Документ № 87077063

Справа № 757/59954/19-к

Провадження №11-сс/991/26/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

прокурора: Гарванка І. М.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

захисників: Оплімаха А. В., Парсентьєва І. В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гарванка Ігоря Мироновича про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_1

В С Т А Н О В И Л А:

Від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - САП) Гарванка І. М. надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2019.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 19.11.2019 ухвалою слідчої судді Печерського районного суду міста Києва частково задоволено клопотання захисника Оплімаха А. В. та змінено раніше застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

1.2. Свою ухвалу слідча суддя мотивувала тим, що: (1) із моменту внесення застави покладені обов`язки ОСОБА_1 не порушувались; (2) підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується; (3) станом на час розгляду клопотання відсутні ризики, які існували при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ; (4) відсутні підстави для повернення грошових коштів заставодавцю у порядку звернення за ст. 201 КПК.

ІI. Вимоги і доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

2.1. 19.12.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду поштою надійшла апеляційна скарга прокурора САП Гарванка І. М., у якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2019 та скасувати відповідну ухвалу.

2.2. Поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги прокурор обґрунтовував тим, що: (1) 18.11.2019 підслідність у кримінальному провадженні № 42019000000000455 від 28.02.2019 щодо ОСОБА_1 була визначена за детективами НАБУ; (2) розгляд клопотання захисника здійснено без повідомлення САП; (3) копію оскаржуваного рішення не було надіслано на адресу САП; (4) про існування вказаної ухвали прокурору у кримінальному провадженні стало відомо тільки 12.12.2019 із листа прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Генеральної прокуратури України Новікова С.А.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1 Прокурор Гарванко І. М., присутній у судовому засіданні, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підтримав із мотивів, зазначених у такому клопотанні.

3.2. Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники Оплімах А. В., Парсентьєв І. В. заперечували проти поновлення прокурору строку на подачу апеляційної скарги та вважали його клопотання не обґрунтованим. Зазначали про необхідність закриття провадження.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора, підозрюваного і його захисників, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Слідчим управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №42019000000000455 від 28.02.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України (далі - КК) (а. с. 8-17).

4.2. 16.10.2018 ОСОБА_1 у присутності його захисників повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваного (а. с. 23-50).

4.3. 18.10.2018 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави в розмірі 4 500 000,00 грн. та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК на строк 2 місяці (а. с. 51-54).

4.4. 19.10.2018 застава за ОСОБА_1 була сплачена ОСОБА_2 (а. с. 55).

4.5. 18.12.2018 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, строком на 2 місяці (а. с. 56-60).

4.6. 15.02.2019 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, строком на 2 місяці (а. с. 61-65).

4.7. 11.04.2019 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, строком на 2 місяці (а. с. 66-67).

4.8. 16.04.2019 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК у межах строку досудового розслідування (а. с. 68-72).

4.9. 30.05.2019 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва продовжено ОСОБА_1 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК у межах строку досудового розслідування (а. с. 73-76).

4.10. Постановою Генерального прокурора Рябошапки Р. Г. від 18.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000455 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України (а. с. 153-154).

4.11. 19.11.2019 ухвалою слідчої судді Печерського районного суду міста Києва частково задоволено клопотання захисника і змінено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК. У судовому засіданні 19.11.2019 присутніми були підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники Оплімах А. В. і Парсентьєв І. В. та прокурор Жовмір І. І. (а. с. 126-128, 130, 133-137).

4.12. 19.11.2019 прокурор Жовмір І. І. отримав копію резолютивної частини вищевказаної ухвали (а. с. 131).

4.13. Постановою заступника Генерального прокурора від 25.11.2019 у кримінальному провадженні №42019000000000455 визначено групу прокурорів, до складу якої включено Гарванка І. М. як старшого групи (а. с. 202-203).

4.14. У листі прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, Генеральної прокуратури України Новікова С. від 12.12.2019 йдеться про необхідність вирішення прокурорами САП питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 19.11.2019 (а. с. 146-147).

4.15. 17.12.2019 на вищевказане рішення слідчої судді прокурором САП Гарванко І. М. було подано апеляційну скаргу, яка 19.12.2019 надійшла на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду клопотання прокурора, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Загальні принципи

5.1. Приписами п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК встановлено, що «апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів із дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення».

Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК «при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу».

Згідно з ч. 2 ст. 376 КПК «якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді».

Як вбачається з висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), при вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися ч. 2 ст. 376 КПК, згідно якої: «у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали».

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК «при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день...».

Отже, строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчої судді розпочинається з наступного дня після дня проголошення її повного тексту, а якщо проголошення відбулося із застосуванням ч. 2 ст. 376 КПК, то з дня оголошення її резолютивної частини. Закінчується ж такий строк на п`ятий день його перебігу. Водночас, якщо закінчення такого строку припадає на неробочий день, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

5.2. Питання можливості поновлення строків на апеляційне оскарження визначене п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до якої «апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення». А загальне правило поновлення строків передбачене ч. 1 ст. 117 КПК, згідно з якою «пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду».

Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Так, із системного аналізу норм КПК (зокрема, ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400) слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.

Отже, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим чи обставини, унаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.

