Документ № 86958491

Дата засідання: 16/01/2020
Дата винесення рішення: 16/01/2020
Справа №: 991/425/20
Провадження №: 52019000000001119
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Секретар : Будкової В.О., Мітницької О.В.
Захисник/адвокат : Канікаєва Ю.О., Пурлінського Д.Ю.
Прокурор : Снєгірьов О.М.

Справа № 991/425/20

Провадження1-кс/991/428/20

У Х В А Л А

іменем України

16 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретарів Будкової В.О., Мітницької О. В.

прокурора Снєгірьова О. М.

захисників: адвокатів Канікаєва Ю. О., Пурлінського Д. Ю.

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна Артема Юрійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці м.Макіївка Донецької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52019000000001119, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2019,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А. Ю., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьовим О. М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1.З вересня 2019 року по 11.12.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після покладення на них виконання обов`язків начальника ГУ ДПС та першого заступника начальника ГУ ДПС вступили у змову щодо висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди начальнику Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Сербіну М.О. за невжиття ним заходів щодо забезпечення документування протиправної діяльності вказаних осіб та надання зазначеної інформації. Для цього ОСОБА_1 , познайомившись з ОСОБА_3 , 11.12.2019 близько 12.00 год. у приміщенні прокуратури Одеської області висловила йому пропозицію надати, а також у подальшому щомісячно надавати неправомірну вигоду за це.

1.2.2.Під час наступної зустрічі 16.12.2019 близько 17.00 год. у приміщенні ГУ ДПС ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили ОСОБА_3 раніше висловлену ОСОБА_1 пропозицію надання неправомірної вигоди та обіцяли наступного дня 17.12.2019 у приміщенні прокуратури Одеської області надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США.

1.2.3.В подальшому 17.12.2019 близько 13.10 год. ОСОБА_1 , прибувши до прокуратури Одеської області, згідно з раніше висловленою обіцянкою, у службовому кабінеті ОСОБА_3 надала йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США за вчинення ним вищевказаних дій.

1.2.4.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиції, обіцянки службовій особі надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди за невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, у якому вона підозрюється.

1.4.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 475 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 450,00 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваної, а також на наявність у неї грошових коштів у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання на постійній основі.

1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1.7.В підтвердження того, що підозрюваній надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваної та її захисника на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, ОСОБА_1 отримала ці документи 15.01.2020 о 12 год. 00 хв.

2.Сторона захисту просила розглядати клопотання в закритому судовому засіданні, обґрунтовуючи це тим, що відкритий розгляд може негативно вплинути на її репутацію, та позначитися на стані здоров`я її матері та репутації сина, який навчається в військовому навчальному закладі.

2.1. Слідчий суддя, розглянувши це клопотання підозрюваної, дійшла висновку про його часткову обґрунтованість.

2.2.Кримінальне провадження має свою специфіку і вимагає досягнення балансу між суспільним інтересом (в тому числі щодо обізнаності про хід процесів, що мають суспільний резонанс) та правами і інтересами людини (в тому числі, осіб, що не є учасниками кримінального провадження). Такі приписи мають своє втілення в тому числі в нормах КПК України, які передбачають обмеження засади гласності і відкритості судового процесу.

2.3.Слідчий суддя також зауважує, що ця справа має значний суспільний резонанс, тому суспільство має право знати про рух кримінального провадження та прийняті рішення. І саме на засобах масової інформації лежить відповідальність за правдиве і адекватне висвітлення судового процесу.

2.4.Так, відповідно до ч. 6 ст. 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

2.5.Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у випадку необхідності запобігти розголошенню відомостей, передбачених законом.

2.6. Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваної щодо можливості впливу відкритого судового розгляду на її ділову репутацію, оскільки підозрювана є особою, уповноваженою на виконання функцій держави (займає посаду в державному органі), і є публічною особою. Тому межі можливого втручання в її особисте життя і свободи є звуженими з огляду на право суспільства бути обізнаним про діяльність посадових осіб держави, яке не може бути обмежене судом.

