- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
Справа № 991/2585/19
Провадження1-кс/991/3315/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому в засіданні в режимі відеоконференції у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву про відвід детектива та скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива у порядку ст. 303 КПК України,
у с т а н о в и в:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_1 просить: постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим від 29.11.2019 скасувати; відвести детектива та відшкодувати в порядку ст. 130 КПК України шкоду в розмірі 50 000 грн.
Скарга обґрунтована тим, що всупереч гарантіям ст. 2, 21, 55, 56 КПК України, Конституції України та практиці ЄСПЛ, поданого клопотання ОСОБА_1 до детектива про витребування доказів незабезпечення схоронності належного йому житла та майна після його затримання, а також перешкоджання реалізації спадкових прав через не надсилання у 6-ти місячний строк його заяв до нотаріуса у справі №161/20481/14-к, він отримав постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим, яка на його думку є незаконною та ґрунтується на хибному тлумаченню ст. 1224 ЦК України.
У скарзі ОСОБА_1 також просить відвести від участі у кримінальному провадженні №52019000000001042 від 21.11.2019 детектива НАБУ Гришканича О.Б з підстав наявності обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості, що проявляється у несвоєчасному проведенні необхідних слідчих дій.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та заяву про відвід детективу, просив задовольнити з викладених у них підстав.
Детектив у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження №52019000000001042 від 21.11.2019, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Щодо заявленого відводу детективу.
Підстави для відводу детектива визначені ч. 1 ст. 77 КПК України.
Згідно ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_1 про відвід детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. не містить об`єктивних даних, які можуть свідчити про упередженість детектива у кримінальному провадженні №52019000000001042 від 21.11.2019.
Твердження ОСОБА_1 , що детектив Гришканич О.Б. несвоєчасно проводить необхідні слідчі дії є оціночними судженнями щодо дій останнього та не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу детектива.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження встановлено, що детективом Гришканичем О.Б. починаючи з 21.11.2019 здійснюється комплекс процесуальних дій , які є необхідними для встановлення істини в кримінальному провадженні, в тому числі, проведено огляд бази даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» , здійснено запит до суду та нотаріальної контори, направлено доручення на проведення допиту заявника - ОСОБА_1 ..
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не наведено достатніх фактів, які б викликали сумніви у неупередженості детектива Гришканича О.Б. , тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід детектива.
Щодо скасування постанови детектива про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слід зазначити, що в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.
Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.
У судовому засіданні встановлено, що Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001042 від 21.11.2019 за фактом можливого вчинення суддями Волинської області зловживання службовим становищем, внаслідок чого ОСОБА_1 протиправно позбавлено майнових та спадкових прав.
29.11.2019 детективом НАБУ винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим мотивуючи рішення тим, що відсутні дані про завдання ОСОБА_1 майнової шкоди у вигляді перешкоджання у реалізації спадкових прав на майно його батьків, оскільки ОСОБА_1 умисно позбавив життя спадкодавців. Постанова обґрунтована тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 4, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві своєї матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 , призначивши йому покарання у виді довічного позбавлення волі, тому враховуючи норми ч. 1 ст. 1224 ЦК України, детектив дійшов висновку про відсутність підстав для визнання потерпілим.
Однак, згідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 29.11.2019 винесена з порушенням вимог ст. 110 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи НАБУ з клопотанням, в якому просив допитати його в якості потерпілого, витребувати копії його заяв від 20.03.2014 у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу та головуючого судді по справі №161/20481/14-к про забезпечення спадкових прав ув`язненого, оскільки підстави для позбавлення його спадкових прав з`явились лише через 8 місяців після слухання кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, клопотання про забезпечення схоронності житла, в порядку ст. 42, 378 КПК України, що містяться на технічному носії судових засідань.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КПК України, якщо в обвинуваченого залишилися без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням обвинуваченого зобов`язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.
Вказана обставина детективом не перевірена, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо з`ясування обставин подачі ОСОБА_1 клопотань в порядку ст. 378 КПК України.
Таким чином, оскаржувану постанову від 29.11.2019 детектив мотивує лише відсутністю порушення прав ОСОБА_1 на спадкування, а можливе порушення інших майнових прав ОСОБА_1 , як то зазначено у витягу з ЄРДР в короткому викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, залишилось поза увагою детектива і не знайшло своє відображення у постанові про відмову у визнанні потерпілим.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що неналежне мотивування постанови про відмову визнанні потерпілим не відповідає вимогам процесуального законодавства та не дає слідчому судді змоги перевірити законність прийнятого детективом рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, тому в цій частині скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова від 29.11.2019 підлягає скасуванню.
Водночас, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про відшкодування в порядку ст. 130 КПК України шкоди в розмірі 50 000 грн, завданої незаконним рішенням органу, що здійснює досудове розслідування, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» постанова про відмову у визнанні потерпілим не входить до переліку випадків, що надає право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбаченого цим Законом.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 55, 77, 80, 81, 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б - відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову від 29 листопада 2019 року про відмову у визнанні потерпілим.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 24 січня 2020 року.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан