Документ № 87033754

Справа № 757/13635/17-к

Провадження 1-кп/991/203/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Кравчука О.О., Маслова В.В. провела підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000457 30 листопада 2016 року. Вказаним обвинувальним актом прокурор висуває обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 4 ст. 369 КК України, - надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: Гарванка І.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисників: Базько Т.О., Рижук М.С.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.23 грудня 2019 року з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 09 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000457, щодо ОСОБА_1 .

2.У судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.Захисниками Базько Т.О., Рижук М.С. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта щодо обвинувачення ОСОБА_1 прокурору. Адвокати обґрунтовують його таким: обвинувальний акт, на думку захисників, містить суперечності між фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення та фабулою обвинувачення, а також між правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення. Сторона захисту стверджує, що обвинувальний акт не містить відомостей відносно факту надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправовірної вигоди.

Захисники Базько Т.О. та Рижук М.С. також вважають, що в обвинувальному акті міститься недостовірна інформація, викладена у фактичних обставинах кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення. Зокрема, органом досудового розслідування, на думку сторони захисту, штучно інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_1 надання неправомірної вигоди першому заступнику Голови Державної аудиторської служби України ОСОБА_4 як службовій особі, що займає особливо відповідальне становище.

Також, сторона захисту у своєму клопотанні вказує на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування положенням ст. ст. 109-110 КПК України, оскільки детективом не відображено повних відомостей про всі прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування, а в перелічених у реєстрі процесуальних рішеннях відсутні необхідні дані.

Обвинувачений підтримав клопотання про повернення обвинувального акта.

Прокурор заперечував проти заявленого захисниками клопотання. Зазначив, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а недоліки, на які посилаються захисники, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України. Більше того, аргументи, зазначені у клопотаннях захисників за своєю суттю не підлягають розгляду на даній стадії кримінального провадження.

4.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисників не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.1.Доводи клопотання захисників фактично зводяться до того, що дії обвинуваченого неправильно кваліфіковані згідно з законом про кримінальну відповідальність. Дані аргументи сторони захисту можуть бути перевірені судом лише на стадії судового, а не підготовчого розгляду. Це пояснюється тим, що відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Таким чином, відповідність або невідповідність між юридично-значущими ознаками інкримінованого ОСОБА_1 посягання та ознаками злочину, передбаченими КК України, колегія суддів може встановити лише після оцінки доказів.

4.2.Доводи ж захисників про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування положенням статей 109-110 КПК України є також необґрунтованими з огляду на те, що кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості повернення обвинувального акта прокурору у випадку невідповідності вимогам КПК додатків до цього акта.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:

1.У задоволенні клопотання захисників Базько Т.О. та Рижук М.С. про повернення обвинувального акта щодо обвинувачення ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000457 09 березня 2017 року, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.В. Галабала

Судді: О.О. Кравчук

В.В. Маслов