2.7.Водночас слідчий суддя враховує ту обставину, що, зі слів підозрюваної, її мати має захворювання і поганий стан здоров`я. А син підозрюваної на даний час навчається у військовому навчальному закладі. Тому відео-трансляція ходу судового розгляду може негативно позначитися на психологічному та фізичному стані матері підозрюваної та репутації її сина. За таких умов слідчий суддя враховує ці обставини та доходить висновку, що шкода від оприлюднення інформації щодо обставин застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні шляхом проведення відео-трансляції судового засідання, переважає суспільний інтерес в її отриманні.

2.8.За таких обставин, з метою запобігання розповсюдження інформації, яка може вплинути на стан та особисте життя третіх осіб, що не є учасниками кримінального процесу та не мають відношення до обставин вчинення кримінального правопорушення, клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 доцільно розглядати у відкритому судовому засідання, однак з обмеженням його відеотрансляції та відеозйомки особи підозрюваної (оскільки така може в подальшому бути використана для трансляції в засобах масової інформації).

3.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

3.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не здатні запобігти ризикам кримінального провадження, адже в цьому провадженні існує потреба допитати значну кількість осіб, в тому числі співробітників, підлеглих та платників податків. За відсутності ізоляції підозрюваної вона може здійснювати вплив на цих свідків, що негативно вплине на перебіг досудового розслідування. Акцентував увагу на тому, що підозрюваній вже відомі факти, пов`язані з перебігом досудового розслідування, з моменту винесення ухвали про обшук до закінчення строку її дії уникала перебування в Одесі і була затримана в місті Києві. Додатково зазначив, що про відсутність провокації в цьому провадженні свідчить хронологічний перебіг подій та зміст розмов, задокументованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

3.2. Захисник Канікаєв Ю.О. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив про відсутність обґрунтованої підозри, оскільки вважає недопустимими доказами заяву про вчинення кримінального правопорушення і протоколи допитів заявника ОСОБА_3 .. Зазначив про неможливість врахування протоколів негласних слідчих (розшукових) дій без дослідження відповідних аудіо-, відео- записів. Додатково пояснив, що зафіксовані у протоколах розмови обумовлені одеським діалектом і не свідчать про кримінальне правопорушення. Посилаючись на позитивні характеристики підозрюваної, наявність у неї неповнолітньої дитини та необхідність постійного відвідування міста Києва, просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або застави в межах розмірів, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України, без покладення обов`язку не відлучатися місця проживання без дозволу детектива або прокурора.

3.3.Захисник Пурлінський Д.О. зазначив про незаконність затримання і відсутність підстав для застосування запобіжного заходу. Вказав на те, що під час проведення обшуків за місцем проживання підозрюваної не було виявлено речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, огляд в кабінеті ОСОБА_3 та особистий обшук підозрюваної було проведено з порушенням норм чинного законодавства. Зауважив, що фактичні обставини, викладені в підозрі, не підтверджуються належними і допустимими доказами, не доведено вступ у злочинну змову. За таких обставин вважає, що ОСОБА_3 провокував підозрювану на вчинення злочину, а саме кримінальне провадження фальсифікується.

3.4. Підозрювана підтримала своїх захисників. Додатково зазначила, що ОСОБА_3 провокував її і вчинив по відношенню до неї шахрайські дії. До цього він кілька разів звертався до неї з проханням допомоги, однак вона відмовляла йому. Декілька разів вони зустрічалися по загальних робочих питаннях, під час яких саме ОСОБА_3 підштовхував її на надання грошових коштів. Зазначила, що з вересня 2019 року призначена в.о. начальника ГУ Державної податкової служби в Одеській області, до цього займала посаду в офісі великих платників податків в місті Києві, а наразі є начальником управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС України в Одеській області. Зазначила про те, що наміру ухилятися від досудового розслідування не має, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

4.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

4.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

4.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 розпочате 12.12.2019.

