Документ № 87360298

Справа № 991/979/20

Провадження1-кс/991/997/20

У Х В А Л А

31 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Олефіра Ю.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Єнь Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України Олефіром Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України Олефіром Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 369 КК України.

Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019 року за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

За версією досудового розслідування протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб, під час телефонного спілкування та особистих зустрічей між собою та із ОСОБА_4 пропонували останньому одержати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «ОПЗ» особи підконтрольної ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання.

За твердженням детектива, реалізовуючи спільний із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочинний план, 29.01.2020, близько 20 год. 05 хв., перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с . Лісники, вул. Ватутіна, 170, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 млн. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 123 602 000 грн.) за вчинення останнім дій із використанням службового становища. Зокрема ОСОБА_1 зазначив, що одразу цього ж дня надасть першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.), а наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.) - після підписання договору про переробку давальницької сировини, а подальшу частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тисяч доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 7 416 120 грн.) - після зміни Голови Правління АТ «ОПЗ» і у наступному - 400-420 тис доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 9 888 160 грн. - 10 382 568 грн.) щомісяця до кінця 2020 року.

Після цього, близького 20 год. 19 хв., перебуваючи в зазначеному місці, діючи умисно, реалізуючи попередні злочинні домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.).

У кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019 30.01.2020 повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене 4 ст. 369 КК Українита наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 19 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 41 199 200 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Олефір Ю.О. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого 4 ст. 369 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Адвокат Єнь Д.В. проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив. Не оспорюючи обґрунтованість підозри, сторона захисту зазначила, що матеріали досудового розслідування не містять переконливих доказів, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, адвокат Єнь Д.В. послався на те, що при зверненні до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , органом досудового розслідування не врахований стан здоров`я підозрюваного.

Також сторона захисту зазначила про те, що клопотання не містить належної аргументації саме такого розміру застави. За твердженням адвоката, стороною обвинувачення не врахований майновий стан ОСОБА_1 і застава у розмірі 19 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 41 199 200 грн., є непомірною для підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення клопотання. Додатково зазначив, що розмір застави є непомірний для нього. Значна кількість підприємств, де він є засновником, на теперішній час не працюють і доходи не приносять, тому не можна оцінювати його майновий стан з урахуванням цих відомостей. Також зазначив, що має на утриманні неповнолітніх дітей, а за станом здоров`я потребує постійного медичного контролю, що в умовах СІЗО йому не буде забезпечено.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020, в якому останній повідомив, що саме від ОСОБА_1 ОСОБА_3 переслав йому у мобільному додатку «Whatsapp» повідомлення з пропозицією надати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн доларів США. Також свідок повідомив, що під час зустрічі 27.12.2019 ОСОБА_1 проінформував ОСОБА_4 , що за вказану неправомірну вигоду осатаній повинен вирішити питання про призначення підконтрольного ОСОБА_1 кандидата на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» та забезпечити укладення АТ «ОПЗ» з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання договорів на переробку давальницької сировини; (2) протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи від 28.01.2020, якою було задокументовано зустріч 27.01.2020 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в приміщенні ресторану «INK lypky», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6. Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_1 висловив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 400 тисяч доларів США щомісяця протягом року. Після цього у ході розмови, ОСОБА_1 дещо змінив свою пропозицію та зазначив, що готовий передати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США в момент підписання договору про переробку давальницької сировини та в момент зміни директора АТ «ОПЗ», а ще через 2 тижні - 300 тисяч доларів США. У подальшому продовжуючи розмову, ОСОБА_1 висловив готовність надати наступного дня (28.01.2020) першу частину неправомірної вигоди у розмірі 100 тисяч доларів США, за умови, що ОСОБА_4 одразу познайомить ОСОБА_1 із виконуючим обов`язки Голови Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_5 . На завершення розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 попередньо домовилися зустрітися наступного дня; (3) протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи від 30.01.2020, якою було задокументовано зустріч 29.01.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 170. Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 тис. доларів США; (4) протоколом обшуку ресторану «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Лісники, вул. Ватутіна, 170 від 29 - 30 січня 2020. Під час зазначеного обшуку, зокрема були відшукані 5 пачок купюр номіналом 100 доларів США, які були неправомірною вигодою наданою ОСОБА_1 ОСОБА_4 за вчинення останнім дій із використанням службового становища.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 369 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів. Крім цього, не зважаючи на проведені органом досудового розслідування слідчі (розшукові) дії, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 не було відшукано.

Також суттєво підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування те, що за характером своєї роботи на посаді Віце-президента Української спілки промисловців та підприємців ОСОБА_1 встановив та підтримує численні зв`язки з іноземними громадянами, службовими особами іноземних держав, а також громадянами України, які проживають за кордоном, про що сам ОСОБА_1 згадує під час зустрічі з ОСОБА_4 , яка відбувалася 27.01.2020 (протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи від 28.01.2020).

Крім цього, на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування вказує те, що ОСОБА_6 , - особа із якою ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, систематично тривалий час проживає за кордоном. Про вказане свідчить витяг із інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», відповідно до якого ОСОБА_6 03.10.2019 виїхала з України через аеропорт «Бориспіль», рейсом до Франкфурта і станом на 30.01.2020 року на територію України не поверталася. Вказане може свідчити також про наявність у ОСОБА_6 та її цивільного чоловіка ОСОБА_1 житлового нерухомого майна за кордоном, яке перебуває в їх власності або в їх користуванні.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно вплинути на свідків, у цьому кримінальному провадженні. Цей висновок слідчого судді ґрунтується на доводах клопотання щодо наявність у ОСОБА_1 стійких зав`язків із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня. Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість того, що ОСОБА_1 , діючі у змові зі службовими особами правоохоронних органів, чинитиме вплив на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Вилучені записні книжки містять чисельні записи із контактами посадових осіб правоохоронних органів, що може вказувати на певний протиправний зв`язок із службовими особами. Не зважаючи на те, що прямих відомостей про можливість використання цих осіб для перешкоджанню у розслідуванні цього кримінального правопорушення суду стороною обвинувачення не надано, проте в силу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, цю обставину повністю виключити не можна.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 потенційно зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. У зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, той факт, що розмір неправомірної вигоди, який підозрюваний пропонував службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, становить 5 млн доларів США, беручи до уваги, щоОСОБА_1 в силу свого майнового стану та зв`язків з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості на час розгляду клопотання застосування тримання під вартою. Слідчий суддя також враховує, що сторони не надали документів до суду, які б підтвердили постійне місце проживання ОСОБА_1 у м. Києві. Із матеріалів клопотання вбачається, що його місце реєстрації є АДРЕСА_2 , що також не дозволяє суду вирішити питання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Посилання сторони захисту на наявність у підозрюваного захворювання, яке виключає можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Подана медична документація свідчить про лікування підозрюваного у 2018 році. Станом на 2020 рік медичної документації про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, суду надано не було.

За цих підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваногоОСОБА_1 належить задовольнити.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 19 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 41 199 200 грн.

Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану, доведених ризиків, розміру неправомірної вигоди погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Однак, застава у розмірі 19 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 41 199 200 грн., навіть з урахуванням майнового стануОСОБА_1 та розміру неправомірної вигоди є непомірною. Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави.

При обґрунтуванні розміру застави сторона обвинувачення, зокрема посилається на численні систематичні поїздки ОСОБА_1 за кордон. Однак, відповідно витягу із інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», підозрюваний ОСОБА_1 за 2019 рік жодного разу не покидав територію України.

Крім цього, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не враховано наявність на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей, один з яких проживає з підозрюваним.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 (дванадцять мільйонів шістсот дванадцять тисяч) гривень. Ця сума, з урахуванням розміру неправомірної вигоди, яку підозрюваний пропонував службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище (5 00 000 млн доларів США), наданої неправомірної вигоди (50 000 доларів США), майнового стану підозрюваного, який мав внести до статутного капіталу ТОВ «Суперкар» 28 млн. грн, є засновником понад 10 підприємств не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження; 5) здати на зберігання до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., погоджене з прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України Олефіром Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 369 КК України - задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 березня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 (дванадцять мільйонів шістсот дванадцять тисяч) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:

-прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С.М. Мойсак