Документ № 86958355

Справа № 752/7440/18

Провадження1-кп/991/188/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Шкодіна Я.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Кричуна В.В.

захисників Шупені М.М., Шупені В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шупені М.М. про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків та виконання вимог КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 27 грудня 2017 року за № 52017000000000897, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шупені М.М. надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків та виконання вимог КПК України. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що Голосіївським районним судом м. Києва було порушено вимоги КПК України в частині порядку направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до ВАКС, вважає, що питання про направлення кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду може бути розглянуто лише Касаційним судом у складі Верховного суду. Крім того, зазначив, що суд не вправі розпочинати розгляд кримінального провадження, оскільки у суду наявні усі матеріали кримінального провадження, які не передбачені ст. 291 КПК України. Також зазначав, що обвинувачення пред`явлене ОСОБА_1 є неконкретним, що не дає стороні захисту правильно усвідомлювати суть обвинувачення та порушує право на захист обвинуваченого, обвинувальний акт містить в собі суперечність стосовно дати внесення відомостей в ЄРДР.

Під час підготовчого судового засідання захисник Шупеня М.М. повністю підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Шупеня В.М. підтримали позицію захисника Шупені М.М., просили задовольнити клопотання та повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, твердження захисника не є підставою для повернення обвинувального акту, більшість підстав викладені стороною захисту повинні бути досліджені під час судового розгляду. Щодо розбіжностей у датах внесення до ЄРДР відомостей про злочин, вказав, що, дійсно, має місце технічна помилка, однак вона не може бути підставою для повернення обвинувального акта. Вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання захисника Шупені М.М., дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо порушення Голосіївським районним судом м. Києва вимоги КПК України в частині порядку направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до ВАКС, суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 4 абз. 2 п. 20-2 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України (в редакції Закону України №100-IX від 18.09.2019, який набрав чинності 22 вересня 2019 року) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

На думку суду, вказана норма є нормою прямої дії, яка хоча і не містить порядку передачі таких кримінальних проваджень, але імперативно вказує на необхідність її здійснення. При цьому, така передача може бути здійснена також і на підставі відповідного рішення суду, у провадженні якого перебувало таке кримінальне провадження.

Вказане кримінальне провадження направлено до Вищого антикорупційного суду згідно з ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.11.2019.

Отже, дане кримінальне провадження направлено до Вищого антикорупційного суду з дотриманням вимог, передбачених п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, а тому клопотання захисника Шупені М.М. в цій частині не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, тільки якщо він не відповідає вимогам КПК України. Такої підстави для повернення обвинувального акта прокурору як порушення порядку його направлення з одного суду до іншого законом не встановлено.

Щодо суперечності дати внесення відомостей до ЄРДР

Як убачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР за №52017000000000897 - 27.12.2017. На другому аркуші обвинувального акта, дійсно, зазначено, що відомості щодо вчинення вимагання посадовими особами державної організації неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за невчинення дій щодо заявника внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2016 за № 52017000000000897 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Як зазначив у судовому засіданні прокурор, вказані розбіжності є друкарською помилкою, що правильною датою внесення відомостей до ЄРДР є 27.12.2017.

Виходячи зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, але не зобов`язаний повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, суд оцінює суттєвість таких невідповідностей та їх вплив на можливість призначення обвинувального акта до розгляду. На думку суду, така помилка не є суттєвою, не стосується безпосередньо змісту обвинувального акта, може бути усунута під час судового розгляду, а тому не перешкоджає призначенню обвинувального акта до судового розгляду.

Щодо неконкретності обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Суд зазначає, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (постанова ВСУ від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).

У вказаному обвинувальному акті наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Тому у цій частині клопотання захисника є необґрунтованим.

Щодо матеріалів кримінального провадження.

Щодо доводів захисника про те, що суд не вправі розпочинати судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за наявності у суду під час підготовчого судового засідання матеріалів кримінального провадження, які надійшли до нього із Голосіївського районного суду м. Києва разом з обвинувальним актом, суд зазначає, що наявність вказаних матеріалів жодним чином не впливає на відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а тому не може бути підставою для його повернення прокурору. Більше того, на думку суду, передбачена ч. 4 ст. 291 КПК України заборона щодо надання суду інших документів, крім зазначених у п.п. 1-5 цієї норми, до початку судового розгляду стосується саме надання таких документів стороною обвинувачення, але не розповсюджується на направлення таких документів з одного суду до іншого в порядку передання судової справи за підсудністю. Отже, в цій частині доводи захисника також є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи, які викладені стороною захисту в поданому клопотанні не знайшли свого підтвердження, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шупені М.М. про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків та виконання вимог КПК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 16 січня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Я.В. Шкодін