- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Сушка Р.М.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/980/20
Провадження1-кс/991/998/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Олефіра Ю.О., детектива Денисюка А.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Сушка Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червонозаводське, Лохвицького району, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060 від 26.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив - керівник Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., з погодженим прокурором Олефіром Ю.О. клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 19 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 41 199 200,00 грн, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, наступних обов`язків: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва, м. Ірпінь, смт Гостомеля без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:
- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;
- зазначений злочин є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;
- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор у судовому засіданні усно змінив вимогу клопотання в частині обрання запобіжного заходу, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_1 добровільно співпрацює зі слідством, а тому прокурор попросив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Таким чином слідчим суддею вирішується клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник подав слідчому судді заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про відсутність обґрунтованої підозри та про той факт, що заявлений альтернативний захід у вигляді застави занадто суворий, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України. Однак після заявленої прокурором у судовому засіданні зміни запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту - не заперечував.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисту.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням усної зміни прокурором вимог, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а якщо так, то чи забезпечить цілодобовий домашній арешт виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість розміру застави.
Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26 листопада 2019 року за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчинені пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням службового становища, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Так, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 обіймає посаду Голови Фонду, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та усвідомлюючи, що на нього поширюються вимоги антикорупційного законодавства, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, з метою встановлення контролю над господарською діяльністю АТ «ОПЗ» та з метою забезпечення укладення АТ «ОПЗ», в обхід процедури відбору, з заздалегідь визначеними суб`єктами господарювання, договорів переробки давальницької сировини, вчинив пропозицію та надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення нею дій в інтересах третіх осіб з використанням службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України за наступних обставин.
Приблизно в жовтні 2019 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та розробив спільний план щодо пропозиції і надання Голові Фонду ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб.
Зокрема, ОСОБА_3 поставив завдання ОСОБА_2 підшукати особу, яка б допомогла встановити контакт із ОСОБА_4 . У свою чергу ОСОБА_1 був раніше знайомий із ОСОБА_4 та міг познайомити раніше знайомого йому ОСОБА_2 з ним. Разом з цим, ОСОБА_2 планувався залучатися до злочинної схеми як можливий кандидат на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» та у подальшому виконувати функцію представництва інтересів пов`язаних із ОСОБА_3 суб`єктів господарювання у взаємовідносинах із АТ «ОПЗ». ОСОБА_3 же після встановлення корупційного зв`язку із ОСОБА_4 мав вирішити питання призначення підконтрольного йому кандидата на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» з метою подальшого лобіювання інтересів пов`язаних із ним суб`єктів господарювання у взаємовідносинах із АТ «ОПЗ», зокрема щодо поставки давальницької сировини.
ОСОБА_1 за допомогою мобільного телефону та додатку «WhatsApp» неодноразово обмінювався з ОСОБА_4 повідомленнями та домовлявся про зустріч.
27.12.2019 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обговорили спільний злочинний план щодо спонукання ОСОБА_4 на вчинення дій із використанням службового становища, а саме: на вчинення дій щодо зміни складу Правління АТ «ОПЗ» та усунення від виконання повноважень виконуючого обов`язки Голови Правління АТ «ОПЗ», а також вчинення дій щодо забезпечення укладення АТ «ОПЗ» із підконтрольними ОСОБА_3 суб`єктами господарювання договорів переробки давальницької сировини.
За вчинення дій із використанням службового становища ОСОБА_4 мав отримати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн. доларів США.
У ОСОБА_3 була особа ( ОСОБА_5 ), яку він запропонував до складу Правління АТ «ОПЗ» або на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 .. Крім того ОСОБА_3 наголосив, що ТОВ «Ніра» зможе прийняти участь у конкурсі на визначення постачальника давальницької сировини, а у подальшому і на конкурсі щодо приватизації АТ «ОПЗ».
26.01.2020 ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_4 та висловив претензії щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_6 тимчасово виконуючим обов`язки Голови Правління АТ «ОПЗ». Свою позицію ОСОБА_1 пояснив тим, що вони спільно з ОСОБА_3 надавали пропозиції про призначення іншої особи. У відповідь на це ОСОБА_4 повідомив, що це технічне рішення про призначення виконуючого обов`язки до проведення конкурсу на зайняття посади Голови Правління АТ «ОПЗ». Також ОСОБА_4 повідомив, що вже відбувається конкурс на відібрання постачальника давальницької сировини, а на наступному тижні буде оголошено конкурс на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що вони можуть долучитися до цих конкурсів і прийняти в них участь.
29.01.2020, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 млн. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України скла 123 602 000 грн.) за вчинення останнім дій із використанням службового становища. Зокрема ОСОБА_3 зазначив, що одразу цього ж дня надасть першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.), а наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.) після підписання договору про переробку давальницької сировини наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тисяч доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 7 416 120 грн.) після зміни Голови Правління АТ «ОПЗ» і у подальшому - 400-420 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 9 888 160 грн. - 10 382 568 грн.) щомісяця до кінця 2020 року.
Після цього, діючи умисно, реалізуючи попередні злочинні домовленості із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.).
Отже, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
30.01.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_1 з приводу повідомленої йому підозри показання давати відмовився, на підставі ст. 63 Конституції України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема,: заява ОСОБА_4 від 26.11.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 26 - 27.11.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020; протокол огляду з додатками від 27.11.2019; протокол огляду речових доказів з додатками від 20.01.2020; протокол огляду речових доказів від 27.12.2019; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29-30.01.2020 ОСОБА_3 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.01.2020 ОСОБА_7 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.01.2020 ОСОБА_2 ; протоколи обшуків від 29.01.2020 та від 29-30.01.2020; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- відеоконтроль від 16.12.2019, 08.01.2020, 28.01.2020, 30.01.2020.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Прокурор довів під час розгляду клопотання, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів буде не достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних і експертів у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи зміни речових доказів і документів, неправомірного впливу на досудове розслідування іншим чином, а також продовжувати злочинну діяльність.
Наявність зазначених ризиків стверджується тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корупційного злочину, що передбачає можливість призначення йому суворого покарання, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, ОСОБА_1 може планувати втечу.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 ..
Незважаючи на те, що органом досудового слідства всіма доступними засобами встановлюється місцезнаходження речей та документів, що можуть бути визнані речовими доказами і свідчити про причетність невстановлених слідством осіб до інкримінованого кримінального правопорушення, однак враховуючи соціальні зв`язки ОСОБА_1 , раніше займані ним посади в органах державної влади, а також підтримувані ним зв`язки з працівниками правоохоронних органів та органів державної влади, його соціальний статус, не будучи обмеженим у пересуванні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 , матиме можливість як особисто, так і через працівників правоохоронних органів та службових осіб органів державної влади, контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину, іншими особами, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного.
Крім того, як встановлено під час досудового розслідування, діяльність ОСОБА_1 при вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, була спрямована, у тому числі, на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів.
Наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 , як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_1 , а саме, наявністю та підтриманням останнім численних стійких зав`язків у органах державної влади та правоохоронних органах.
Аналогічним чином ОСОБА_1 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях.
Крім цього, при обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику здійснення подальшого тиску з боку підозрюваного, самостійно або через його довірених осіб, як на вже встановлених та допитаних свідків у провадженні (щоб вони змінили свої показання або відмовились від свідчень тощо), так і на осіб, які ще не допитані як свідки у кримінальному провадженні.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час вчинення злочину.
Вказане підтверджує схильність та здатність ОСОБА_1 , приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час досудового розслідування встановлені фактичні дані, які можуть свідчити про участь ОСОБА_1 у підготовці до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за інкримінованими статтями, конкретні обставини вчинення правопорушення та факт добровільної співпраці зі слідством, слід зазначити, що прокурором доведена можливість застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в контексті запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий захід є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ст. 178, ч. 1, 2 ст. 181 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене, аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання ризикам, обґрунтованість яких встановлена в судовому засіданні, можливе при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосування цілодобового домашнього арешту є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 185, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Строк тримання під домашнім арештом визначити до 28.03.2020 до 20год. 26хв. включно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Негайно доставити підозрюваного до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвалу в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надати прокурору для направлення для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків визначити до 28.03.2020.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько