- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Кадрової О.О.
- Прокурор : Кричун В.В.
Справа № 991/591/20
Провадження1-кс/991/603/20
У Х В А Л А
іменем України
23 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю:
секретаря Будкової В.О.
прокурора Кричуна В.В.
захисника Кадрової О.О.
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна Артема Юрійовича про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України,
у кримінальному провадженні № 52019000000001119, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2019,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А. Ю., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьовим О. М., про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_1 .
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
1.2.1.З вересня 2019 року по 11.12.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після покладення на них виконання обов`язків начальника ГУ ДПС та першого заступника начальника ГУ ДПС вступили у змову щодо висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди начальнику Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_3 за невжиття ним заходів щодо забезпечення документування протиправної діяльності вказаних осіб та надання зазначеної інформації. Для цього ОСОБА_2 , познайомившись з ОСОБА_3 , 11.12.2019 близько 12.00 год. у приміщенні прокуратури Одеської області висловила йому пропозицію надати, а також у подальшому щомісячно надавати неправомірну вигоду за це.
1.2.2.Під час наступної зустрічі 16.12.2019 близько 17.00 год. у приміщенні ГУ ДПС ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили ОСОБА_3 раніше висловлену ОСОБА_2 пропозицію надання неправомірної вигоди та обіцяли наступного дня 17.12.2019 у приміщенні прокуратури Одеської області надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США.
1.2.3.В подальшому 17.12.2019 близько 13.10 год. ОСОБА_2 , прибувши до прокуратури Одеської області, згідно з раніше висловленою обіцянкою, у службовому кабінеті ОСОБА_3 надала йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США за вчинення ним вищевказаних дій.
1.2.4.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиції, обіцянки службовій особі надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди за невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у виді застави детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, у якому вона підозрюється.
1.4.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, детектив просить визначити її у розмірі 475 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 450,00 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваного, а також на наявність у нього грошових коштів у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання на постійній основі.
1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави. Пояснив, що інші, ніж застава у визначеному розмірі, не здатні запобігти ризикам кримінального провадження, адже в цьому провадженні існує потреба допитати значну кількість осіб, в тому числі співробітників, підлеглих та платників податків. Вважає, що саме застава в розмірі 998 450 грн, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти ризикам кримінального провадження.
2.2. Захисник Кадрова О. О. заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила про відсутність обґрунтованої підозри і неповноту протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Посилаючись на позитивні характеристики підозрюваного, наявність у нього неповнолітніх дітей і батька-пенсіонера, який проживає у Києві, просила відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді застави у зазначеній сумі.
2.3.Підозрюваний підтримав свого захисника.
3.Стороною захисту було заявлене клопотання про витребування у органу досудового розслідування для огляду оригіналів протоколів невідкладних слідчих (розшукових) дій.
3.1.Розглянувши це клопотання, слідчий суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки нормами КПК України не передбачені повноваження слідчого судді витребовувати в учасників кримінального провадження будь-яких документів, а таке провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своєї позиції (ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України).
3.2.При цьому слідчий суддя враховує, що засада безпосередності дослідження доказів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу на досудовому розслідуванні має звужений зміст. Це підтверджується тим, що в самій нормі, яка закріплює засаду безпосередності, йдеться лише про те, що суд досліджує докази безпосередньо. У статті 23 КПК України не йдеться про безпосередність дослідження доказів іншим суб`єктом - слідчим суддею. Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
3.3.За таких умов клопотання адвоката про витребування оригіналів протоколів невідкладних слідчих дій є необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити.
4.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
4.1.Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
4.1.1.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 розпочате 12.12.2019.
ОСОБА_1 13.01.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 13.01.2020 (а.с. 15-18). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
4.1.2.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
4.2.Щодо обґрунтованості підозри:
4.2.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
4.2.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиції, обіцянки службовій особі надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди за невчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
4.2.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема, є прокурори (п. 2 примітки до ст. 368 КК України).
Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини пропозиції, обіцянки та надання неправомірної вигоди прокурору - Начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, отже особі, яка займає відповідальне становище.