ОСОБА_1 13.01.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 13.01.2020 (а.с. 18-21). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

4.1.2.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.3 ст. 369 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

4.1.3.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

4.1.4.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

4.1.5.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

4.2.Щодо обґрунтованості підозри:

4.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

4.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиції, обіцянки службовій особі надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди за невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

4.2.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема, є прокурори (п. 2 примітки до ст. 368 КК України).

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини пропозиції, обіцянки та надання неправомірної вигоди прокурору - Начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, отже особі, яка займає відповідальне становище.

4.2.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

4.2.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2019 (а.с.22-23);

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 12.12.2019, в якому він повідомив про обставини того, як ОСОБА_1 звернулася до нього з пропозицією взаємодії Державної податкової служби в Одеській області та прокуратури Одеської області, під якою вона розуміє невтручання останньої в її діяльність при отриманні неправомірної вигоди від суб`єктів господарської діяльності, які перевіряються її службою, та висловила пропозицію надання на постійній основі неправомірної вигоди за таке невтручання (а.с. 24-28 );

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 23.12.2019, в якому він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в ГУ ДПС в Одеській області, яка відбулася 16.12.2019 та про візит ОСОБА_1 до його службового кабінету 17.12.2019, під час якого остання передала йому грошові кошти в сумі 25 000 доларів США в кольоровому пакеті та власноручно написала список осіб, яких не потрібно чіпати (а.с. 29-32)

-протокол огляду місця події від 17.12.2019, а саме службового кабінету ОСОБА_3 №117 прокуратури Одеської області. Під час огляду виявлено добровільно видані грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, які знаходилися в кольоровому пакеті, а також аркуш паперу, на якому ОСОБА_1 написала список осіб (а.с. 33-36);

-протокол огляду веб сторінок в мережі Інтернет від 10.01.2020, яким встановлено, що ОСОБА_1 на офіційному сайті ДПС в Одеській області зазначена як в.о. начальника Головного управління (а.с. 37-42);

-протокол огляду речей від 13.01.2020, а саме мобільного телефону IPhone, вилученого у ОСОБА_1 під час її затримання (а.с. 48-51);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо контролю особи від 27.12.2019, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.12.2019 в яких зафіксований зміст розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка відбулась 17.12.2019 у приміщенні прокуратури Одеської області (а.с. 75-91, 179-231);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 26.12.2019, протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 26.12.2019, щодо обставин зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яка відбулась 16.12.2019 у приміщенні ГУ ДПС в Одеській області (а.с. 92-178).

4.2.6.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

4.2.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

4.2.8.Дослідження зазначених вище відомостей формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Отже, в цій справі наявна обґрунтована підозра у вчиненні нею зазначеного кримінального правопорушення.

4.2.9.Оскільки під час судового засідання стороною захисту зроблено заяву про те, що підозра обґрунтовується матеріалами, отриманими внаслідок провокації, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути це питання. Хоча наявність або відсутність провокації на вчинення злочину встановлюється вже під час судового розгляду по суті, що вироблено численними рішеннями ЄСПЛ («Ваньян проти Росії», «Худобін проти Росії», «Раманаускас проти Литви», «Раманаускас проти Литви №2»), прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на це стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (наприклад, рішення ЄСПЛ від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Крім того, стандарт ч. 3 ст. 17 КПК України передбачає, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Прокурор заперечував факт провокації, посилаючись на законність дій органу досудового розслідування та зміст розмов, зафіксованих під час НСРД.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Досліджуючи питання провокації і відповідно, можливе обґрунтування підозри доказами, отриманими незаконним шляхом, слідчий суддя на даному етапі не вбачає підстав для встановлення відповідного факту. Так, із наданих матеріалів вбачається певна послідовність і логічність дій органу досудового розслідування. 12.12.2019 ОСОБА_3 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій виклав відомі йому факти. Цю заяву було зареєстровано у встановленому законом порядку, після чого проведено слідчі дії - допити заявника як свідка та огляд місця події. Після отримання інформації, яка свідчить про вчинення кримінального правопорушення, орган досудового розслідування звернувся за дозволом на проведення негласних (слідчих) розшукових дій, після отримання якого відбулося негласне документування протиправної діяльності підозрюваної. Зміст розмов, які зафіксовані протоколами, свідчать про активність в розмовах із ОСОБА_3 .

