Документ № 87333288

Справа № 991/591/20

Провадження №11-сс/991/102/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Кадрова О. О., прокурор Колотило О. О.,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кадрової Оксани Олександрівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.13.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК.

3.21.01.2020 детектив Національного антикорупційного бюро України Плюшкін А. Ю. подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 475 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 450,00 гривень.

4.23.01.2020 слідчий суддя обрала підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

5.24.01.2020 на вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Кадрова О. О. подала апеляційну скаргу, а в подальшому 30.01.2020 -пояснення до неї.

6.24.01.2020 суддя-доповідач призначив апеляційну скаргу до розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 (1) частково задоволено клопотання детектива; (2) обрано підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 000 гривень; (3) покладено на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з міста Одеси без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні або суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 5) носити електронний засіб контролю; (4) термін дії обов`язків, покладених судом, визначено до 12.03.2020, але в межах строку досудового розслідування.

8.При постановленні ухвали слідчий суддя виходила з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) прокурором не доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання застава у сумі 630 600,00 гривень, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеним в клопотанні ризикам; (5) розмір застави визначено з врахуванням майнового стану підозрюваного; (6) такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

9.В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання детектива.

10.Апеляційна скарга мотивована таким: (1) відсутня обґрунтована підозра; (2) відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК; (3) при визначенні розміру застави слідчий суддя не обґрунтувала у чому саме полягає виключність випадку, що надало їй право виходу за межі максимально встановленого КПК розміру застави; (4) слідчий суддя не обґрунтувала, чому інший менш суворий запобіжний захід ніж застава у сумі 630 600 грн., не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

11.Захисник висловила прохання більш ретельно розглянути такі варіанти запобіжних заходів, які можливо застосувати до ОСОБА_1 : особисте зобов`язання, нічний домашній арешт, застава у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

12.В апеляційній скарзі захисник виклала клопотання про дослідження всіх наявних в матеріалах судового провадження доказів.

Позиції учасників судового провадження

13.Захисник та підозрюваний підтримали апеляційні скарги.

14.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Оцінка та мотиви Суду

15.З метою правильного вирішення апеляційних скарг Суд має визначити:

(1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави;

(2) якщо так, то чи вірно визначена слідчим суддею застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень, яка буде достатньою для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам.

16.Суд на ці питання відповідає ствердно з мотивів, викладених нижче.

17.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

18.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

19.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 16 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційних скарг розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.

(1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

20. ОСОБА_1 (на час ймовірного вчинення злочину виконував обов`язки першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області) підозрюється в тому, що він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 (на час ймовірного вчинення злочину виконувала обов`язки начальника ГУ ДПС в Одеській області), пропонував, обіцяв надати та надав неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_3 за невжиття правоохоронними органами Одеської області процесуальних дій щодо забезпечення документування їх (підозрюваних) протиправної діяльності чи підпорядкованих їм осіб, а також за надання їм зазначеної інформації з метою безперешкодного вчинення правопорушень (том 1 а. с. 18-21).

21.Так, за версією сторони обвинувачення у період з вересня 2019 року по 11.12.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після покладення на них виконання обов`язків відповідно начальника та першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області вступили в змову щодо висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди ОСОБА_3 за вчинення вказаних вище діянь.

22.Для цього 11.12.2019 ОСОБА_2 висловила ОСОБА_3 пропозицію надати неправомірну вигоду за вчинення вказаних вище діянь, а у подальшому надавати її щомісячно.

23.16.12.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили ОСОБА_3 раніше висловлену ОСОБА_2 пропозицію надання неправомірної вигоди та обіцяли наступного дня у приміщенні прокуратури Одеської області надати неправомірну вигоду у вигляді 25 000 доларів США.

24.17.12.2019 ОСОБА_2 у службовому кабінеті ОСОБА_3 надала останньому неправомірну вигоду у вигляді 25 000 доларів США.

25.Дії підозрюваної ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 3 статті 369 КК як пропозиція та обіцянка надання неправомірної вигоди та надання такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

26. ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 3 статті 369 КК).

27.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006).

28.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням спеціалізованих антикорупційних правоохоронних органів та Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду у системі судоустрою України.

29.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

30.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 52019000000001119 обумовлюється: (1) значенням належного функціонування органів державної влади та їх авторитету; (2) зайняттям як підозрюваним ОСОБА_1 , так і особою, у підкупі якої він підозрюється, високих керівних посад в органах державної влади на регіональному рівні, які поширюють діяльність на територію всієї області; (3) значним розміром наданої неправомірної вигоди та пропозицією її надання у такому розмірі систематично (щомісячно); (4) джерелом походження неправомірної вигоди та способом визначення її розміру - неправомірна вигода була надана у розмірі 10 % від суми грошових коштів, які були отримані протягом попереднього місяця внаслідок ймовірно протиправних дій працівників ГУ ДПС в Одеській області під час виконання ними службових повноважень; (5) метою надання неправомірної вигоди та значенням для суспільства та держави результату її досягнення - невжиття правоохоронними органами Одеської області заходів щодо викриття протиправної діяльності підозрюваної як посадової особи та її підлеглих стосовно платників податків, що обумовлює підвищену небезпеку систематичного порушення прав суб`єктів господарської діяльності та інтересів держави.

31.На час вчинення інкримінованих органом досудового розслідування ОСОБА_1 дій він виконував обов`язки першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області (том 1 а. с. 115, 118). Вказана посада належить до посад державної служби категорії «Б».

32.Державна служба функціонує в інтересах держави і суспільства (преамбула Закону України «Про державну службу»). Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації повноважень державного органу, визначених законодавством (пункт 7 частина 1 статті 1 Закону України «Про державну службу»).

33.Державна податкова служба України (далі - ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) (пункт 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019). Основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону (підпункт 1 пункту 3 Положення). ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів) (пункт 7 Положення).

34.ГУ ДПС в Одеській області є територіальним органом ДПС, що забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області. У складі ГУ ДПС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції (абзаци 1, 2, 4 Положення про ГУ ДПС в Одеській області, затвердженого наказом ДПС № 14 від 19.07.2019).

35.За версією сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 пропонували, обіцяли та надали неправомірну вигоду прокурору - начальнику управління прокуратури Одеської області ОСОБА_3

36.В Україні діє прокуратура, яка здійснює серед іншого організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (стаття 131-1 Конституції України).

37.Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України «Про прокуратуру»). У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи, зокрема, управління; прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник підрозділу обласної прокуратури і ця посада є адміністративною (частина 3 статті 10, пункт 11 частини 1 статті 15, пункт 6 частини 1 статті 39 Закону).

38.Окремо Суд звертає увагу на мету надання неправомірної вигоди - невжиття правоохоронними органами Одеської області процесуальних дій щодо документування її протиправної діяльності як посадової особи - керівника ГУ ДПС в Одеській області та підлеглих. При цьому Суд зауважує, що саме на прокуратуру покладаються повноваження не лише зі здійснення нагляду за проведенням всіма органами досудового розслідування (слідчими підрозділами органів Національної поліції, Служби безпеки України, ДПС, Державного бюро розслідувань), а й щодо координації діяльності правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності (частина 1 статті 36, частина 1 статті 38 КПК, частина 2 статті 25 Закону України «Про прокуратуру»).

39.Наданням неправомірної вигоди фактично переслідувалось мета не лише нездійснення прокуратурою покладених державою функцій, а й сприяння протиправній діяльності службовим особам ГУ ДПС в Одеській області.

40.Зі змісту протоколів щодо негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що сума неправомірної вигоди, яка мала щомісяця надаватись ОСОБА_3 , не була фіксованою та визначалася у розмірі10 % від суми коштів, отриманих працівниками ГУ ДПС в Одеській області у попередньому місяці від платників податків в якості неправомірної вигоди, проте її щомісячний розмір не мав бути меншим за 25 000 доларів США (том 1 а. с. 78).

