Документ № 86984561

Справа № 752/18921/17

1-кп/991/170/19

УХВАЛА

13 січня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Малик О.І.

обвинувачений - ОСОБА_1

захисники - Гончарюк Т.В., Лисенко В.А.

представник цивільного позивача - не з`явився,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 52015000000000016, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

Під час підготовчого судового засідання 13 січня 2020 року захисник Лисенко В.А. заявив відвід колегії суддів у складі Маслова Віктора Васильовича, Строгого Ігоря Леонідовича, Федорак Лесі Миколаївни, обґрунтувавши його наявністю підстав, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

При цьому зазначив, що 02 серпня 2019 року він був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві захисником у даному кримінальному провадженні для надання безоплатної вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2

28 листопада 2019 року подав суду заяву про відмову від виконання обов`язків захисника, мотивувавши її відсутністю у нього належної кваліфікації для надання правової допомоги у даному провадженні, що є особливо складним.

Ухвалою зазначеної колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2019 року було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Таке рішення, на думку захисника Лисенка В.А., було прийнято суддями без дотримання вимог ст. 47 КПК України, з порушенням права обвинуваченого на ефективний захист, що свідчить про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів.

Захисник Гончарюк Т.В., підтримала заяву захисника Лисенка В.А. про відвід суддів Маслова В.В., Строгого І.Л. та Федорак Л.М., зазначивши про необґрунтовану, на її думку, відмову суду у задоволенні клопотання Лисенка В.А. про відмову від виконання обов`язків захисника.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Прокурор Малик О.І., не вбачаючи підстав для заявлення відводу складу суду, заперечила проти задоволення заяви захисника Лисенка В.А. про відвід колегії суддів, вважаючи її необґрунтованою. На думку прокурора, наведені захисником обставини жодним чином не свідчать про упередженість суддів.

Розглядаючи заяву захисника Лисенка В.А. про відвід суддям Маслову В.В., Строгому І.Л. та Федорак Л.М., суд виходить із такого.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч.1 ст.75 КПК України).

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також в суді апеляційної і касаційної інстанції не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції (ст. 76 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:(І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Як вбачається зі змісту заяви захисника Лисенка В.А. про відвід суддів Маслова В.В., Строгого І.Л. та Федорак Л.М., доводи про наявність сумнівів щодо неупередженості суддів ґрунтуються на твердженнях про незаконність постановленої судом ухвали від 28 листопада 2019 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про відмову від виконання обов`язків захисника.

Розглядаючи вказані доводи, суд виходить із того, що вони по суті є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Вищого антикорупційного суду, після того, як суд ухвалив відповідне вмотивоване рішення.

Такі доводи не є обґрунтованою підставою для відводу складу суду, оскільки ухвалення судом рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість суду.

Натомість, відповідні доводи можуть бути включені як заперечення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Інших обставин, які б об`єктивно вказували на упередженість суддів Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М., або унеможливлювали їх участь у кримінальному провадженні захисником Лисенком В.А. у заяві зазначено не було.

З огляду на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви захисника Лисенка В.А. про відвід суддів Маслова В.В., Строгого І.Л., Федорак Л.М., внаслідок чого дана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника Лисенка Володимира Анатолійовича про відвід суддям Маслову Віктору Васильовичу, Строгому Ігорю Леонідовичу, Федорак Лесі Миколаївні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак