- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Гайдая О.Д., Тимофєєва С.М.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/981/20
Провадження1-кс/991/999/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Олефіра Ю.О., детектива Смоліної В.С., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників Гайдая О.Д. і Тимофєєва С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокуратура Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України -
ВСТАНОВИВ:
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю альтернативного внесення застави в розмірі 19600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 41 199 200грн., з одночасним покладенням в разі внесення застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:
- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;
- зазначений злочин є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;
- наявні ризики передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник Гайдай О.Д. подав слідчому судді заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та про той факт, що заявлений альтернативний захід у вигляді застави занадто суворий, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки згідно клопотання Головного рабина України та Києва ОСОБА_5 .
Захисник Тимофєєв С.М. заперечував з приводу заявленого стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, вважав клопотання необґрунтованим та безпідставним, просив відмовити в його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисту.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Встановлено, що приблизно в жовтні 2019 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та розробив спільний план щодо пропозиції і надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб.
Зокрема, ОСОБА_2 поставив завдання ОСОБА_1 підшукати особу, яка б допомогла встановити контакт із ОСОБА_4 . У свою чергу ОСОБА_3 був раніше знайомий із ОСОБА_4 та міг познайомити раніше знайомого йому ОСОБА_1 з ним. Разом з цим, ОСОБА_1 планувався залучатися до злочинної схеми як можливий кандидат на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - АТ «ОПЗ») та у подальшому виконувати функцію представництва інтересів пов`язаних із ОСОБА_2 суб`єктів господарювання у взаємовідносинах із АТ «ОПЗ». ОСОБА_2 же після встановлення корупційного зв`язку із ОСОБА_4 мав вирішити питання призначення підконтрольного йому кандидата на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» з метою подальшого лобіювання інтересів пов`язаних із ним суб`єктів господарювання у взаємовідносинах із АТ «ОПЗ», зокрема щодо поставки давальницької сировини.
27.12.2019 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обговорили спільний злочинний план щодо спонукання ОСОБА_4 на вчинення дій із використанням службового становища, а саме: на вчинення дій щодо зміни складу Правління АТ «ОПЗ» та усунення від виконання повноважень виконуючого обов`язки Голови Правління АТ «ОПЗ», а також вчинення дій щодо забезпечення укладення АТ «ОПЗ» із підконтрольними ОСОБА_2 суб`єктами господарювання договорів переробки давальницької сировини.
За вчинення дій із використанням службового становища ОСОБА_4 мав отримати неправомірну вигоду у розмірі 5 млн. доларів США.
У ОСОБА_2 була особа ( ОСОБА_6 ), яку він запропонував до складу Правління АТ «ОПЗ» або на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» ОСОБА_4 .. Крім того ОСОБА_2 наголосив, що ТОВ «Ніра» зможе прийняти участь у конкурсі на визначення постачальника давальницької сировини, а у подальшому і на конкурсі щодо приватизації АТ «ОПЗ».
26.01.2020 ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_4 та висловив претензії щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_7 тимчасово виконуючим обов`язки Голови Правління АТ «ОПЗ». Свою позицію ОСОБА_3 пояснив тим, що вони спільно з ОСОБА_2 надавали пропозиції про призначення іншої особи. У відповідь на це ОСОБА_4 повідомив, що це технічне рішення про призначення виконуючого обов`язки до проведення конкурсу на зайняття посади Голови Правління АТ «ОПЗ». Також ОСОБА_4 повідомив, що вже відбувається конкурс на відібрання постачальника давальницької сировини, а на наступному тижні буде оголошено конкурс на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що вони можуть долучитися до цих конкурсів і прийняти в них участь.
29.01.2020, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 млн. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України скла 123 602 000 грн.) за вчинення останнім дій із використанням службового становища. Зокрема ОСОБА_2 зазначив, що одразу цього ж дня надасть першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.), а наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.) після підписання договору про переробку давальницької сировини наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тисяч доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 7 416 120 грн.) після зміни Голови Правління АТ «ОПЗ» і у подальшому - 400-420 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 9 888 160 грн. - 10 382 568 грн.) щомісяця до кінця 2020 року.
Після цього, діючи умисно, реалізуючи попередні злочинні домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 тис. доларів США (станом на 29.01.2020 за курсом Національного банку України складає 1 236 020 грн.).