41. ОСОБА_1 підозрюється у надані 17.12.2019 ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США, що станом на дату ймовірного вчинення злочину (17.12.2019) складало 587 259 гривень. Ця сума більше ніж в 250 раз перевищувала встановлений законодавцем прожитковий мінімумів для працездатних осіб (абзац 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). Зі змісту протоколів щодо негласних слідчих (розшукових) дій також вбачається, що сума у розмірі 25 000 доларів США складала 10 % відсотків від суми отриманої неправомірної вигоди у листопаді 2019 року (том 1 а. с. 76-78, 80, 90-91).

42.Вказане свідчить про організованість та системність отримання неправомірної вигоди працівниками ГУ ДПС в Одеській області у значних розмірах. При цьому Суд бере до уваги масштабність ймовірно неправомірної службової діяльності - як за розміром предмету злочину і способу визначення її розміру, так і за територією поширення - територія Одеської області. За фактом можливого одержання керівництвом ГУ ДПС в Одеській області, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , іншими працівниками цього органу неправомірної вигоди за результатами податкових перевірок суб`єктів господарювання 13.01.2020 за № 52020000000000016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК (том 1 а. с. 164).

43.Дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , підривають авторитет органів державної влади та відповідно довіру громадян до діяльності державних органів, становлять загрозу належного функціонування державних органів влади та відповідно створюють у зв`язку із цим підвищену небезпеку порушення прав суб`єктів господарської діяльності (платників податків) та інтересів держави.

44.Вказані обставини в сукупності обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтованості підозри

45.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

46.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

47.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).

48.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, § 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (§ 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

49.Наявність обґрунтованою підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

50.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення детектив надав серед іншого: (1) заяву ОСОБА_3 від 12.12.2019 про вчинення кримінального правопорушення (том 1 а. с. 19-20); (2) протоколи допиту свідка ОСОБА_3 (том 1 а. с. 21-25, 26-29); (3) протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій - контролю за вчиненням злочину аудіо-, відеоконтролю особи (том 1 а. с. 70-72, 73-93, 94-111); (4) протокол огляду місця події від 17.12.2019, предметом огляду якого були грошові кошти у розмірі 25 000 доларів США (том 1 а. с. 30-33); (5) протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході якого серед іншого вилучено належні ОСОБА_1 мобільні телефони (том 1 а. с. 34-38); (6) протокол огляду речей від 17.01.2020, предметом огляду були належні ОСОБА_1 мобільні телефони (том 1 а. с. 39-42); (7) протокол огляду речей від 13.01.2020, предметом огляду були вилучені при затриманні ОСОБА_2 мобільні телефони (том 1 а. с. 43-69); (8) накази про призначення та звільнення з посади ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

51.На підставі дослідження вказаних доказів в їх сукупності та взаємозв`язку Суд дійшов висновку про можливе висловлення ОСОБА_1 у змові з ОСОБА_2 пропозиції, обіцянки надання та надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США.

52.Так, з наданих детективом документів матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що протягом 16.12.2019 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 17.12.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувались зустрічі, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні.