4.2.4.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
4.2.5.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:
-заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2019 (а.с.19-20);
-протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 12.12.2019, в якому він повідомив про обставини того, як ОСОБА_2 звернулася до нього з пропозицією взаємодії Державної податкової служби в Одеській області та прокуратури Одеської області, під якою вона розуміє невтручання останньої в її діяльність при отриманні неправомірної вигоди від суб`єктів господарської діяльності, які перевіряються її службою, та висловила пропозицію надання на постійній основі неправомірної вигоди за таке невтручання (а.с. 21- 25);
-протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 23.12.2019, в якому він повідомив про обставини зустрічі 16.12.2019 в кабінеті в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , якого ОСОБА_2 представила, як довірену особу. Останній приймав участь в обговоренні пропозиції надання неправомірної вигоди та написав запропоновану ОСОБА_3 суму за листопад 2019 року. В цьому протоколі йдеться також про обставини подальшого візиту ОСОБА_2 до службового кабінету ОСОБА_3 17.12.2019, під час якого остання передала йому грошові кошти в сумі 25 000 доларів США в кольоровому пакеті та власноручно написала список осіб, яких не потрібно чіпати (а.с. 26-29);
-протокол огляду місця події від 17.12.2019, а саме службового кабінету ОСОБА_3 №117 прокуратури Одеської області. Під час огляду виявлено добровільно видані грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, які знаходилися в кольоровому пакеті, а також аркуш паперу, на якому ОСОБА_2 написала список осіб (а.с. 30-33);
-протокол огляду речей від 17.01.2020, а саме мобільних телефонів IPhone, вилучених у ОСОБА_1 під час обшуку 13.01.2020 в ГУ ДПС в Одеській області, яким встановлено, що найпізніші дзвінки і повідомлення на них датовані листопадом-груднем 2019 року (а.с. 39-42);
-протокол огляду речей від 13.01.2020, а саме мобільного телефону IPhone, вилученого у ОСОБА_2 під час її затримання (а.с. 48-51);
-наказ ДПС України від 16.09.2019 № 137-о про покладення з 17.09.2019 на ОСОБА_1 обов`язків першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області (а.с 115);
-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 26.12.2019, протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 26.12.2019, щодо обставин зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , яка відбулась 16.12.2019 у приміщенні ГУ ДПС в Одеській області (а.с. 70-93);
-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.12.2019 в якій зафіксований зміст розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка відбулась 17.12.2019 у приміщенні прокуратури Одеської області (а.с. 94-111).
4.2.6.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
4.2.7.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
4.2.8.Дослідження зазначених вище відомостей формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Отже, в цій справі наявна обґрунтована підозра щодо вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
4.3.Щодо ризиків кримінального провадження:
4.3.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
4.3.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
-незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні,
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження того, у якому він підозрюється.
4.3.3.Заявлені ризики заслуговують на увагу з огляду на таке:
4.3.3.1. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України. Крім того, відомості про перебування на утриманні підозрюваного неповнолітнього сина не є достатньо стримуючим фактором, адже він перебуває також на утриманні його матері - дружини ОСОБА_1 А посилання на необхідність утримувати батька-пенсіонера ґрунтуються виключно на поясненнях підозрюваного і не підтверджуються матеріалами справи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину з урахуванням характеру інкримінованого підозрюваному злочину, який вчинений шляхом використання службового становища (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного). Слідчий суддя доходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
4.3.4.Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний протягом тривалого часу на різних посадах працює в системі Державної податкової служби, з вересня 2019 року займав посаду в.о. першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області, а на теперішній час є заступником начальника управління - начальником відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області. Ці посади наділяли і наділяють його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління, а враховуючи тривалий час роботи в системі державної податкової служби, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Також з огляду на контрольні функції очолюваного ним відділу ОСОБА_1 мав вплив на представників платників податків та відповідні дружні зв`язки з ними свідчать про можливість використання ним таких відносин з метою впливу на показання таких свідків у цьому кримінальному провадженні.
4.3.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як зазначає прокурор, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час огляду телефону іншої підозрюваної виявлене фото ухвали слідчого судді про обшук (протокол огляду від 13.01.2020 з додатками). За твердженням обвинувачення, у період до 26.12.2019 вона вже знищила всі дані на її мобільному телефоні. Хоча за загальним правилом поведінка співучасників не має враховуватися при дослідженні ризику переховування («Мамедова проти Росії» (Mamedova v. Russia), 7064/05, 01.06.2006) в контексті конкретних обставин даної справи, обставини, виявлені щодо іншої підозрюваної (обізнаність про наявність дозволу про обшук та очищення мобільного телефону), можуть проектуватися і на підозрюваного ОСОБА_1 . Тим більше, оглядом мобільних телефонів, вилучених під час обшуку у ОСОБА_1 , встановлено, що ним видалені всі дані з цих телефонів за період до 26.12.2019 (дані про з`єднання та повідомлення), що підтверджується протоколом огляду від 17.01.2020. Ці обставини свідчать про те, що дії із знищення доказів підозрюваний вже міг здійснювати, отже про достатню ймовірність таких його дій в подальшому. Посилання захисту на те, що відсутність інформації в мобільному телефону підозрюваного обумовлюється його пошкодженням і придбанням нового, не приймається слідчим суддею, оскільки вони не підтверджені відповідними матеріалами А той факт, що ОСОБА_1 певний час займає посаду в ГУ ДПС в Одеській та може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться, свідчить про високу ймовірність такого ризику.
4.3.6.Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя не бере його до уваги, адже відповідні твердження обвинувачення без вагомих і достатніх підстав, яких в судовому засіданні не надано, суперечить презумпції невинуватості.
4.3.7.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
4.4.Щодо застосування запобіжного заходу у виді застави:
4.4.1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
4.4.2.У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , роль останнього у його вчиненні, а також обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України.
4.4.3.Визначаючи запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного. Із декларацій особи уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015-2018 рік вбачається сукупний дохід у сумі 693 035,00 грн., та в декларації за 2017 і 2018 роки зазначено про наявність готівкових коштів у сумах, відповідно, 110000 грн. та 90 000 грн. Стороною захисту подано довідку від 22.01.2020, відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня по жовтень 2019 року становить 169606,29 грн. При визначенні розміру застави слідчий суддя не враховує доводи прокурора про незаконні доходи підозрюваного з огляду на те, що вони не підтверджуються наданими матеріалами та виходять за межі повідомленої підозри.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами ОСОБА_1 за 2015-2019 роки та задекларованими готівковими коштами. Посилання сторони захисту на те, що застава буде непомірним тягарем для підозрюваного з огляду на необхідність утримання батька-пенсіонера, не приймається слідчим суддею до уваги, захист не надав жодних відомостей на підтвердження цього факту.
4.4.4.За таких умов, приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на визначену детективом роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, однак у меншому розмірі, ніж зазначає обвинувачення. Тому в клопотанні в цій частині слід задовольнити частково.
4.5.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості. Досліджені під час судового засідання ризики (п. 4.3 цієї ухвали) та обставини співмірності з ними визначеної застави (п. 4.4 цієї ухвали) свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава у сумі 630 600,00 грн, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.
4.6.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України
4.6.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.
4.6.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;
-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 36 років;
-даних про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України не надані;
-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння ним двома автомобілями марки Mitsubishi Pajero Sport, 2008 року випуску і Honda Accord 2011 року випуску, Ѕ частиною житлового будинку та нежитловою будівлею кафе в с. Стрибіж, Пултнського району, Житомирської області. Згідно із деклараціями за 2015-2018 роки його дохід загалом склав 693035,00 грн., а в 2018 році задекларована наявність готівкових коштів в сумі 90000,00 грн;
-підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
4.7.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:
4.7.1.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:
-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Одеса без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;
-повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
-носити електронний засіб контролю.
4.7.2.Обов`язки покладаються на підозрюваного згідно із заявленим детективом клопотанням строком до 12.03.2020, однак в межах строку досудового розслідування (ч. 7 ст. 194 КПК України).
5.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178,182,183,193,194,196,195, 205,309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А. Ю. про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
2.Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн.
3.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:
код ЄДРПОУ - 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
4.Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки.
5.Покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Одеса без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України або прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні або суду;
-повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України або прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
-носити електронний засіб контролю.
6.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 12.03.2020, але в межах строку досудового розслідування.
7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
8.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
9.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
10.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
11.Повний текст ухвали оголошений 27 січня 2020 року.
Слідчий суддя В.В. Михайленко