Документ № 87013136

Справа № 405/9164/18

Номер провадження 1-кп/910/46/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сікори К. О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Скибенка О.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

її захисника адвоката Кучерука В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Вовка А.І.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Вовка Андрія Ігоровича про повернення обвинувального акту прокурору, в ході розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137 від 16 листопада 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 366, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. 19 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 вересня 2019 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

2. У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Вовк А.І. через канцелярію Вищого антикорупційного суду подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137 від 16 листопада 2018 року, для усунення недоліків.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 . ? адвокат Вовк А.І. клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримав та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Скибенко О.І заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту та просив в його задоволенні відмовити. При цьому зазначив, що оцінка наведених у цих клопотаннях обставин неможлива на стадії підготовчого судового засідання, а може бути надана судом лише на стадії судового розгляду після дослідження наданих суду доказів сторони обвинувачення. Разом із тим, обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та до обвинувального акту додані визначені процесуальним законодавством додатки, а тому підстави для прийняття судом рішення про його повернення відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Кучерук В.В. підтримали клопотання адвоката Вовка А.І.

ІІІ. Мотиви суду

3. Суд, заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту та додатки до нього, дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України в підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації (частини друга, третя, четверта статті 291 Кримінального процесуального кодексу України у редакції станом на дату складання обвинувального акта).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні підписано і затверджено прокурором, до обвинувального акта додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, також він містить відомості, які передбачені пунктами 1-2, 4-6, 8-9 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення відповідних статей Кримінального кодексу України та формулювання обвинувачення.

Окремо в обвинувальному акті зазначено про відсутність потерпілих, завданої матеріальної шкоди кримінальними правопорушеннями, інкримінованими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також додані документи передбачені пунктами 1, 3 частини четвертої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, відповідно, розписка про його отримання не вимагається, як і довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження.

4. У своєму клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Вовк А.І. посилався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України з таких підстав:

1) невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування частині другій статті 109 Кримінального процесуального кодексу України;

2) надання йому (адвокату Вовку А.І.) та обвинуваченому ОСОБА_2 неналежно завіреної копії обвинувального акта;

3) відсутність формулювання обвинувачення.

4.1. Так, частина друга статті 109 Кримінального процесуального кодексу України містить перелік вимог до змісту реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зі змісту пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України слідує, що підставою для повернення обвинувального акта є його невідповідність вимогам цього Кодексу.

З викладеної норми слідує, що єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом на предмет відповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання, є саме обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені частиною четвертою статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування лише долучається до обвинувального акта, тобто не є його частиною чи складовою.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не є і не може бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, твердження захисника Вовка А.І. про незазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування такого процесуального рішення як складання обвинувального акта, на думку колегії суддів, не може бути підставою для повернення останнього прокурору, оскільки жодним чином не порушує права обвинуваченого, який не заперечує проти того, що вказана процесуальна дія дійсно була вчинена, обвинувальний акт дійсно затверджений та підписаний прокурором, та копія обвинувального акта під розписку вручена обвинуваченому.

4.2. Твердження захисника Вовка А.І. щодо повернення обвинувального акта з підстави вручення йому та обвинуваченому неналежно завіреної копії цього документу є такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки, враховуючи вимоги пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність обвинувального акта, переданого до суду, а не того, який відповідно до вимог статті 293 Кримінального процесуального кодексу України під розписку був наданий, у даному випадку, підозрюваному та його захиснику.

4.3. Щодо тверджень захисника Вовка А.І. про відсутність формулювання обвинувачення, колегія суддів зазначає таке.

Захисник Вовк А.І., зокрема, вказує, що в обвинувальному акті містяться дослівно переписані (скопійовані) фактичні обставини кримінального правопорушення з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а також відсутня конкретизація часу вчинення злочину.

Колегія суддів наголошує, що у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

В обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були, відповідно, нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

У зв`язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

4.4. Посилання захисника Вовка А.І. на невідповідність обвинувального акта вимогам статті 337 Кримінального процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, на думку колегії суддів, є також необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Зі змісту обвинувального акта слідує, що такі вимоги щодо меж обвинувачення в обвинувальному акті не порушено, обвинувальний акт складений стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким висунуте обвинувачення, кожному окремо, зміст обвинувального акта не стосується обвинувачення інших осіб.

Положеннями частини третьої статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь деталізації інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції (Mattoccia v. Italy [GC], пункти 59, 60).

На переконання суду, відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома ОСОБА_2 компетентним органом твердження про вчинення ним відповідних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Водночас суд вкотре наголошує, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Також суд враховує, що за змістом пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.

5. Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При розгляді клопотання судом не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. В той же час розгляд судом відповідних доводів захисників можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в пункті 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказані захисником Вовком А.І. обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - АДВОКАТА ВОВКА АНДРІЯ ІГОРОВИЧА про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000001137 від 16 листопада 2018 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич