Документ № 87301853

Справа № 991/732/20

Провадження1-кс/991/744/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., адвоката Галанського Д.П., детектива Веренчука С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива від 10.01.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

24 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, обґрунтована тим, що 15.01.2020 на адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Голованя І.В. надійшов лист разом з постановою детектива НАБУ від 10.01.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, розпочатого за повідомленням адвокатського об`єднання «Головань і Партнери» про кримінальні правопорушення, поданого в його інтересах.

Ознайомившись зі змістом постанови ОСОБА_1 вважає, що рішення детектива НАБУ Веренчука С.О. про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні є передчасним та таким, яке винесене за відсутності очевидних та достатніх підстав вважати, що заяву подано особою, якій кримінальним правопорушенням не завдано шкоди (майнової, фізичної чи моральної).

Зазначає, що детектив НАБУ, не виконавши приписи ст. 92 КПК України щодо доведення виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зокрема, не допитавши заявника, не отримавши висновок експерта з приводу завдання моральної шкоди та її можливого розміру, зробив висновок про відсутність відомостей, які б підтверджували факт завдання йому моральної шкоди, та причинно-наслідкового зв`язку між діями колишнього директора ДБР, в яких заявник вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та можливого заподіяння моральної шкоди.

Однак, на думку особи, яка подала скаргу, такі твердження детектива не відповідають дійсності, оскільки повідомлення про кримінальні правопорушення, подане адвокатським об`єднанням «Головань і Партнери» в інтересах ОСОБА_1 та відповідне клопотання представника останнього - адвоката Голованя І.В. містило достатньо відомостей про факти протиправної поведінки співробітників ДБР та інших осіб, які на думку заявника є результатом зловживання впливом щодо директора ДБР третіми особами та відповідно директором ДБР щодо своїх підлеглих з питань, що стосуються здійснення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, досудове слідство в яких здійснюють слідчі центрального апарату ДБР та учасником яких є ОСОБА_1 .

Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що кримінальні провадження, в яких досудове розслідування здійснюють слідчі центрального апарату ДБР, системно використовуються службовими особами ДБР задля його дискредитації, як опозиційного політика, штучного формування в суспільстві негативної думки про начебто його причетність до вчинення злочинів, в тому числі, через численні публікації та інтерв`ю колишнього директора ДБР ОСОБА_3 , незаконне розголошення даних досудового розслідування в мережі Інтернет та публічні виклики на численні допити в порушення приписів Кримінального процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 вважає, що мотивом для відмови у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні є небажання детектива НАБУ виконувати приписи ст. 220 КПК України та розглядати клопотання його представника щодо проведення певних слідчих (розшукових) дій від 27.12.2019 № 19-526-0812, яке подане до НАБУ 02.01.2020.

У зв`язку з чим, просить скасувати постанову детектива Другого відділу Другого підрозділу детективів НАБУ Веренчука С.О. про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_5 у судове засідання не прибув.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Галанський Д.П. у судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Детектив Веренчук С.О. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Пояснив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за фактом можливого одержання неправомірної вигоди директором ДБР за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. В ході досудового розслідування детективами одержано клопотання адвоката Голованя І.В. від 27.12.2019, в якому останній стверджує про те, що ОСОБА_1 є потерпілим в цьому кримінальному провадженні, в зв`язку із завданням йому моральної шкоди та просить провести певні слідчі (розшукові) дії у межах кримінального провадження. Наполягає, що винесена ним постанова від 10.01.2020 є законною та мотивованою, тому підстави для її скасування відсутні.

Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Також встановлено, що 02.01.2020 до НАБУ звернувся представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Адвокатського об`єднання «Головань і Партнери» Головань І.В. із клопотанням, датованим 27.12.2019, в якому просив долучити до матеріалів кримінального провадження № 42019000000002388 від 13.11.2019 флеш-карту із записами розмов, які можуть бути доказами зловживання впливом директором ДБР ОСОБА_3 та зловживання впливом щодо останнього третіми особами, а також провести допити осіб, як свідків.

Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Веренчука С.О. від 10.01.2020 відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019.

Свою постанову детектив мотивує тим, що зі змісту заяви про кримінальне правопорушення від 28.08.2019, а також зі змісту клопотання від 27.12.2019 не вбачається жодних відомостей, які б підтверджували факт завдання моральної шкоди ОСОБА_1 , у чому саме полягає така шкода, який її розмір та яким чином вона установлена. Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями колишнього директора ДБР, в яких заявник вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 369-2 КК України, та можливого заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Дослідивши оскаржувану постанову слідчий суддя вважає, що викладені в ній висновки не відповідають фактично встановленим обставинам, оскільки, детективу на розгляд надійшло клопотання про проведення певних слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження № 42019000000002388, про що детектив зазначає у мотивувальній частині постанови. В той же час, детектив приходить до висновку про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим, хоча таке питання перед детективом не ініціювалося.

Тобто, мотиви оскаржуваної постанови від 10.01.2020 не відповідають змісту прийнятого процесуального рішення.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України, тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 55, 220, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 10.01.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42019000000002388 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31 січня 2020 року.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан