Документ № 87392462

Справа № 760/11359/16-к

Номер провадження 1-кп/991/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Козачини С.С.,

особи, яка подала клопотання про

скасування арешту майна, ОСОБА_1 ,

її представника та представника

особи, яка подала клопотання про

скасування арешту майна, ОСОБА_2 адвоката Костроби Т.А.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

18 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

Прокурор Козачина С.С. у підготовчому судовому засіданні подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також оголошений у міжнародний розшук. Також прокурор наголосив на тому, щодо відносно ОСОБА_3 здійснювалося спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, дозвіл на яке надано ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03 червня 2016 року, та спеціальне судове провадження, коли справа перебувала в провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Представник осіб, які подали клопотання про скасування арештів майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокат Костроба Т.А. зазначила, що на її думку є необхідність у направленні запиту щодо міжнародного розшуку ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України.

Особа, яка подала клопотання про скасування арешту майна, ОСОБА_1 підтримала думку свого представника.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився.

ІІІ. Мотиви суду

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками та клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження з додатками, колегія суддів приходить до наступного.

3.1. Відповідно до частини другої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю обвинуваченого.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кримінального процесуального кодексу України ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 323 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

З викладеної норми слідує, що для здійснення спеціального судового провадження одночасно мають існувати дві підстави, а саме:

1) ухилення від явки на виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) обвинуваченого / переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

2) оголошення обвинуваченого у міждержавний та/або міжнародний розшук.

На підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук прокурором надано наступні копії документів:

- повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, яке складене 27 січня 2016 року заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. (том № 4 а.с. 166-176);

- супровідний лист від 28 січня 2016 року та квитанція ПД УДППЗ «Укрпошта» від 29 січня 2016 року, з яких вбачається, що повідомлення про підозру 29 січня 2016 року було направлено обвинуваченому ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1 (том № 4 а.с. 178, 179);

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що вказане відправлення вручено особисто 04 лютого 2016 року « ОСОБА_3 » (том № 4 а.с. 180);

- постанова детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю. від 28 січня 2016 року про оголошення ОСОБА_3 у розшук (том № 4 а.с. 181-182);

- лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 24 травня 2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 23 січня 2016 року о 09 год. 06 хв. перетнув кордон України в пункті пропуску Просяне, після чого станом на 24 травня 2016 року кордон України більше не перетинав (том № 4 а.с. 185);

- постанова Верховної Ради України від 19 квітня 2016 року про надання згоди на затримання судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_3 (том № 4 а.с. 186);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том № 4 а.с. 187-189);

- лист Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України від 14 червня 2016 року, з якого вбачається, що у цей же день Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу Національної поліції України внесено клопотання про публікацію циркулярного розшукового повідомлення щодо організації міжнародного розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції громадянина України ОСОБА_3 (том № 4 а.с. 190);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03 червня 2016 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року (том № 4 а.с. 192-195);

- ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 березня 2018 року, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том № 4 а.с. 197-199);

- ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2017 року, якою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2015 року за № 42015051110000062, за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 261 Кримінального кодексу України, постановлено здійснювати спеціальне судове провадження (том № 4 а.с. 200-202);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю. та Давидчука Д.П. щодо неповернення власнику ОСОБА_3 тимчасово вилученого майна та зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, а саме транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер Грузії НОМЕР_1 , повернуто особі, яка подала скаргу (том №4 а.с. 203);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2016 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю., Давидчука Д.П. та прокурора Козачини С.С. щодо неповернення власнику ОСОБА_3 тимчасово вилученого майна та зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, а саме транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер Грузії НОМЕР_1 , відмовлено (том №4 а.с. 204-205);

- ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2016 року, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю. та Давидчука Д.П. щодо неповернення власнику ОСОБА_3 тимчасово вилученого майна та зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, а саме транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер Грузії НОМЕР_1 , повернуто особі, яка подала скаргу (том №4 а.с. 210);

- ухвала Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2016 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 січня 2016 року без змін (том №4 а.с. 206-209).

Також прокурором у судових засіданнях було надано наступні документи:

- копія листа Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України від 20 вересня 2016 року з роздруківкою з обліків Генерального секретаріату Інтерполу, з яких вбачається, що згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу станом на 20 вересня 2016 року ОСОБА_3 значиться у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до України (том 5 №78-80);

- копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 29 грудня 2018 року, з якого вбачається, що 19 червня 2017 року інституціями Інтерполу було створено червоне оповіщення А-2017/169740 щодо ОСОБА_3 Станом на день надання відповіді відомості про ОСОБА_3 заблоковані Генеральним секретаріатом Інтерполу (том №5 а.с. 86);

- копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 15 листопада 2019 року, з якого вбачається, що станом на день надання відповіді відомості про ОСОБА_3 заблоковані Генеральним секретаріатом Інтерполу (том № 5 а.с. 87);

- копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 02 грудня 2019 року, з якого вбачається, що 19 червня 2017 року Департаментом до Генерального секретаріату Інтерполу направлено проект червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України, та клопотання про його публікацію в обліках Генерального секретаріату Інтерполу. Станом на день надання відповіді інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію вказаного вище червоного оповіщення щодо ОСОБА_3 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу, не прийнято. Жодна країна-член МОКП-Інтерпол не має доступу до червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том № 5 а.с. 89).