53.Зі змісту розмови, яка мала місце 16.12.2019, вбачається, що: (1) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висловили пропозицію та пообіцяли ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США; при цьому ОСОБА_1 на окремому аркуші паперу написав цифру «25» та значок «$» (том 1 а. с. 71, 77); (2) підозрювані зазначили, що ця сума була визначена у розмірі 10 % від суми коштів, отриманих працівниками ГУ ДПС в Одеській області у листопаді 2019 року від платників податків як неправомірна вигода; при цьому ОСОБА_2 пояснила, що 50 % від суми отриманої неправомірної вигоди передається вищестоящому органу, решта - розподіляється на місцевому рівні, а також те, що після її призначення, оновлення структури управління та складу працівників, лише у жовтні почали проводити податкові перевірки, які на щойно завершились (том 1 а. с. 76-77, 90-91); (3) підозрювані погодили із ОСОБА_3 , що неправомірна вигода буде надана в обідній час 17.12.2019 в прокуратурі Одеської області (том 1 а. с. 91-92); (4) також підозрювані запропонували ОСОБА_3 подальше щомісячне надання неправомірної вигоди кожного 10-15 числа наступного місяця, при цьому пояснили, що її розмір не є фіксованим, адже залежить від суми отриманої неправомірної вигоди за конкретний місяць, але не буде менше ніж 25 000 доларів США, а в подальшому планується збільшення цієї суми (том 1 а. с. 78); (5) підозрювані повідомили напрями службових повноважень, під час реалізації яких від суб`єктів господарювання отримується неправомірна вигода, та пояснили, що саме за невикриття протиправних дій працівників ГУ ДПС в Одеській області за вказаними напрямками і надається неправомірна вигода ОСОБА_3 (том 1 а. с. 85); (6) з метою запобігання викриття працівників при отриманні неправомірної вигоди визначили порядок їх (підозрюваних) інформування у разі надходження до правоохоронних органів відповідного повідомлення і розв`язання такої ситуації (том 1 а. с. 86).

54.Також в матеріалах провадження наявні докази надання 17.12.2019 ОСОБА_2 в службовому кабінеті ОСОБА_3 останньому пакету з грошовими коштами в розмірі 25 000 доларів США. Під час надання грошових коштів ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_3 власноручно написала прізвища працівників ГУ ДПС в Одеській області, які перебувають в зоні ризику викриття.

55.При цьому Суд звертає увагу, що під час зустрічі 16.12.2019 (день тижня - понеділок) учасники розмови неодноразово згадували про зміст розмови, яка відбулась у середу (без зазначення дати - лише з посиланням на день тижня) (том 1 а. с. 92). Це дає підстави Суду обґрунтовано вважати, що мова йшла про зустріч між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка відбулась 11.12.2019 (день тижня - середа). Саме після цієї зустрічі 12.12.2019 ОСОБА_3 подав заяву про вчинення злочину до Національного антикорупційного буро України, на підставі якої в цей же день було зареєстроване кримінальне провадження № 52019000000001119 за частиною 3 статті 369 КК (том 1 а. с. 13-14, 19-20). Як вбачається з цієї заяви, ОСОБА_3 повідомив, що 11.12.2019 ОСОБА_2 висловила йому пропозицію надавати щомісяця неправомірну вигоду в розмірі 30 000 доларів США за невчинення дій, пов`язаних з можливим притягненням до кримінальної відповідальності працівників ДПС в Одеській області при отриманні неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання під час виконання службових обов`язків.

56.Суд відхиляє доводи підозрюваного ОСОБА_1 щодо обговорення ним з ОСОБА_3 16.12.2019 робочих питань із зазначенням показників діяльності ГУ ДПС в Одеській області (а не сум неправомірної вигоди), оскільки це спростовується змістом протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, заявою ОСОБА_3 про вчинення злочину, протоколами його допитів, а також протоколом огляду місця події від 17.12.2019.

57.Щодо доводів сторони захисту стосовно провокації злочину Суд виходить із наступного. Вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, на цьому етапі досудового розслідування з наявних у Суду матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації.

58.Активна поведінка підозрюваних, яка виражалась у детальних послідовних логічних поясненнях ОСОБА_3 обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні спростовує провокування та відповідний довід сторони захисту. Так, зі змісту розмови, яка мала місце 16.12.2019 між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вбачається, що саме підозрювані обґрунтовують ОСОБА_3 (а не навпаки, як це було б за умови провокації зі сторони останнього), яким саме чином ними визначено розмір наданої неправомірної вигоди, мету (призначення) її надання, період за який вона надається у грудні 2019 року, можливий розмір та час її надання у подальшому. У цьому випадку активна позиція ОСОБА_3 під час зустрічей 16-17.12.2019, яка полягала у ставленні запитань, була направлена не на підбурення до вчинення злочину, а на його фіксування та викриття, зокрема, викриття джерел та способів (напрямків) отримання грошових коштів, які пропонувались, обіцялись та надавались підозрюваними як неправомірна вигода, тобто подій, які вже мали місце у минулому.

59.Зі змісту матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що саме зацікавленість підозрюваних у невикритті їх протиправної діяльності правоохоронними органами Одеської області обумовлювала ініціативу у пошуку відповідних зв`язків серед правоохоронців для вирішення цього питання. Під час зустрічей 16-17.12.2019 підозрювані на час розмов підтвердили встановлення таких контактів, а також зазначили про необхідність ще у додатковому їх встановленні у зв`язку із утворенням нової структури в органах національної поліції.

60.Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо підтвердження наявності провокації злочину змістом заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину та протоколів його допиту, виходячи з наступного. Так, 12.12.2019 у заяві та під час допиту ОСОБА_3 повідомив, що за наявною у нього оперативною інформацією на території Одеської області (1) здійснює діяльність злочинна група з числа посадових осіб ДПС в Одеській області під керівництвом виконуючого обов`язків начальника ДПС ОСОБА_2 , яка (група) створює умови для вимагання та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання під час проведення податкових перевірок; (2) ОСОБА_2 шукає контакти в керівництві правоохоронних органів Одеської області (прокуратури, СБУ, ДБР) з метою встановлення корупційних зв`язків та подальшого використання їх для ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ДПС при можливому отриманні неправомірної вигоди .

61.Зазначеною інформацію ОСОБА_3 міг володіти з огляду на зайняття ним посади керівника управління прокуратури Одеської області. При цьому з матеріалів негласних слідчих розшукових дій вбачається, що 16.12.2019 підозрювані, а 17.12.2019 ОСОБА_2 дійсно фактично підтвердили повідомлену 12.12.2019 ОСОБА_3 інформацію про (1) отримання у листопаді 2019 року значного розміру неправомірної вигоди від платників податків при здійснення службових повноважень працівниками ГУ ДПС в Одеській області, (2) встановлення та про наміри встановлення ОСОБА_2 контактів з керівництвом інших правоохоронних органів з метою невикриття неправомірної діяльності її підлеглих.

62.Захисник Кадрова О. О. посилалася на недопустимість ряду доказів, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

63.Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору, зокрема, допустимості для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).

64.Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (пункт 1 частини 2 статті 87 КПК). Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані (частина 4 статті 87 КПК).

65.Словосполучення «під час будь-якого судового розгляду» означає розгляд справи судом, у тому числі слідчим суддею на стадії досудового розслідування. За іншого тлумачення стаття 94 КПК не містила би вимоги про оцінку слідчим суддею доказів в тому числі через призму їх допустимості.

66.Зазначене також підтверджується висновком ЄСПЛ, за яким до завдань цього суду не входить дослідження абстрактного питання про прийнятність доказів, ЄСПЛ вважає, що національні суди мають вирішувати це питання до розгляду справи по суті. Таке попереднє судове розслідування, безсумнівно, дало б змогу національним судам можливість засудити будь-які незаконні методи, що використовуються для одержання доказів обвинувачення (§ 91 рішення у справі Hulki Gьneє v. turkey від 19.09.2003, заява № 28490/95).

67.У той же час Суд вважає, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

68.Із врахуванням наведеного Суд відхиляє довід захисника про недопустимість протоколів за результатами негласних слідчих розшукових дій з підстав складення їх у період часу, який є недостатнім для складення протоколу з відповідним обсягом інформації мотивуючи невідповідність, оскільки не вбачається обставин, що свідчили б про наявність порушень такого виду, як зазначається у пункті 67 цієї ухвали.

