- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С., Михайленко Д.Г., Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Євфіменко К.М.
- Захисник/адвокат : Заєць А.В.
- Прокурор : Андронова А.В.
Справа № 991/1924/19
Провадження №11-п/991/8/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді: Павлишина О.Ф.,
суддів: Глотова М.С., Михайленка Д.Г., Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,
захисника - адвоката Заєць А.В.,
прокурора Андронової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника -адвоката Заєць А.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження № 52017000000000068, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.01.2017, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 366-1 КК України з Вищого антикорупційного суду до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 52017000000000068 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28 січня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 КК України, призначено відкрите підготовче судове засідання.
09 січня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника - адвоката Заєць А.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення вказаного кримінального провадження до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Захисник зазначає, що на час вчинення кримінальних правопорушень обвинувачений ОСОБА_1 обіймав посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації, яка не належить до посад першої та другої категорії посадових осіб місцевого самоврядування згідно з ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Крім того, вказує, що зазначена посада з 11 листопада 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби» від 09 листопада 2017 року № 2190-УІІІ, виключена з переліку посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби) та віднесена до переліку посад державної служби категорії «В». Також зазначає, що посада, яку обіймав ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення, не відноситься до іншого переліку посад, зазначених в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Посилаючись на примітку до ст. 366-1 КК України, відповідно до якої відповідальність за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стверджує, що відмінність відомостей, що відрізняються від достовірних або самі такі відомості, не є предметом злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , оскільки предметом цього злочину є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Захисник вказує, що розмір відмінності відомостей в деклараціях, що відрізняються від достовірних, не може розцінюватись як розмір предмета злочину, та визначати предметну підсудність справи Вищому антикорупційному суду за ст. 33-1 КПК України за критерієм, передбаченим п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Також зазначає, що відсутня умова передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки ОСОБА_1 не обвинувачується за ст. 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України. Сторона захисту наголошує, що не може бути підставою для визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом факт існування постанови прокурора про визначення Національного антикорупційного бюро органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, яка винесена 09.07.2019. Посилається на те, що постанова прокурора або рішення директора Національного антикорупційного бюро України, прийняті у випадках, передбачених абзацами 2, 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України про підслідність кримінальних проваджень, водночас не може визначати підсудність кримінальних проваджень, зокрема, і підсудність того чи іншого провадження Вищому антикорупційному суду. Захисник вважає, що оскільки останній злочин вчинено о 13 годині 44 хвилині 03.04.2018 за адресою місто Запоріжжя, проспект Соборний 164, дане кримінальне провадження територіально підсудне Орджонікідзевському районному суду міста Запоріжжя.
11 січня 2020 року захисником - адвокатом Заєць А.В. через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано пояснення до клопотання про передачу кримінального провадження № 52017000000000068 від 28.01.2017 за підсудністю. В цьому поясненні зазначає про те, що посада голови обласної державної адміністрації, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_1 не належить до посад першої та другої категорії посадових осіб місцевого самоврядування згідно з ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Також, зазначає, що вказана посада з 11.11.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби» від 09.11.2017 № 2190-VIII виключена з переліку посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби), а отже не відноситься до вичерпного переліку посад, зазначених в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Крім того, вказує на те, що дія Закону України «Про державну службу» (п. 9-1 ч. 3 ст. 3) не поширюється на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників. Посилається на те, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням і в силу вимог ст.ст. 5, 110 КПК України, вказане процесуальне рішення приймалося, коли посада, яку обіймав ОСОБА_1 не була зазначена у вичерпному переліку посад, що містяться у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПУ України. А тому, вказане кримінальне провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду за ст. 33-1 КПК України.
15 січня 2020 року у судовому засіданні прокурором Андроновою А.В. подано пояснення, в яких остання зазначає наступне.
Відповідно до встановлених у ході досудового розслідування фактичних даних два епізоди кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України, вчинені ОСОБА_1 на посаді голови Запорізької обласної державної адміністрації, яка відносилась до категорії «А».