Аналогічні відомості містяться у листі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 20 грудня 2019 року, який 23 грудня 2019 року надійшов до Вищого антикорупційного суду (том № 5 а.с. 123-124);

- лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 27 грудня 2019 року, з якого вбачається, що станом на день надання відповіді інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію вказаного вище червоного оповіщення в обліках Генерального секретаріату Інтерполу, не прийнято. Таким чином, станом на дату надання відповіді на запит є підстави чітко і конкретно зазначити лише те, що інформаційна система Інтерполу для розшуку ОСОБА_3 не застосовується (том №5 а.с. 143-144);

- лист Адміністрації державної прикордонної служби України від 08 січня 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 23 січня 2016 року о 09 год. 06 хв. перетнув кордон України в пункті пропуску Просяне, після чого кордон України станом на час надання відповіді більше не перетинав.

3.1.1. Для встановлення наявності підстав здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (спеціальне судове провадження) перш за все слід перевірити те, чи ухиляється обвинувачений від явки на виклик суду (неприбуття без поважної причини більш як два рази).

Судом встановлено, що 29 червня 2016 року був складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015051110000062, внесеному 05 листопада 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 20-2 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України це кримінальне провадження було передано з Артемівського міськрайонного суду Донецької області за підсудністю до Вищого антикорупційного суду.

Згідно з частиною першою статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

На підставі викладеної норми Вищим антикорупційним судом було повідомлено обвинуваченого ОСОБА_3 про час та місце підготовчого судового засідання шляхом надсилання йому повісток за останнім відомим місцем його проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_3 не з`явився у підготовче судове засідання до Вищого антикорупційного суду 20 листопада 2019 року, 02 грудня 2019 року та 30 січня 2020 року.

З вищевикладеного слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 не прибув у підготовче судове засідання більш як два рази, однак ці обставини не свідчать про те, що це є беззаперечним фактом ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду, з наступних підстав.

21 листопада 2019 року судом направлено ухвалу до Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про привід обвинуваченого ОСОБА_3 , контроль за виконанням якої покладено на прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачину С.С.

Листом Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28 листопада 2019 року повідомлено, що здійснити привід ОСОБА_3 не виявляється можливим у зв`язку з тим, що останній не проживає в місті Кремінна Луганської області (том № 5 а.с. 34-36).

Крім того, дружина обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання повідомила, що обвинувачений ОСОБА_3 вже кілька років не перебуває за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, з нею не спілкується, про місце свого перебування не повідомляє. Як зазначила ОСОБА_1 , повістки про виклик до суду отримує за ОСОБА_3 саме вона.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 323 Кримінального процесуального кодексу України за наявності обставин, передбачених в абзаці 2 частини третьої статті 323 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Прокурор у своєму клопотанні стверджує, що обвинувачений ОСОБА_3 був обізнаний про те, що відносно нього здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2015 року, за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, та про те, що справа була передана на розгляд до суду.

Так, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочате 05 листопада 2015 року, 16 грудня 2015 року в помешканні матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 був проведений обшук, в ході якого був вилучений транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер Грузії НОМЕР_1 .

Зі скаргами про повернення вищевказаного майна ОСОБА_3 тричі звертався до слідчого судді.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_3 знав про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2015 року за № 42015051110000062.

Однак, навіть якщо обвинувачений в достатній мірі був проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності на стадії досудового слідства, проте надані прокурором копії документів не містять жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 обізнаний про те, що на даний час справа перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді та він відмовився від свого права приймати участь у розгляді справи, вчиняючи будь-які дії, спрямовані на ухилення від суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні наголосив, що питання, яке слід вирішити у справі, полягає у тому, чи можна за відсутності офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. У цьому кримінальному провадженні не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав не можна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовитися від свого права прибути в судове засідання (Sejdovic v. Italy, пункт 99).

З викладеного можна зробити висновок, що необхідно однозначно довести, що обвинувачений вирішив не з`являтися до суду. Прокурором в даному випадку не доведено, що обвинувачений дійсно знав про те, що кримінальне провадження відносно нього перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді та відмовився від свого права приймати участь у судових засіданнях, а самих припущень про те, що обвинувачений знав про це судове провадження, недостатньо.

Частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України наведені форми закінчення досудового розслідування, серед яких, зокрема, звернення до суду з обвинувальним актом, а тому здійснення спеціального досудового розслідування відповідно до вимог статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України не поширює свою дію на кримінальне провадження після передачі його до суду на розгляд. Більше того, порядок прийняття рішення про здійснення спеціального досудового розслідування та рішення про здійснення спеціального судового провадження є відмінними, а тому факт здійснення спеціального досудового розслідування не є обов`язковою підставою для задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження.