Отже, на даному етапі провадження, на підставі наданих матеріалів, стверджувати про наявність провокативного елементу немає підстав.

4.2.10.Розглядаючи клопотання захисту про визнання недопустимими заяви про вчинення кримінального правопорушення та протоколів допиту свідка ОСОБА_3 , слідчий суддя, дослідивши відповідні матеріали, не знаходить підтвердження аргументів захисту про те, що він здійснював досудове розслідування. Отже відповідне клопотання захисника Канікаєва Ю.О. є необґрунтованим.

4.2.11.Також слідчий суддя вважає за необхідне відреагувати на аргумент сторони захисту про неможливість врахувати відомості з протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій без дослідження їх першоджерел -аудіо записів.

Засада безпосередності, на яку посилався захисник Пурлінський Д.Ю., під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу має звужений зміст. Це підтверджується тим, що в самій нормі, яка закріплює засаду безпосередності, йдеться лише про те, що суд досліджує докази безпосередньо. У статті 23 КПК України не йдеться про безпосередність дослідження доказів іншим суб`єктом - слідчим суддею. Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням наданих учасниками матеріалів, на даному етапі провадження вбачається можливість і повноваження слідчого судді досліджувати і враховувати відомості, зафіксовані у протоколах про результати проведення негласних (слідчих) розшукових дій.

4.3.Щодо ризиків кримінального провадження

4.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

4.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні,

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження того, у якому вона підозрюється.

4.3.3.Заявлені ризики заслуговують на увагу.

4.3.4. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваної документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України. Крім того, відомості про перебування на утриманні підозрюваної непрацездатної матері не знайшли свого підтвердження під час розгляду, а наявність в неї неповнолітнього сина не є достатньо стримуючим фактором, адже він перебуває на утриманні держави, навчаючись у Київському військовому ліцеї ім. Богуна. Слідчий суддя також не може прийняти характеристики підозрюваної, оскільки вони подані у фотокопіях неналежної якості і не містять дат їх видачі. Оригінали під час судового засідання надані не були.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням характеру інкримінованого підозрюваній злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваної. Згідно з даними ДМС України за період з 20.06.2015 по 13.04.2019 підозрювана ОСОБА_5 13 разів перетнула державний кордон України. Окрім того, матеріалами досудового розслідування підтверджується, що ОСОБА_5 була обізнана про наявність ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2019 про дозвіл на проведення обшуку у службових приміщеннях ГУ ДПС в Одеській області. Ці обставини можуть свідчити про схильність підозрюваної до переховування як способу поведінки, до якого вона вдається у випадку загрози її інтересам. Ці обставини є передумовами та можливістю для її втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваної слідчому судді не надані.

У зв`язку з цим, слідчий суддя доходить до висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим

4.3.5.Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на те, що підозрювана протягом тривалого часу на різних посадах працює в системі Державної податкової служби, з вересня 2019 року займала посаду в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області, а на теперішній час є начальником управління оподаткування фізичних осіб в ГУ ДПС України в Одеській області. Ці посади наділяли і наділяють її певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління, а враховуючи тривалий час роботи в системі державної податкової служби, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваної до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Також з огляду на контрольні функції очолюваного нею управління ОСОБА_5 мала вплив на представників платників податків та відповідні дружні зв`язки з ними свідчать про можливість використання нею таких відносин з метою впливу на показання таких свідків у цьому кримінальному провадженні.

4.3.6.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, яка зазначає прокурор, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час огляду телефону ОСОБА_1 виявлено, що за період до 26.12.2019 вона вже знищила всі дані на ньому (про що вона повідомляє в переписці з іншим абонентом) та виявлене фото ухвали слідчого судді про обшук (протокол огляду від 13.01.2020 з додатками). Тому ці обставини свідчать про те, що дії із знищення доказів підозрювана вже здійснювала в умовах її обізнаності про проведення слідчих дій щодо неї, що підтверджує достатню ймовірність таких її дій в подальшому. А той факт, що ОСОБА_5 певний час займає посаду в ГУ ДПС в Одеській та може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться, свідчить про високу ймовірність такого ризику.

