Документ № 87012991

Справа № 991/1551/19

Провадження 1-кп/991/154/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Кравчука О.О.,

суддів: Галабали М.В., Крикливого В.В.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора: Кимлика Р.В.

захисників: Бугая Д.В., Бойка С.Г, Рижук М.С., Біленка Б.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2018 року за № 4218000000002019, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

м. Олександрія Кіровоградської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

07 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у згаданому кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 32, ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України.

26 листопада 2019 року ухвалою Вищого антикорупційного суду задоволено заяву прокурора Кимлика Р.В. про відвід головуючого судді Ногачевського В.В. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України.

28 листопада 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Галабали М.В., Крикливого В.В.

02 грудня 2019 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у вказаному кримінальному провадженні на 13 січня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_1 та адвокатом Біленком Б.В. були заявлені клопотання про закриття кримінального провадження, а адвокатами Рижук М.С., Бойком С.Г. клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

2. Позиції учасників кримінального провадження

2.1. Обвинувачений ОСОБА_1 просив закрити кримінальне провадження щодо нього, посилаючись на відсутність у його діях умислу, а відповідно - події і складу злочину, а також відсутності у нього обов`язку декларувати оспорюване в порядку цивільного судочинства фінансове зобов`язання, про що він має офіційні роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК).

Захисник Бугай Д.В, пояснив, що обвинувачений має на увазі відсутність в його діях складу злочину, як підставу для закриття кримінального провадження.

Усі захисники підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор Кимлик Р.В. вказав, що на його думку, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження належить відмовити, оскільки воно не містить посилання на відповідний пункт ст. 284 КПК України. Окрім того, прокурор зазначив, що роз`яснення НАЗК не мають законодавчої сили, а обов`язок декларування виникає саме з вимог закону, що на думку прокурора також є підставою для відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого. Також, прокурор Кимлик Р.В. зазначив, що посилаючись на докази, сторона захисту порушує принцип рівності сторін, а вимоги, заявлені в клопотанні, обґрунтовуються доказами в кримінальному провадженні, що є передчасним для стадії підготовчого судового засідання.

2.2. Захисник Бойко С.Б. подав копотання про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України, в якому просить повернути обвинувальний акт прокурору з підстав: його невідповідності п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо відсутності конкретного формулювання обвинувачення щодо недекларування ОСОБА_1 відомостей про розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики та відсутності в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в частині недекларування ОСОБА_1 відомостей про погашення позики; його невідповідності також п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо наведення інформації про прокурорів у кримінальному провадженні у зв`язку зі звільненням прокурора ОСОБА_2; необхідності виконання рішення суду про призначення у межах кримінального провадження почеркознавчої та технічної експертизи, а також у зв`язку з порушенням прав обвинуваченого на захист, через що стороні обвинувачення було надано переваги у збиранні доказів.

Обвинувачений та інші захисники підтримали клопотання захисника Бойка С.Б. про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_1 .

2.3. Захисником Рижук М.С. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, яке вмотивоване нею тим, що, на її думку, обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення, і навпаки - в ньому наявні численні суперечності між фактичними обставинами кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а правова кваліфікація кримінального правопорушення не відповідає формулюванню обвинувачення. Окрім того, на думку адвоката Рижук М.С., обвинувальний акт містить невідповідності фундаментальним вимогам кримінального процесуального законодавства, що полягають у посиланні прокурором у змісті обвинувального акта на докази, порушенні прав підзахисного на роз`яснення його прав, зокрема на закриття провадження за епізодом від 28.10.2016 р. через завершення строків давності, відсутності гербової печатки на обвинувальному акті.

Обгрунтовуючи своє клопотання в судовому засіданні, захисник Рижук М.С. також зазначила, що на екземплярі обвинувального акта, що є у розпорядженні сторони захисту, відсутня гербова печатка, а також те, що епізод, за яким минули строки давності, було включено до обвинувального акта. Крім того, на думку захисника, обвинувачення продубльоване з підозри, місце вчиненого кримінального правопорушення не встановлено, умисел, вину, мотив не описано.

Вказане клопотання підтримано всіма іншими захисниками і обвинуваченим.

2.4. Захисником Біленком Б.В. заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у зв`язку з тим, що на думку адвоката в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 допущено неконкретність обвинувачення, частина діянь, які інкримінуються ОСОБА_1 , розслідувалась до внесення відомостей щодо них в ЄРДР або без такого внесення, а також наявні підстави для закриття провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, що передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Окрім того, оголошуючи своє клопотання про закриття кримінального провадження, захисник Біленко Б.В. зазначив, що він підтримує клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження та вважає, що воно має бути закрите у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України. На думку захисника Біленка Б.В. таким законом, набрання чинності якого відбулось, є закон про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» від 02.10.2019 р., якими НАЗК наділено функціями роз`яснення з приводу подання інформації у деклараціях.