69.Захисник стверджувала, що протокол огляду місця події від 17.12.2019 є недопустимим доказом, оскільки огляд, в ході якого з кабінету ОСОБА_3 було вилучено 25000 доларів США, був проведений без участі понятих.

70.З цього приводу Суд зазначає наступне. Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.12.2019 в службовому кабінеті ОСОБА_3 із здійснення безперервного відеозапису детективи оглянули (1) 25000 доларів США, які перебували на столі в поліетиленовому пакеті накриті картонним аркушем, та які раніше були надані ОСОБА_2 ; (2) аркуш паперу з рукописними записами, виконаними ОСОБА_2 .

71.Суд не вбачає порушень КПК при проведенні огляду службового кабінету ОСОБА_3 без участі понятих.

72.Так, перелік слідчих дій, при здійсненні яких, незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, участь понятих є обов`язковою наведений у абзаці 2 частині 7 статті 223 КПК. До таких слідчих дій віднесено: обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи.

73.Отже, участь понятих є обов`язковою лише при здійсненні слідчих дій, які пов`язані з порушенням недоторканості житла чи іншого володіння особи та її особистої недоторканості. У такому випадку участь понятих як незаінтересованих осіб є однією з гарантій дотримання прав особи при втручанні держави в особі правоохоронних органів у приватну сферу людини під час здійснення кримінального провадження.

74.З матеріалів провадження вбачається, що 17.12.2019 детективи здійснили огляд службового кабінету ОСОБА_3 , який розташований в приміщенні органу державної влади та не є житлом чи володінням будь-якої особи, при цьому безпосереднім предметом огляду були грошові кошти. Огляд проводився за згодою ОСОБА_3 та в його присутності, крім цього, здійснювався безперервний відеозапис цієї слідчої дії.

75.Як вбачається з матеріалів негласних слідчих розшукових дій, 17.12.2019 у період часу приблизно з 13:28 по 14:03 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в службовому кабінеті останнього відбулась зустріч, під час якої (1) ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 пакет, який ОСОБА_3 поклав на стіл та накрив аркушем картону, (2) ОСОБА_2 на аркуші паперу власноручно написала перелік працівників ГУ ДПС в Одеській області, які задіяні в протиправній діяльності та які не мають бути викриті. В цьому переліку був вказаний і ОСОБА_1 . Після завершення зустрічі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 вийшли з його службового кабінету, та ОСОБА_3 провів ОСОБА_2 до виходу з адміністративної будівлі прокуратури Одеської області. Після цього ОСОБА_3 зайшов до свого службового кабінету вже разом із детективами, де о 14:13 розпочався огляд місця події. Під час огляду у пакеті, який перебував на столі та був накритий картонним аркушем, виявлено 25 000 доларів США, та аркуш паперу із власноручними записами, виконаними ОСОБА_5 . Вказані обставини в сукупності з іншими наявними у провадженні матеріалами, дають Суду підстави для висновку про надання ОСОБА_2 у змові із ОСОБА_1 неправомірної вигоди ОСОБА_3 саме у виді 25 000 доларів США.

76.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчиненні кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

77.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1-3 частини 1 статті 177 КПК).

78.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

79.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

80.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

81.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

82.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).

83.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

84.Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

85.Встановлені досудовим розслідуванням обставини, зокрема мета надання неправомірної вигоди, характер інкримінованого кримінального правопорушення свідчать не лише про високий рівень організації, підготовки та конспіративності дій під час вчинення злочину, а й про цілеспрямованість дій ОСОБА_1 саме на уникнення відповідальності за ймовірне вчинення протиправної діяльності як службовою особою всіма доступними йому силами та засобами.

86.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

87.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність зазначеного ризику та відзначає його високу ймовірність особливо на початковому етапі досудового розслідування.

88.Як вбачається з матеріалів провадження, (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 розпочато 12.12.2019; (2) на початковому етапі отримання доказів здійснювалось переважно шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи, контроль за вчиненням злочину; (3) ОСОБА_1 повідомлено про підозру лише 13.01.2020; (4) на момент постановлення оскаржуваної ухвали минув лише один місяць з початку досудового розслідування.