Дії підозрюваного ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК України - вчинення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вказаний злочин відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).
30.01.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, заявою ОСОБА_4 від 26.11.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26 - 27.11.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020; протоколом огляду з додатками від 27.11.2019; протоколом огляду речових доказів з додатками від 20.01.2020; протоколом огляду речових доказів від 27.12.2019; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29-30.01.2020 ОСОБА_2 ; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.01.2020 ОСОБА_8 ; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.01.2020 ОСОБА_1 ; Протоколами обшуків від 29.01.2020 та від 29-30.01.2020; Протоколами за результатами проведення негласної слідчої(розшукової) дії - аудіо- відеоконтроль від 16.12.2019, 08.01.2020, 28.01.2020, 30.01.2020.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи учасником релігійної громади, встановив стійкі дружні зв`язки із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, народними депутатами України, громадянами іноземних держав тагромадянами України, які проживають за кордоном, що дає можливість використання таких зав`язків для переховування від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім наведеного у ОСОБА_1 наявний дозвіл на в`їзд до США, дійсний до 21.07.2029, що свідчить про реальну можливість виїзду ОСОБА_1 за кордон.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується наявністю соціальних зв`язків ОСОБА_1 , зв`язків із працівниками правоохоронних органів та органів державної влади, яких підозрюваний може консультувати з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що діяльність ОСОБА_1 , при вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, була спрямована, у тому числі, на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів.
Слідчий суддя погоджується, що наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_1 , а саме, наявністю та підтриманням останнім численних стійких зав`язків у органах державної влади та правоохоронних органах, що може бути використано з метою тиску на останніх та примушування їх до зміни показань, а такожздійснення подальшого тиску як на вже встановлених та допитаних свідків у провадженні, так і на осіб, які ще не допитані як свідки у кримінальному проваджені.
Про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід свідчить високий рівень підготовки та конспіративності дій підозрюваних під час вчинення злочину та характер вчиненого кримінального правопорушення, а також та обставина, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було відшукано та вилучено окремий телефон, який ОСОБА_1 використовував саме для обговорення злочинних планів та намірів із ОСОБА_2 стосовно пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, що підтверджує здатність ОСОБА_1 приховувати та маскувати свої протиправні дії. Наведені обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з боку підозрюваного ОСОБА_1 .
На підтвердження наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, свідчить той факт, що у вилученому під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 телефоні наявні повідомлення щодо обговорення злочинних планів та намір щодо пропозиції і надання неправомірної вигоди іншим службовим особам.
При цьому варто врахувати те, що відповідно до інформації з «Єдиної інформаційної системи МВС» до правоохоронних органів неодноразово надходила інформація щодо вчинення ОСОБА_1 заволодіння майном шляхом обману та зловживання службовим становищем.
За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт;
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищити сховати спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи впливати на його хід та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
В клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, зазначив що особисте зобов`язання чи домашній арешт не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
Проте на думку слідчого судді сторона обвинувачення не довела неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.
Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя також бере до уваги дані про особу підозрюваного, його поважний вік, стан здоров`я, зокрема наявні проблеми зі здоров`ям, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, дані із інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан», відповідно до яких ОСОБА_1 1955р.н. являється фігурантом декількох кримінальних проваджень в різні роки та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
Крім того, під час судового розгляду до слідчого судді надійшло письмове клопотання від поручителя Головного рабина України та Києва ОСОБА_5 , який зокрема просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Однак враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги вищевикладені ризики, які визнані слідчим суддею обґрунтованими та той факт, що ОСОБА_1 , в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука, про що просить поручитель, на думку слідчого судді не дасть можливості здійснення дієвого контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного.
На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, як то здати на зберігання свої документи, які надають право для виїзду за межі України, так і зобов`язання прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу та повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, носити електронний засіб контролю, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в кримінальному провадженні.
Застосування цілодобового домашнього арешту є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194-197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А., погодженого із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокуратура Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Строк тримання під домашнім арештом визначити до 30.03.2020 до 00 год. 40 хв. включно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Негайно доставити підозрюваного до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвалу в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надати прокурору для направлення для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали визначити до 30.03.2020.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя В.Д. Воронько