Вказане клопотання підтримано всіма іншими захисниками і обвинуваченим.

2.5. Прокурор Кимлик Р.В. заперечував проти задоволення усіх клопотань захисників та обвинуваченого про закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта прокурору. При цьому прокурором наведено такі доводи: в частині аргументів сторони захисту про наявність інформації в обвинувальному акті про участь в досудовому розслідуванні прокурора ОСОБА_2, який був звільнений з органів прокуратури, до підписання обвинувального акта, прокурор Кимлик Р.В. зазначив, що факт звільнення одного з прокурорів, включеного в групу прокурорів, яка визначена постановою про призначення групи прокурорів, не тягне за собою автоматичне виключення його зі змісту обвинувального акту.

Щодо доводів захисника Бойка С.Г. про відсутність викладу в обвинувальному акті обставин про повернення ОСОБА_1 коштів позики прокурор Кимлик Р.В. зазначив, що в обвинувальному акті відображено ті обставини, які на думку прокурора встановлені досудовим слідством, а саме те, що обвинуваченим ОСОБА_1 не задекларовано ні факт отримання позики, ані відповідно факт її погашення.

3. Оцінки та мотиви суду

Суд, заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, дійшов висновку про те, що клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору та закриття кримінального провадження задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

3.1. Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд зазначає, що передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України підстави для закриття кримінального провадження через відсутність події або складу кримінального правопорушення, на яке посилається обвинувачений у клопотанні, не є підставою для закриття кримінального провадження передбаченими п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. А у разі встановлення відповідних обставин під час судового розгляду, це є підставою для постановлення виправдувального вироку відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК.

Щодо доводів захисника Біленка Б.В., висловлених на підтримку клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, а конкретніше, таким законом є зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 02.10.2019 р. якими НАЗК наділено функціями роз`яснення з приводу подання інформації у деклараціях, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України чітко вбачається, що підставою для закриття кримінального провадження є набрання чинності саме законом, яким скасовано кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Згідно з ч. 3 ст. 3 КК України злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Враховуючи зміст викладених положень КК України, суд підкреслює, що скасування кримінальної відповідальності в порядку п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України за певні кримінальні правопорушення можливе лише у зв`язку зі внесенням змін до КК України, що скасовують кримінальну відповідальність за такі діяння. Як вбачається зі змісту чинної редакції КК України, в частині діянь, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , а саме ст. 366-1 КК України, зміни, що скасовували б кримінальну відповідальність, не вносились.

3.2. Щодо клопотання захисника Бойка С.Г. в частині наведення в обвинувальному акті інформації про прокурора ОСОБА_2, що був звільнений. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити прізвище, ім`я, по-батькові та займану посаду слідчого, прокурора. Оскільки відповідний прокурор ОСОБА_2 був включений до складу групи прокурорів, а отже мав права прокурора у відповідному кримінальному провадженні, його прізвище, ім`я, по-батькові, на думку суду, вказані в обвинувальному акті правомірно.

Щодо необхідності виконання ухвали слідчого судді про призначення у межах кримінального провадження почеркознавчої та технічної експертизи, суд зазначає, що порядок проведення слідчих дій, та призначення експертиз під час судового провадження, врегульовано статтями 332, 333 КПК України, відповідні питання вирішуються на стадії судового розгляду за клопотанням сторони кримінального провадження у разі виникнення необхідності у встановленні або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені і перевірені іншим шляхом.

Що стосується доводів захисника Біленка Б.В. в частині закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, суд зазначає, що адвокатом вказані твердження не обґрунтовані доказами, а тому в цій частині на стадії підготовчого судового засідання сприймаються судом критично.

3.3. Що стосується іншої частини клопотання захисника Бойка С.Г., а також посилань захисника Біленка Б.В. на неконкретність обвинувачення та клопотання захисника Рижук М.С. суд вказує, що їх доводи зводяться до переоцінки правової кваліфікації, здійсненої прокурором під час складання обвинувального акта, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК України, та підстав для повернення обвинувального акту прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про те, що вказані стороною захисту в їх клопотаннях обставини та доводи не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотань про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 291, 314, 315, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження №4218000000002019 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 366-1 КК України відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника Бойка С.Г. про повернення прокурору обвинувального акта відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника Рижук М.С. про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

4. У задоволенні клопотання захисника Біленка Б.В. про закриття кримінального провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Галабала М.В.

Крикливий В.В.