89.Наведені вище обставини та особливості здійснення досудового розслідування у цьому кримінального провадження Суд враховує як при оцінці зазначеного ризику, так і ризиків, яким надає оцінку нижче.

90.Наявність ризику знищити, сховати або спотворити документи підтверджується як встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального правопорушення, так і діями підозрюваного, що мали місце після вчинення інкримінованих слідством дій.

91.Так, встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального правопорушення свідчать про схильність та здатність ОСОБА_1 приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними їй силами та засобами.

92.Оглядом мобільних телефонів ОСОБА_1 (Iphone A1865 та Iphone A1901) встановлено, що вони містять відомості з 26.12.2019, за виключенням окремих записів, датованих раніше (том 1 а. с. 39-42). Так, у телефоні Iphone A1865 міститься 25 діалогів, які розпочаті 26.12.2019, окрім одного, який розпочато 09.09.2019; у розділі «Сall Log» наявні відомості щодо з`єднань, починаючи з 26.12.2019. У телефоні Iphone A1901 містяться всього 5 діалогів, які розпочаті з 11.01.2020, у розділі «Сall Log» наявні відомості щодо з`єднань, починаючи з 28.12.2019.

93.Аналогічні обставини були встановлені стороною обвинувачення при огляді мобільного телефону ОСОБА_2 (том 1 а. с. 43-46). Зокрема, у телефоні ОСОБА_2 містяться відомості щодо його використання лише з 26-27.12.2019, а у розділі «Сall Log» - з 03.01.2020.

94.У цьому контексті Суд враховує факт обізнаності ОСОБА_2 ще до набуття нею статусу підозрюваної, тобто до 13.01.2020, з проведення досудового розслідування стосовно неї в рамках цього кримінального провадження. Вказані обставина підтверджується наявністю у мобільному телефоні ОСОБА_2 фотозображення тексту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2019 у справі № 991/2663/19, провадження № 1-кс/991/3263/19 про дозвіл на обшук службових приміщень ГУ ДПС в Одеській області, які використовуються ОСОБА_2 як керівником (том 1 а. с. 45, 55-68).

95.Вказані обставини у взаємозв`язку, Суд оцінює як вчинення підозрюваними, в тому числі ОСОБА_1 , узгоджених цілеспрямованих дій щодо видалення інформації з власних мобільних телефонів. При цьому сам по собі факт надання підозрюваним паролів від належних йому мобільних телефонів, після видалення інформації, не може свідчити про добросовісну процесуальну поведінку.

96.При цьому Суд враховує особисту ситуацію підозрюваного, а саме те, що він тривалий час (близько 14 років) працює в системі органів ДПС, протягом 2017-2019 працював на посаді заступника начальника управління - начальника відділу ГУ ДФС в Одеській області та в останнє з 17.09.2019 по 12.01.2020 виконував обов`язки першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області; на даний час є працівником ГУ ДПС в Одеській області. Виходячи з наведеного, підозрюваний може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження або своїм авторитетом може вплинути на осіб, в розпорядженні яких вони знаходяться.

Щодо наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

97.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність цього ризику, який об`єктивно існує на початковому етапі зібрання доказів.

98.Як зазначив у клопотанні детектив, у зв`язку з отриманими під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостями, є необхідність (1) у допиті як свідків працівників ГУ ДПС в Одеській області, перелік яких ОСОБА_2 написала 17.12.2019 при наданні ОСОБА_3 неправомірної вигоди; (2) у встановленні та допиті суб`єктів господарювання, їх представників, стосовно яких працівниками ГУ ДПС в Одеській області можливо вчинялись протиправні дії під час виконання службових обов`язків.

99.Враховуючи те, що підозрюваному відомі як дані зазначених ОСОБА_2 працівників, так і ймовірно платників податків, їх представників є ризик незаконного впливу на них як свідків.

100.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

101.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

102.Слід погодитись також із висновками слідчого судді, що ризик можливого впливу на свідків обумовлюється особистою ситуацію, про яку Суд зазначав у пункті 96 цієї ухвали.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

103. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Стрибіж Житомирської області, де зареєстрований, проживає у місті Києві (том 1 а. с. 165).

104.Одружений, має малолітню дитину, 2011 року народження.

105.З грудня травня 2006 року працює в органах ДПС. Протягом квітня 2017 року- вересня 2019 року працював на посаді заступника начальника управління - начальника відділу ГУ ДФС в Одеській області, з грудня 2018 року по вересень 2019 року був відряджений до Державної фіскальної служби України, з 17.09.2019 по 12.01.2020 - виконував обов`язки першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області. Має п`ятий ранг державного службовця.

106.Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

107.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є 1) особисте зобов`язання та 2) особиста порука (частина 1 статті 176 КПК).

108.Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання, зокрема, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК (частина 1 статті 180 КПК). Проте до слідчого судді не надходило заяв від жодної особи щодо взяття на себе відповідних зобов`язань стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи обставини цього кримінального провадження та етап досудового розслідування, не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

109.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи застава не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

110.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.

(4) Щодо розміру застави

111.У клопотанні детектива ставилось питання про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 450 гривень. Слідчий суддя визначила заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 гривень.

112.В апеляційній скарзі захисник вказувала, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя не обґрунтувала у чому саме полягає виключність випадку, що надало їй право виходу за межі максимально встановленого КПК розміру застави; визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.

113.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності визначення застави в розмірі 630 600,00 гривень.

114.Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (пункт 2, абзац 5 частини 5 статті 182 КПК)

115.Як вже зазначалось Судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 3 статті 369 КК). Обставини даного кримінального провадження Суд оцінює як виключні з підстав, що були наведені у пунктах 26-43 цієї ухвали. З огляду на зазначене, Суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано вийшла за межі максимально встановленого КПК розміру застави.

116.Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86), ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій. З урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ Судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваними фінансових операцій за участю підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, в протоколах за результатами негласних слідчих розшукових дій йдеться про отримання у листопаді 2019 року та подальший розподіл підозрюваними значної суми коштів (приблизно 250 000 доларів США), які ймовірно протиправно отримані працівниками ГУ ДПС в Одеській області від платників податків.

117.При визначенні майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 враховує, що йому на праві власності належить: (1) нерухомість в Житомирській області (нежитлова будівля, загальною площею 98 м2; земельна ділянка, загальною площею 44013 м2; житловий будинок, загальною площею 55,2 м2); (2) ј частка квартири в місті Києві (загальною площею 117,8 м2); (3) транспортні засоби «Mitsubishi Padjero Sport», 2008 року випуску, «Honda Accord», 2011 року випуску. Підозрюваний задекларував отримання у 2018 році доходу у розмірі 237 620 гривень та наявність станом на 31.12.2020 готівкових коштів у розмірі 90 000 гривень, з січня по жовтень 2019 року отримав заробітну плату у розмірі 169 606,29 гривень. Також у володінні підозрюваного перебуває автомобіль «Volkswagen Passat», 2013 року випуску, власником якого є третя особа. Дружина підозрюваного у 2018 році отримала дохід у розмірі 45 600 гривень.

118.З наведеного вище, Суд вважає, що з урахуванням етапу досудового розслідування застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 гривень, визначена відповідно до вимог КПК та здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і запобігти встановленим ризикам.

Щодо інших доводів сторони захисту

119.В апеляційній скарзі та під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

120.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

121.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

122.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).

123.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, що згідно з частиною 2 статті 177 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді застави.

124.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні та (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні детектива.

125.Завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням від 17.01.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише шляхом застосування запобіжного заходу в вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі.

126.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.

127.Керуючись статями 177, 178, 182, 194, 196, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника Кадрової О. О.- залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников