Документ № 87392448

Справа № 369/10560/17

Провадження1-кп/991/156/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Малик О.І.,

захисників - адвокатів Пагора Б.Б., Краєвого Т.О., Коки В.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42016110000000057 від 01 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Житомир, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України,

та у кримінальному провадженні №52016000000000210 від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м.Житомир, громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. 08 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, та щодо ОСОБА_2 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України.

Вказане кримінальне провадження надійшло на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року, якою вирішено передати кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Вищого антикорупційного суду, з посиланням на те, що з дня початку роботи цього суду йому підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, розслідування у яких здійснювалось детективами НАБ України, а обвинувальний акт затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої Задорожної Л.І., суддів Федорова О.В. та Шкодіна Я.В..

2. Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, тому можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Захисники та обвинувачені вважають, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на таке.

До суду не надходили угоди та учасники кримінального провадження не повідомили суд про їх укладення. Під час підготовчого провадження не встановлено підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або другою ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника Коки В.А. про повернення обвинувального акта прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, зокрема, передбачених ст. 368 та ст.369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Підстав для доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь також не встановлено, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у вчиненні, серед іншого, особливо тяжких злочинів.

Оскільки, не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, суд провів підготовку до судового розгляду.

3. Вирішення питань, визначених у ч. 2 ст. 315 КПК України

Учасники судового провадження вважають за можливе судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, захисників та обвинувачених.

Прокурор заявила, що перелік осіб, які стороною обвинувачення планується допитати як свідків, буде надано під час вирішення питання визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню. Також, вказала, що сторона захисту має в своєму розпорядженні перелік таких осіб.

4. Вирішення клопотання захисника Коки В.А. про витребування документів.

Під час підготовчого судового засідання захисник Кока В.А. заявила клопотання про витребування документів, в якому просила суд витребувати у прокурора наступні відомості: витяг із ЄРДР із відомостями про точну дату та час початку досудового розслідування; відомості із ЄРДР, що містяться у вкладці «Рух кримінального провадження» щодо переліку прийнятих процесуальних рішень та вчинених дій, часу та осіб, які їх вчиняли, а також перелік осіб, які уповноважені на проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво, зазначивши дату та час з якого та по який вони були уповноважені на такі дії, їх посаду, тощо. Захисник мотивує своє клопотання тим, що згідно обвинувального акта та додатку до нього, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні розпочався 03 березня 2016 року, з часу затримання ОСОБА_2 Надалі, строк досудового розслідування було продовжено до 4 місяців, тобто до 03 липня 2016 року. Разом з тим, досудове розслідування тривало щонайменше до 12 липня 2016 року, коли прокурором був складений обвинувальний акт. Прийняття рішень поза межами строку досудового розслідування сторона обвинувачення пояснює його неодноразовим зупиненням. Проте, захисник вказує на те, що всупереч ч.5 ст.280 КПК України, під час нібито зупиненого досудового розслідування стороною обвинувачення проводились слідчі дії, такі як проведення експертизи, відомості про яку відсутні у Реєстрі (зупинення досудового розслідування відбувається за умови тяжкої хвороби підозрюваного, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні та лише за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; при цьому, призначення експертизи не є такою підставою). Окрім цього, у Реєстрі не зазначено час внесення відомостей до ЄРДР по кожному з кримінальних проваджень, хоча такими відомостями володіє прокурор, який має доступ до реєстру. На думку захисника, стороною обвинувачення умисно не зазначені відомості про час внесення відомостей до ЄРДР задля можливості приховати факти здійснення слідчих дій до реєстрації кримінального провадження. Крім того, у Кока В.А. є обґрунтовані сумніви щодо часу передачі провадження за підслідністю та прийняття його до свого провадження детективами НАБ України, а відтак й сумніви щодо повноважень детективів у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, задля належного захисту обвинуваченої та документального підтвердження проведення слідства у визначені законом строки, стороні захисту необхідні точні відомості, які містяться у ЄРДР, щодо того, чи дійсно зупинялось досудове розслідування та коли саме.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала заявлене захисником клопотання.

Прокурор Малик О.І. заперечила проти заявленого клопотання, заявила, що суду під час судового розгляду буде надано витяг з ЄРДР, який містить відомості, що передбачені ч.5 ст.214 КПК України. Надання інших витягів кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Інші учасники кримінального провадження підтримали клопотання, яке було заявлено захисником Кокою В.А..

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

За змістом ч.1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора чи детектива щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.

Доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до Реєстру відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК України форм, у тому числі звернення до суду з обвинувальним актом, саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів (пункт 44).

Оскільки, захисником заявлено клопотання про витребування не документів в розумінні ч.1 ст.99 КПК України, а відомостей із ЄРДР, що містяться у вкладці «Рух кримінального провадження», які, з огляду на вищевикладене, не є документами, а також те, що під час підготовчого провадження у справі суд не може визначати обсяг доказів, які будуть досліджуватись під час судового розгляду, тому в клопотанні необхідно відмовити.

На думку суду, відповідно до правового принципу презумпції невинуватості сторона захисту не повинна турбуватися про збирання всіх відомостей, які мають хоча б побічний стосунок до провадження і не відповідають критеріям доказів, оскільки не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. А усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть все одно тлумачитися на користь такої особи (ст.17 КПК України).

5. Вирішення клопотання захисника Краєвого Т.О. про визнання незаконною постанови про визначення підслідності від 29 квітня 2016 року.

Захисником Краєвим Т.О., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 , було заявлено клопотання про визнання постанови про визначення підслідності від 29 квітня 2016 року незаконною. Захисник вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 здійснювалось слідчим управлінням прокуратури Київської області, в подальшому провадження передано до НАБ України. Підставою передачі вищевказаного кримінального провадження стала постанова про визначення підслідності від 29 квітня 2016 року, винесена старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016110000000057 прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 2 класу Малик О.І.. Захисник вважає вказану постанову незаконною, мотивуючи тим, що відповідно до ч.5 ст.36 КПК України забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБ України, іншому органу досудового розслідування. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБ України, вирішує Генеральний прокурор України або його заступник. Зазначив також, що ним під час підготовчого судового засідання 08 серпня 2017 року у Васильківському міськрайонному суді Київської області (справа № 362/3383/16-к) було заявлено аналогічне клопотання, яке суд задовольнив та визнав постанову незаконною, ухвала набула законної сили, скасована не була. Таким чином, прокурор у кримінальному провадженні Малик О.І. не була наділена правом своєю постановою визначати підслідність, оскільки спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке належить до підслідності НАБ України, вирішує тільки Генеральний прокурор України або його заступник.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Пагор Б.Б. підтримали заявлене клопотання.

Прокурор Малик О.І. заперечила проти задоволення клопотання захисника Краєвого Т.О., вказала, що спору про підслідність не існувало, тому прокурор прокуратури Київської області відповідно до вимог ст.36 та ст.218 КПК України мав повноваження на прийняття постанови про визначення підслідності, оскільки було встановлено, що розмір неправомірної вигоди змінився.

Інші учасники судового провадження підтримали заявлене захисником клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що заявлене захисником клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається захисник у своєму клопотанні, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта, отриманого судом. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.

У зв`язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту, наведених у клопотанні захисника Краєвого Т.О., можливий лише на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цього клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33-1, 314, 315, 369, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42016110000000057 від 01 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, та кримінального провадження №52016000000000210 від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) на 06 лютого 2020 року о 09-й годині 00 хвилин.

Судовий розгляд проводити за участі прокурора, захисників, обвинувачених.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 адвоката Коки В.А. про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Краєвого Т.О. про визнання незаконною постанови про визначення підслідності від 29 квітня 2016 року, яка винесена старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016110000000057.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню в порядку, встановленому КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: Я.В. Шкодін

О.В. Федоров