5.3. П. 2 ст. 131-1 Конституції передбачає, що «в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку».

Повноваження прокурора щодо оскарження судових рішень у порядку, встановленому кримінальними процесуальним законом, передбачені п. 20 ч. 2 ст. 36 КПК. Так, згідно з цією нормою «прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 37 КПК «прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті». А, як вбачається із ч. 4 ст. 36 КПК, «право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник обласної прокуратури, його перший заступник та заступники».

При цьому, ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що «прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави».

Отже, поняття «прокурор» як суб`єкт апеляційного оскарження охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 КПК, а й прокурорів вищого рівня. Також КПК визначає особу прокурора, який приймає участь у розгляді справи у суді як одну зі сторін кримінального провадження з єдиним статусом «прокурор», який виступає з боку сторони обвинувачення. Аналогічний підхід кримінальний процесуальний закон передбачає і щодо адвоката, який у кримінальному провадженні виступає з боку сторони захисту.

5.4. Процедура організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням у межах компетенції органів прокуратури визначається Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України №51 від 28.03.2019 (далі - Порядок №51).

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 3 розділу I Порядку №51 «перший заступник та заступники Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівники регіональних, місцевих, військових прокуратур, їх перші заступники та заступники, керівники самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних і військових прокуратур регіонального рівня, їх заступники у межах повноважень, визначених цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, і відповідно до розподілу обов`язків забезпечують єдину систему організації діяльності та взаємодії прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні».

Тобто, єдина система організації діяльності та взаємодії прокурорів у кримінальному провадженні забезпечується вищевказаними співробітниками органів прокуратури України.

Отже, якщо процесуальне керівництво досудовим розслідуванням постановою прокурора передається від однієї групи прокурорів до іншої, то у процесі взаємодії між собою прокурори самостійно повинні узгоджувати питання передачі матеріалів, які стосуються здійснення процесуального керівництва в конкретному кримінальному провадженні, а також інформувати одне одного щодо стану досудового розслідування, в т. ч. судових рішень, строк оскарження яких не минув. Тобто, внутрішні питання взаємодії між прокурорами залежать від їх волевиявлення та ефективної організації взаємодії всередині органів прокуратури України.

(§2) Застосування до обставин конкретного клопотання

5.5. Як вбачається з матеріалів судового провадження, 19.11.2019 за участі в т. ч. прокурора Жовміра І. І. слідчою суддею було проголошено резолютивну частину ухвали щодо зміни із застави на особисте зобов`язання застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу. Цього ж дня прокурор отримав копію резолютивної частини.

Тому, враховуючи встановлені обставини та висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), саме з наступного дня після проголошення резолютивної частини ухвали слідчої судді, тобто з 20.11.2019, розпочався строк апеляційного оскарження ухвали слідчої судді щодо зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу від 19.11.2019. І такий строк сплинув 25.11.2019, адже, 24.11.2019 припадало на неробочий день (неділю), а 25.11.2019 є першим після відповідної дати робочим днем.

Отже, подавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді від 19.11.2019 лише 17.12.2019 прокурор САП Гарванко І. М. подав її із пропуском строку на апеляційне оскарження.

5.6. Оскільки у процесі взаємодії між собою прокурори самостійно повинні узгоджувати питання передачі матеріалів, які стосуються здійснення процесуального керівництва в конкретному кримінальному провадженні, інформувати один одного про стан досудового розслідування та необхідність вчинення процесуальних дій, посилання прокурора САП Гарванка І. М. на лист прокурора Генеральної прокуратури України Новікова С. від 12.12.2019 як на доказ обізнаності про необхідність оскарження ухвали слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2019, є необґрунтованими.

5.7. На думку колегії суддів, у прокурора Жовмір І. І. та інших прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000455 до 25.11.2019, не існувало жодних істотних перешкод чи труднощів, які були здатні завадити їм оскаржити ухвалу слідчої судді в період з 19.11.2019 до 25.11.2019. Так само, як вважає колегія суддів, таких перешкод, починаючи із 25.11.2019 не було й у прокурора САП Гарванка І. М.

Крім того, прокурор Гарванко І. М. у поданій апеляційній скарзі та у поясненнях у судовому засіданні не довів, що існували істотні перешкоди чи труднощі, які завадили одним прокурорам в процесі взаємодії в органах прокуратури України повідомити іншим, зокрема прокурорам САП, про необхідність та можливість оскаржити ухвалу слідчої судді від 19.11.2019 в останній день строку на її оскарження 25.11.2019. Оскільки прокурорам Жовміру І. І. та Новікову С. у ході процесуального керівництва у кримінальному провадженні було відомо про результати розгляду клопотання захисника та строки оскарження ухвали, вони повинні були своєчастно повідомити про наявне рішення Гарванка І. М. або інших прокурорів, включених до групи, та можливість його оскарження.

5.8. За наведених обставин, передача кримінального провадження САП, на думку колегії суддів, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не може змінювати загальний порядок обчислення такого строку.

Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, прокурором не наведено.

5.9. Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

5.10. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, з усіма, доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 399, 407, 418, 419, 422, 424 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року повернути прокурору четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гарванку І. М.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Головуючий: М. С. Глотов

Судді: І. О. Калугіна

В. В. Чорна