- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Захисник/адвокат : Доброрез О.А.
Справа № 757/61880/19-к
Провадження1-кс/991/583/20
У Х В А Л А
21 січня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна, розглянувши матеріали скарги адвоката Доброрез Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2016 року у кримінальному провадженні № 42016000000000882 від 31.03.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА
20 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Доброрез Олени Анатоліївни (далі - скаржниці), що діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2016 року. Це повідомлення про підозру було складене заступником начальника четвертого відділу управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратури України Куценком Є. І.
Скаржниця просить скасувати це повідомлення про підозру, оскільки стороною обвинувачення було порушено порядок вручення повідомлення про підозру - повідомлення про підозру не вручалося ОСОБА_1 особисто, а також відсутні відомості про те, що їй воно відправлялося та було нею отримано.
Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом
Слідча суддя встановлює, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду), 2) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України), 3) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, а також 4) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України.
Чи скарга підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді (підсудна цьому суду)
Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу. Скарга має бути розглянута не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.
Відповідно до положень ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Скарга стосується повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України. Враховуючи, що досудове розслідування віднесено до підслідності НАБУ (на підставі постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 20.11.2019 року, прийнятій першим заступником Генерального прокурора Каськом Віталієм Вікторовичем), провадження здійснюється, зокрема, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України, скарга підсудна Вищому антикорупційному суду.
Чи оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України)
У частині 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування. Скаржниця посилається на п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, яким передбачено оскарження, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
Положення щодо порядку скасування повідомлення про підозру було внесено пунктом 23-26 пункту 7 параграфа 1 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Про це також зазначає скаржниця у своєму клопотанні, вказуючи на те, що така норма суперечить основним засадам кримінального провадження і, зокрема, положенням статті 5 КПК України. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
25.03.2016 року в межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 21.03.2013 року заступник начальника четвертого відділу управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратури України Куценко Є. І. склав та підписав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України. В подальшому 31.03.2016 року на підставі постанови, матеріали щодо деяких епізодів було виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000400 від 21.03.2013 року в інше кримінальне провадження № 42016000000000882, тобто датою виділення й початку досудового розслідування й внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є 31.03.2016 року. Оскільки зміни щодо скасування повідомлення про підозру було прийнято 03.10.2017 (набули чинності 15.12.2017), вбачається, що до цієї підозри не може бути застосовано процедуру її оскарження з метою скасування.
Слідча суддя критично оцінює доводи скаржниці щодо того, що норма суперечить основним засадам кримінального провадження. Загальне правило щодо дії процесуального закону в часі міститься у статті 5 КПК України, яка встановлює, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Втім, з цього правила є винятки, як, наприклад, щодо проведення оперативно-розшукових заходів, слідчих та процесуальних дій, які до дня набрання чинності КПК України, завершуються в порядку, який діяв до набрання ним чинності (пункт 7 Розділу ХІ «Перехідні положення КПК України). Таким чином, у новому законі (або при внесенні змін у попередню редакцію закону) можуть бути встановлені винятки з цього правила.
При цьому, попри посилання скаржниці на практику Європейського суду з прав людини щодо «передбачуваності» норми, Європейський суд з прав людини не висловлював позиції конкретно стосовно цих норм процесуального законодавства. Разом з тим, закон (норма) має бути доступною та передбачуваною для того, щоби відповідати критерію «якості» відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Доступність встановлює на підставі того, чи був закон оприлюднений (щодо доступності «закону» у розширеному тлумаченні Європейського суду з прав людини, наприклад, Рішення у справі Kokkinakis проти Греції від 25 травня 1993 року, заява № 14307/88, параграф 40). Закон є передбачуваним, якщо він, зокрема, сформульований з достатньою чіткістю, яка дає змогу кожній особі - у разі потреби, з використанням відповідної допомоги - керувати своєю поведінкою (серед інших, Рішення Великої Палати у справі Amann проти Швейцарії від 16 лютого 2000 року, заява № 27798/95, параграф 56). Вже через сам загальний характер законів, їх формулювання не може мати абсолютної строгості, з урахуванням того, що норми мають бути пристосовані до зміни становища, і тому можуть містити розпливчасті формулювання, тлумачення і застосування котрих залежать від практики (Рішення у справі Kokkinakis проти Греції від 25 травня 1993 року, там само). Якщо положення у переважній більшості випадків залишається достатньо чітким, сумніви щодо передбачуваності не є достатніми для того, щоби вважати, що така норма не відповідає критеріям якості закону (Рішення Великої Палати у справі Cantoni проти Франції від 15 листопада 1996 року, заява № 17862/91, параграф 32). Втім, використання занадто розпливчастих понять і критерії у тлумаченні законодавчого положення може зробити саме це положення несумісним з вимогами чіткості і передбачуваності щодо його наслідків (стосовно тлумачення застарілої норми в умовах сучасних ринкових відносин, наприклад, Рішення у справі Liivik проти Естонії від 25 червня 2009 року, заява № 12157/05, параграфи 96-104).
У випадку з положеннями про процедуру оскарження повідомлення про підозру, такий механізм є чітко врегульованим, а також встановлено чіткі темпоральні межі його застосування з прив`язкою до набрання чинності законом, що вносить таку процедуру у кримінальне процесуальне законодавство. Уточнення щодо поширення дії таких норм лише на справи, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, є деталізованими, а сам закон був належно опублікований та набрав чинності 15.12.2017 року. Таким чином, слідча суддя не вбачає конфлікту норм КПК України та основних засад кримінального провадження (і практики Європейського суду з прав людини).
Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Зокрема, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. При цьому, відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді місцевих судів не уповноважені вирішувати питання законності правових норм, відповідності їх основним засадам кримінального провадження та розширеного тлумачення законодавства у випадках, коли розширене тлумачення виключається з урахуванням наявності конкретної правової норми, а також не можуть відступати від норм кримінального процесуального закону при аргументуванні своїх рішень.
Таким чином, слідча суддя вважає, що скаржниця оскаржує рішення слідчого, прокурора (повідомлення про підозру), яке не підлягає оскарженню, оскільки положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України поширюються лише на повідомлення про підозру у провадженнях (справах), по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цієї норми, тобто з 15.12.2017 року.
Слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, тобто не входить до переліку за ст. 303 КПК України.
Відповідність скарги іншим вимогам процесуального закону не перевіряється, оскільки встановлено обставини для відмови у відкритті провадження по скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката Доброрез Олени Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2016 року у кримінальному провадженні № 42016000000000882 від 31.03.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя Широка К. Ю.