4.3.7.Також достатньо обґрунтованим є ризик перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином. Встановлено, що ОСОБА_5 була обізнана про проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та нею вже вчинялися заходи, спрямовані на перешкоджання органу досудового розслідування: 27.12.2019 звернулася до Територіального управління ДБР із заявою про неправомірні дії працівників прокуратури Одеської області, в її кабінеті виявлений прихований працюючий відео реєстратор та після видалення інформації з пам`яті телефону нею було подане повідомлення про суттєві зміни до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, де вона вказала про дохід у виді грошової позики у розмірі 586 728 грн. Також із матеріалів, досліджених під час судового засідання, вбачається, що підозрювана видаляла інформацію з мобільного телефону.

4.3.8.Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя не бере його до уваги, адже відповідні твердження обвинувачення без вагомих і достатніх підстав, яких в судовому засіданні не надано, суперечить презумпції невинуватості.

4.3.9.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

4.4.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Досліджені під час судового засідання та описані у п. 4.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

4.5.Щодо індивідуальних обставин підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України

4.5.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

4.5.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;

-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваної винуватою, з урахуванням її ролі у вчиненні цього злочину, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 38 років, підтверджені наленим чином дані що стан її здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

-даних про те, що підозрювана має міцні соціальні зв`язки на території України не надані;

-майновий стан підозрюваної можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння нею двома квартирами в м. Донецьку та в м. Макіївка, автомобілем марки Mersedes Benz, 2008 року випуску. Згідно із декларацією за 2018 рік її дохід загалом склав 339 857,00 грн., а згідно з повідомленням про суттєві зміни задекларовані грошові кошти в якості грошової позики в сумі 586 728 грн.;

-підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима; відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

4.6.Щодо альтернативного запобіжного заходу

4.6.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваної у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому в клопотанні в цій частині слід задовольнити

4.6.2.Разом з тим, слідчий суддя не вбачає обґрунтованим клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою на визначений у клопотанні строк. Враховуючи відсутність жодного обґрунтування з цього приводу, слідчий суддя, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних проваджень, вбачає за достатнє застосування тримання під вартою на строк 50 днів (з дня фактичного затримання), до 02 березня 2020 року.

4.6.3.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

4.6.4.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної. Із декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави, за 2018 рік вбачається сукупний дохід у сумі 339 857, грн. Оскільки період подання декларацій ще триває, і сторонами не надано інформацію про доходи підозрюваної за 2019 рік, слідчий суддя виходить саме із таких даних. Згідно з повідомленням про зміни майнового стану у 2019 році майновий стан збільшився на 586 728 грн. При визначенні розміру застави слідчий суддя не може враховувати доводи прокурора про незаконні доходи підозрюваної з огляду на те, що вони не підтверджуються наданими матеріалами та виходять за межі повідомленої підозри.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави - 430 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 903 860,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної, на думку слідчого судді, зможе забезпечити її належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідом непомірним для підозрюваної.

4.6.5.У зв`язку із обранням підозрюваній альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:

-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Одеса без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;

-повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

-носити електронний засіб контролю.

5.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178,182,183,193,194,196,195, 205,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А. Ю., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Снєгірьовим О. М. про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

2.Обрати підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 50 (п`ятдесят) днів з дня її фактичного затримання, тобто до 02 березня 2020 року, включно.

3.Визначити підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 430 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 903 860,00 (дев`ятсот три тисячі вісімсот шістдесят) грн.

4.Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

6.Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки:

-носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.Роз`яснити підозрюваній, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

10.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

13.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14.Повний текст ухвали складений, підписаний та оголошений 16.01.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко

Пошук

Документ № 86958491