Стосовно тверджень прокурора про те, що у цьому кримінальному провадженні вже приймалося рішення про здійснення спеціального судового провадження, коли воно перебувало на розгляді в Артемівському міськрайонному суді Донецької області, на підставі таких же даних, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з частиною шостою статті 34 Кримінального процесуального кодексу України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто, не зважаючи на те, які процесуальні дії були проведені, а рішення прийняті Артемівським міськрайонним судом Донецької області до направлення справи за підсудністю, а також не зважаючи на те, що такі дії та рішення на той час були доцільними, обґрунтованими та законними, Вищий антикорупційний суд ними не зв`язаний, судове провадження має розпочинати зі стадії підготовчого судового засідання, а при вирішенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження має спиратися на докази, які актуальні на момент прийняття відповідного рішення.

3.1.2. В обґрунтування свого клопотання прокурор Козачина С.С. посилається на те, що в розумінні статті 281 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається оголошеною у розшук з дати прийняття органом досудового розслідування такої постанови та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а будь-яких інших документів на підтвердження цього дана норма не вимагає.

З пункту 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами

можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої Наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2, слідує, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

Згідно з абзацом 7 пункту 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511?550/0/4?13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» факт перебування підозрюваного, обвинуваченого в міжнародному розшуку підтверджується відповідними відомостями, серед яких названо довідку, витяг із бази даних Інтерполу тощо.

Тобто факт внесення до обліків Генерального Секретаріату Інтерполу відомостей звернення слідчого органу про публікацію картки щодо особи без отримання жодного його рішення не є свідченням оголошення особи в міжнародний розшук, оскільки матеріали, якими слідчий орган підтверджує оголошення особи в міжнародний розшук, мають містити повідомлення безпосередньо з Інтерполу, довідки або витягу з його бази даних.

Повідомлення щодо оголошення в розшук публікується у вигляді так званої картки (notice) оповіщення, яка може бути не лише інструментом міжнародного розшуку, але й способом обміну інформацією. Залежно від мети розшуку «картці» надається колір. Метою «синьої картки» є встановлення місцезнаходження особи, а картка з червоним кутом має додаткову та ключову мету - арешт особи для подальшої екстрадиції.

У своїх листах Департамент міжнародного поліцейського співробітництва повідомляє лише про те, що інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію червоного оповіщення в обліках Генерального секретаріату Інтерполу щодо ОСОБА_3 не прийнято.

Крім того, в цих листах відсутня будь-яка інформація про публікацію синього оповіщення стосовно обвинуваченого.

Поряд з цим, в листі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 27 грудня 2019 року повідомляється, що інформаційна система Інтерполу для розшуку ОСОБА_3 не застосовується, що, на думку колегії суддів, свідчить про те, що рішення про публікацію синього оповіщення також не прийнято.

Таким чином, прокурором на підтвердження перебування ОСОБА_3 у міжнародному розшуку не надано відповідних доказів, а прийняття слідчим постанови про розшук особи та направлення його на виконання до відповідного органу, на думку колегії суддів, не є свідченням того, що особа оголошена у міжнародний розшук.

3.2. Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при проведенні процедури in absentia особливе значення має надаватися питанню про забезпечення прав відсутнього у залі судового засідання обвинуваченого, зокрема, права на захист.

У будь-якому разі, до яких би заходів не вдавався суд з метою забезпечення належної явки обвинуваченого, він не вправі застосовувати неспівмірні засоби для забезпечення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 52 Кримінального процесуального кодексу України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вимоги вищевикладеної норми, суд, у разі прийняття рішення про здійснення спеціального судового провадження, зобов`язаний забезпечити участь захисника з моменту прийняття відповідного рішення.

Після прийняття рішення про здійснення спеціального судового провадження суд має вирішити питання підготовчого судового засідання і, за наявності відповідних підстав, призначити справу до судового розгляду. Водночас, під час судового розгляду на підставі наданих доказів суд має вирішувати питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3 .

В той же час, обвинувачений ОСОБА_3 на цій важливій стадії кримінального провадження не зможе спілкуватися з особисто обраним захисником та узгодити з ним спільну позицію у справі з метою захисту.

Поряд з цим, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обвинувачений, який не з`явився до зали судового засідання, ніяким чином не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника.

3.3. Таким чином, наразі у цьому кримінальному провадженні серед досліджених доказів, які були надані прокурором на обґрунтування клопотання про здійснення спеціального судового провадження, колегія суддів не знаходить беззаперечних доказів, з яких можна було б зробити висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_3 ухиляється від явки до Вищого антикорупційного суду чи відмовився прибути в судове засідання, а також не надано доказів того, що обвинувачений перебуває у міжнародному розшуку, що є обов`язковими умовами для прийняття рішення про здійснення спеціального судового провадження.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує на тому, що є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення спеціального судового провадження на цій стадії може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обвинувачений буде позбавлений права захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисника, обраного ним особисто, допитувати свідків, надавати суду пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, тощо.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наразі відсутні підстави для здійснення спеціального судового провадження, у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Керуючись статтями 139, 297-1, 314, 323, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання прокурора Козачини С.С. про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич