Документ № 87302379

Справа № 991/2228/19

Провадження1-кп/991/187/19

УХВАЛА

27 січня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Кимлик Р.В.,

сторона захисту:

обвинувачена - ОСОБА_1 ,

захисники - Федур А.А., Федур А.А.,

Федур Г.А.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника Федура Андрія Анатолійовича про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000659 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Козятин Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває кримінальне провадження № 52017000000000659 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.

У судовому засіданні захисник Федур А.А. заявив відвід прокурору Кимлика Р.В. Свою позицію обґрунтовував тим, що суд не встановив повноваження прокурора, оскільки наявна в матеріалах справи постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 2 жовтня 2019 року, винесена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І., відповідно до якої Кимлика Р.В. до групи прокурорів включено як прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Наразі Генеральну прокуратуру України реформовано в Офіс Генерального прокурора, а тому, на думку захисника, належним підтвердженням повноважень прокурора є постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, винесена компетентною особою Офісу Генерального прокурора.

На обґрунтування своїх доводів, захисник надав постанову про зміну групи прокурорів від 13 січня 2020 року у кримінальному провадженні № 12016110140003023, де зазначено, що ураховуючи створення Офісу Генерального прокурора, виникла необхідність у зміні групи прокурорів.

Захисник вказує на те, що саме ці обставини є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості прокурора, оскільки його повноваження не підтверджені в установленому законом порядку.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисники Федур Г.А. та Федур А.А. заяву про відвід прокурора підтримали, зазначивши, що це спільна позиція сторони захисту.

Прокурор Кимлик Р.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на те, що на цей час постанова про визначення групи прокурорів від 2 жовтня 2019 року, відповідно до якої його включено до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000659 в установленому законом порядку не скасовувалась, в чинному кримінальному процесуальному законодавстві відсутня вказівка на необхідність винесення іншої постанови про визначення групи прокурорів із зазначених захисником підстав, тому, вважає, що його повноваження у цьому кримінальному провадженні підтверджені належним чином, отже, підстави для відводу відсутні.

Окрім цього зазначив, що фактично змінилась лише назва органу прокуратури із «Генеральна прокуратура України» на «Офіс Генерального прокурора», у той час як код ЄДРПОУ та всі поточні рахунки збереглись незмінними.

Заслухавши доводи захисника Федура А.А. стосовно заявленого відводу, ураховуючи позицію сторони захисту та заперечення сторони обвинувачення, суд дійшов до наступного.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (пункт 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Згідно з пунктом 15 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що участь прокурора в суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК України).

Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 3 КПК України терміном «кримінальне провадження» охоплюється досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Наказом Генеральної прокуратури України № 51 від 28 березня 2019 року «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні» визначено засади організації діяльності прокурорів під час досудового розслідування та судового провадження.

Зокрема, передбачено, що керівники прокуратур усіх рівнів, структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов`язків та у межах повноважень, передбачених КПК України у складному кримінальному провадженні відповідною постановою визначають групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у провадженні, у тому числі з числа прокурорів прокуратур різних рівнів, а також прокурора для керівництва такою групою (старшого групи прокурорів), який забезпечує загальне планування, розподіл обов`язків та навантаження між членами групи, доступ членів групи до накопиченої інформації, організацію обміну потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, враховує мотивовані позиції прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагує на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

Із постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 2 жовтня 2019 року вбачається, що заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. у кримінальному провадженні № 25017000000000659 визначено групу прокурорів, до якої, у тому числі, входить прокурор Кимлик Р.В. (Т. 1 а.с. 39, 40).

Загальновідомою інформацією є те, що Генеральну прокуратуру України реформовано у Офіс Генерального прокурора, а відповідно до наказу Генерального прокурора України Рябошапки Р.Г. № 351 від 23 грудня 2019 року «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», опублікованого в газеті «Голос України» 24 грудня 2019 року встановлено, що днем початку роботи Офісу Генерального прокурора є 2 січня 2020 року.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 113-ІХ від 19 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» встановлено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

Тобто, фактично, з реформуванням Генеральної прокуратури України у Офіс Генерального прокурора у зв?язку з набранням чинності закону, за прокурорами зберігся відповідний правовий статус, зокрема, і у цьому кримінальному провадженні, підтверджений постановою про визначення групи прокурорів від 2 жовтня 2019 року.

Статтею 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора. Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Аналізуючи доводи захисника в частині обґрунтування відводу, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки законодавчо не закріплено обов?язку зміни групи прокурорів у зв?язку зі зміною назви тієї чи іншої прокуратури.

Одночасно, суд зауважує, що захисником не надано доказів того, що постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 2 жовтня 2019 року скасована. Натомість прокурор Кимлик Р.В. у судовому засіданні підтвердив, що зазначена постанова наразі є чинною.

При цьому, суд не бере до уваги посилання захисника на постанову про зміну групи прокурорів від 13 січня 2020 року у кримінальному провадженні № 12016110140003023 від 31 грудня 2016 року, оскільки вона не відноситься до цього кримінального провадження.

Беручи до уваги викладене та відсутність законодавчо закріпленої норми необхідності винесення іншої постанови про визначення груп прокурорів у зв?язку із реформуванням Генеральної прокуратури України у Офіс Генерального прокурора, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів захисника, тому, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Федура Андрія Анатолійовича про відвід прокурора Кимлика Романа Володимировича відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак