- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Пелюка С.С.
Справа № 991/908/19
Провадження № 1-кс/991/3745/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
детектива НАБУ Горохівського Б.Т.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Пелюка С.С.,
власника майна ОСОБА_2 ,
представника власника майна адвоката Гончарюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горохівського Б.Т., погоджене із прокурором п`ятого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренко В., про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000348 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
28.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горохівського Б.Т. із вимогою про накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 , в загальній сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро із забороною відчуження, розпорядження та користування.
І. Вимоги клопотання.
В обґрунтування цього клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України та обіймаючи посаду голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради України, у період з грудня 2015 року по березень 2017 року, за попередньою змовою групою осіб, будучи обізнаним про наявність єдиного виробника стрілочної продукції на території України - ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», замість більш економічно доцільної переговорної процедури закупівлі, разом з іншими особами організував проведення процедур відкритих торгів цієї продукції із залученням підконтрольних підприємств-вигодобанубачів: ТОВ «Арго» і ТОВ «Корпорація КРТ», провів закупівлю елементів верхньої будови колії за завищеними ціновими пропозиціями за рахунок коштів філії «Центр забезпечення виробництва», що призвело до спричинення їй збитків на загальну суму 93 277 580 грн.
31.10.2019 ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
27.12.2019 детективами було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти, які належать підозрюваному, в загальній сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро. Детектив стверджує, що виявлені та вилучені грошові кошти мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути предметом кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправним шляхом та є речовими доказами, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Орган досудового розслідування звернувся з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, адже ці грошові кошти можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, можуть підлягати конфіскації та спеціальній конфіскації, а також можуть бути використані з метою забезпечення цивільного позову АТ «Укрзалізниця».
Судовий розгляд клопотання було призначено на 02.01.2020. За клопотанням представника власника майна адвоката Гончарюк Т.В. та захисника Пелюка С.С. про дослідження відеозапису проведеного обшуку, проти якого не заперечував детектив НАБУ, судовий розгляд клопотання було відкладено на 17.01.2020.
У судовому засіданні детектив НАБУ клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував той факт, що грошові кошти в сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро належать йому, а стверджував, що вони належать його затю ОСОБА_2 та доньці, перебували у нього на зберіганні.
Власник майна ОСОБА_2 підтвердив той факт, що віддав на зберігання ОСОБА_1 власні грошові кошти у розмірі 119 000 доларів США та 102 000 Євро, та надав документи на підтвердження власних доходів.
Захисник Пелюк С.С. та представник власника майна адвокат Гончарюк Т.В. зазначили про те, що клопотання про арешт майна є необґрунтованим і детектив не довів, що вилучені грошові кошти можуть бути речовим доказом, предметом конфіскації чи спеціальної конфіскації, чи можуть забезпечити цивільний позов у межах кримінального провадження. Також відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України оскільки клопотання не розглянуто протягом 72 годин з дня його надходження до суду, майно підлягає поверненню.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.
ІІ. Обставини встановлені слідчим суддею.
Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.
31.10.2019 у межах кримінального провадження № 52019000000000348 Генеральним прокурором Рябошапкою Р.Г. вручено ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
27.12.2019 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2019 було проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро. За версією слідства ці грошові кошти належать ОСОБА_1 , що підтвердила присутня під час обшуку дружина підозрюваного ОСОБА_3 .
Під час судового засідання ОСОБА_2 повідомив, що грошові кошти, знайдені за місцем проживання ОСОБА_1 27.12.2019, були передані ним для зберігання, адже цей житловий будинок знаходиться під охороною, тому зберігати такі суми було безпечніше саме в цьому місці.
ІІІ. Позиція слідчого судді.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Отже, законом передбачено вичерпний перелік підстав для арешту майна та обов`язок органу досудового розслідування довести, що такий захід забезпечення кримінального провадження є доцільним у конкретному випадку і забезпечує досягнення мети арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У ч. 2 ст. 173 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
а) арешт з метою забезпечення збереження речових доказів
Детектив зазначає, що грошові кошти, вилучені під час обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_1 , можуть бути речовим доказом у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, детектив не надав доказів, на підтвердження того, що ці грошові кошти були об`єктом кримінально протиправних дій чи були набуті протиправним шляхом. Крім цього, ці грошові кошти не були визнані речовим доказом шляхом прийняття відповідної постанови у межах кримінального провадження № 52019000000000348.
б) арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання
Також у клопотанні детектив зазначає, що у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, і як наслідок може застосовуватись додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. На думку детектива, це свідчить про те, що грошові кошти, знайдені та вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 , можуть бути об`єктом конфіскації.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Під час судового засідання слідчому судді не було надано доказів на підтвердження факту належності грошових коштів саме підозрюваному ОСОБА_1 , адже наявність цих грошових коштів у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_1 не є беззаперечним фактом їх належності саме цій особі. Крім того, під час розгляду клопотання було з`ясовано, що власником цих грошових коштів може бути і ОСОБА_2 , що було підтверджувалось поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та податковими деклараціями про доходи ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_4
в) арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову)
У клопотанні детектив стверджує, що у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 (із якого виділено кримінальне провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 щодо ОСОБА_1 ) представником потерпілого АТ «Укрзалізниця» заявлено цивільний позов до підозрюваних у вказаному провадженні в сумі 93 277 580,18 грн. Органом досудового розслідування планується ініціація об`єднання вказаних кримінальних проваджень прокурором, як наслідок, цивільний позов фактично буде пред`явлено й до ОСОБА_1 .
Проте з тексту позовної заяви вбачається, що серед переліку осіб, які є цивільними відповідачами за цим позовом, відсутній ОСОБА_1 , як наслідок до нього позовні вимоги не пред`являлись.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Органом досудового розслідування не було доведено, що грошові кошти, щодо яких було подано клопотання про арешт майна, належать підозрюваному ОСОБА_1 , також не доведено, що ці грошові кошти можуть бути стягненні з метою задоволення цивільного позову, адже на даний момент у межах кримінального провадження № 52019000000000348 до ОСОБА_1 цивільний позов не пред`являвся. Припущення детектива про ймовірність в подальшому об`єднання проваджень і набуття ОСОБА_1 статуту цивільного відповідача не можуть бути підставою для накладення арешту на майно.
г) арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації
Крім цього, детектив зазначає, що є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які належать та вилучені в будинку ОСОБА_1 одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна та підлягатимуть спеціальній конфіскації.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У ч. 1 ст. 96-2 КК України вказано, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Слідчому судді не надано доказів, які б підтверджували факт того, що грошові кошти, які були найдені та вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного 27.12.2019, можуть бути предметом спеціальної конфіскації. Досудовим розслідуванням не встановлено, хто саме є власником грошових коштів, походження цих коштів, яким чином ці кошти використовувались, та інші обставини, які б дали змогу зробити висновок про те, що грошові кошти в загальній сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро, знайдені та вилучені під час обшуку 27.12.2019, можуть бути предметом спеціальної конфіскації.
Проаналізувавши матеріали клопотання, доводи, надані сторонами під час судового засідання, слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних доказів на підтвердження своїх доводів. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 131, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горохівського Б.Т. про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін