- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Сербіна Я.В.
- Прокурор : Демків Д.М.
Справа № 991/24/20
Провадження1-кс/991/25/20
У Х В А Л А
іменем України
13 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю
секретаря ОСОБА_2,
заявника адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який дії в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 10.12.2019 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 05.12.2019 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52015140350000942 від 21.07.2017.
Скарга обґрунтовується тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Така підозра ґрунтується, зокрема, на висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 22.02.2019 № 84/85/19-72/4975/19-72, складеного експертами ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Посилаючись на те, що викладені в цьому висновку висновки є необґрунтованими, захисник ОСОБА_3 05.12.2019 подав прокурору, який здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, клопотання про проведення слідчих дій, в якому просив допитати за участі сторони захисту судових експертів Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу обставин проведення дослідження та фактичних даних, здобутих під час проведення комісійної судово-економічної експертизи, а також зроблених за її результатами висновків. Постановою від 10.12.2019 прокурор відмовив адвокату у задоволенні цього клопотання. Вважаючи цю постанову необґрунтованою, адвокат просить її скасувати та зобов`язати прокурора вчинити дії, а саме допитати за участі сторони захисту зазначених у клопотанні осіб.
В судовому засіданні адвокат скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що необхідність допиту експерта обумовлена тим, що висновки зроблені на підставі документів, не передбачених чинним законодавством, у зв`язку з чим слід з`ясувати підстави і порядок проведення відповідних досліджень.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував. Зазначив, що допит експерта в цьому кримінальному провадженні не вбачається доцільним, а сторона захисту не позбавлена можливості опитувати осіб і надавати свої докази.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згіднозі ст. 220 КПК Україниклопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч.5ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу.
Слідчий суддя встановила, що 15.12.2019 захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, звернувся до прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 з клопотанням про проведення слідчих дій, а саме: проведення допиту за участі сторони захисту судових експертів Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу обставин проведення дослідження та фактичних даних, здобутих під час проведення комісійної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 52015140350000942 від 21.07.2017, а також зроблених за її результатами висновків. Таке клопотання обґрунтоване тим, що на переконання сторони захисту, економічна експертиза проведена всупереч п. 1.1 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ від 08.10.1998 № 53/3 без попереднього проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, а на підставі не передбаченої Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україна» довідки спеціаліста Державної аудиторської служби України від 05.12.2018. Сторона захисту у клопотанні висловлює сумнів у належності та допустимості доказів, зібраних стороною обвинувачення, а саме щодо підтвердження чи спростування обставин, викладених у висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 22.02.2019 № 84/85/19-72/4975/19-72.
За результатами розгляду вказаного клопотання прокурор виніс постанову від 10.12.2019, якою в його задоволенні відмовив. Обґрунтував своє рішення тим, що не вбачає потреби у допиті судових експертів, оскільки відповідна експертиза проводилася за результатами перевірки Держаудитслужби та складеної за її результатами довідки. Можливість складення такої довідки визначена спільним наказом ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, та її використання не суперечить положенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3.
Главою 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі якихслідчий,прокурор,слідчий суддяі суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. А згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюєтьсясторонами кримінального провадження,потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,у порядку, передбаченому цим Кодексом. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту … експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадженнямають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали поданої скарги, у цьому кримінальному провадженні в підтвердження розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, сторона обвинувачення посилається на висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 22.02.2019 № 84/85/19-72/4975/19-72 та довідку від 05.12.2019, складену Державною аудиторською службою України (повідомлення про підозру від 21.11.2019 та постанова про відмову в задоволенні клопотання від 10.12.2019). Отже, висновки цієї економічної експертизи мають важливе значення для кримінального провадження, оскільки визначають розмір завданої матеріальної шкоди. Тому з метою перевірки цих доказів, а також спростування чи підтвердження зазначених в них обставин, сторона захисту, на рівні зі стороною обвинувачення, має право збирати докази, зокрема шляхом проведення слідчих дій.
Однак, в оскаржуваній постанові прокурора не наводяться мотиви відмови в реалізації стороною захисту її права на збирання доказів у цьому кримінальному провадженні. Надання прокурором оцінки належності доказу висновку експерта та висловлення своєї позиції щодо оцінки належності довідки спеціаліста Держаудитслужби як доказу не може бути підставою для відмови стороні захисту в наданні можливості провести слідчу дію з метою встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні зокрема, задля підтвердження або спростування висновків, викладених експертами у висновку комісійної судово-економічної експертизи.
Слідчий суддя зважає на обмеження, встановлені процесуальним законом для допиту експерта відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки експерти щодо роз`яснення наданих ними висновків. Однак у своєму клопотанні захист навів відомості, з приводу яких має намір допитати експерта.
Зважаючи на викладене, рішення прокурора про відмову стороні захисту в проведенні слідчої дії допиту, є необґрунтованим та постановленим без додержання вимог ч.5ст.110 КПК України, а тому його слід скасувати.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під часдосудового розслідуванняможе бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
11) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
За таких умов вимога адвоката про зобов`язання прокурора вчинити дію узгоджується з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України та не є втручанням у діяльність прокурора, оскільки зі змісту поданого адвокатом клопотання вбачається достатня обґрунтованість необхідності для сторони захисту проведення відповідної слідчої дії з метою встановлення (підтвердження або спростування) важливих обставин у цьому кримінальному провадженні - щодо визначення розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Слідчий суддя наділений КПК України повноваженнями здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. А з урахуванням приписів ст. 17, 20, 22 КПК України щодо презумпції невинуватості особи, забезпечення її права на захист та забезпечення рівності сторін у збиранні доказів, стороні захисту на стадії досудового розслідування мають бути забезпечені рівні права на проведення необхідних для неї слідчих дій з метою отримання відповідних доказів або перевірку вже отриманих стороною обвинувачення доказів у кримінальному провадженні. Скасування ж постанови прокурора без покладення на нього обов`язку вчинити відповідну, визначену КПК України, дію буде неефективним засобом юридичного захисту.
При цьому слідчий суддя зазначає, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давативказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках-особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом. Отже, проведення слідчих дій прокурором можливе або шляхом надання доручення (вказівки) слідчому, або в необхідних випадках, самостійно. За таких умов вимога адвоката про зобов`язання прокурора вчинити дії підлягає задоволенню частково, в частині зобов`язання прокурора забезпечити проведення відповідної слідчої дії.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, який дії в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 10 грудня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 05.12.2019 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні 52015140350000942 від 21.07.2017.
Зобов`язати прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 забезпечити проведення у кримінальному провадженні 52015140350000942 від 21.07.2017 слідчої дії за участі сторони захисту - допиту судових експертів Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1