Також, прокурор зазначила, у даному кримінальному провадженні 09.07.2019 винесено лише одну постанову, а саме постанову «про визначення підслідності злочину», а не «про визначення НАБУ органом досудового розслідування у кримінальному провадженні», як вказано захисником у клопотанні. Дана постанова винесена, не на підставі абзаців 2, 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, як зазначає захисник, а на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України, як зазначено у постанові. Дана постанова стосується лише третього епізоду кримінальних правопорушень, який був вчинений 28.03.2018 та 03.04.2018 при внесенні недостовірних відомостей до декларації, у той період коли посада голови обласної Державної адміністрації не була віднесена до посад державної служби категорії «А», а не усього кримінального провадження № 52017000000000068 та не усіх трьох кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника - адвоката Заєць А.В., який клопотання підтримав і просив його задовольнити, пояснення прокурора Андронової А.В., яка заперечувала щодо задоволення клопотання та просила відмовити у його задоволенні, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що слід відмовити у задоволенні клопотання.
Згідно з ч.1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до статті 366-1 КК України визначено, суб`єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до копії обвинувального акта, затвердженого 16 листопада 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Запорізької обласної державної адміністрації, вчинив три кримінальних правопорушення, передбачені ст. 366-1 КК України, а саме:
- не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, за формою та в порядку, визначеною Національним агентством;
- 23.05.2017 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік в порядку, визначеному Законом, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості; 25.05.2017 подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом за 2016 рік, у якій зазначив завідомо недостовірні відомості;
- 28.03.2018 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік в порядку, визначеному Законом, до якої повторно вніс завідомо недостовірні відомості. У подальшому, 03.04.2018 подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом за 2017 рік, до якої повторно вніс завідомо недостовірні відомості.
Згідно з ч.1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Приміткою до статті 366-1 КК України визначено, суб`єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальність за цією статтею за подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема вчинення злочину державним службовцем посада якого належить до категорії "А".
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону від 01.03.2016) посади голів місцевих державних адміністрацій віднесено до категорії посад державної служби «А».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби» від 09.11.2017 № 2190-VIII посада голови обласної державної адміністрації виключена з переліку посад державної служби категорії «А» та віднесена до переліку посад державної служби категорії «В».
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років був державним службовцем, посада якого належить до категорії "А", і обвинувачується зокрема у тому, що в 2016 та 2017 році, як державний службовець, посада, якого належить до категорії «А», вчинив злочини, передбачені ст. 366-1 КК України.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, який зазначено в ст. 33-1 КПК України, та наявна умова, передбачена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 підсудне Вищому антикорупційному суду.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби» від 09.11.2017 № 2190-VIII, яким посади голів місцевих державних адміністрацій виключено з категорії «А», не дає підстави визначати підсудність у вказані справі за Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя, оскільки ці зміни мали місце після вчинення двох з трьох кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 . Оскільки вказаним Законом зміни до ст. 216 КПК України не вносились та не вносились зміни щодо визначення суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, а тому питання щодо визначення підслідності і підсудності слід вирішувати з врахуванням дати набрання ним чинності - 11.11.2017 і лише щодо наявності чи відсутності ознак передбачених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також, колегія суддів враховує, що постанова від 09.07.2019 про визначення підслідності злочину винесена на підставі ч. 10 ст. 216 КПК України. Зазначена постанова винесена щодо третього епізоду кримінального правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 28.03.2018 та 03.04.2018, тобто постановою визначено підслідність кримінального провадження №52019000000000556 у зв`язку з тим, що посада голови обласної державної адміністрації станом на 2018 рік не була віднесена до посад державної служби категорії «А». Вказані обставини спростовують посилання в клопотанні захисника про визначення підслідності кримінального провадження № 52017000000000068 лише на підставі постанови прокурора та з порушенням положень ст. 33-1 КПК України, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Крім того, відповідно до пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З копії обвинувального акту вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", що досудове розслідування кримінального провадження № 52017000000000068 щодо ОСОБА_1 здійснювалося слідчою групою у складі детективів Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, а обвинувальний акт затверджувала старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Андронова А.В.
Тому, визначення підсудності Вищому антикорупційному суду також відповідає вимогам пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з абзацом 2 частини 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
А тому, оскільки кримінальне провадження № 52017000000000068 від 28.01.2017 підсудне Вищому антикорупційному суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката Заєць А.В. про направлення вказаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 366-1 КК України за територіальною підсудністю до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 33-1, 34, 36, ч. 5 ст. 216, 372, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника - адвоката Заєць А.В. про направлення матеріалів кримінального провадження № 52017000000000068 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.01.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 366-1 КК України з Вищого антикорупційного суду до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.Ф. Павлишин
Судді: М.С. Глотов
Д.Г. Михайленко
А.С. Никифоров
В.В. Чорна