- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
Справа № 4910/11/19-к
Провадження1-р/991/12/20
У Х В А Л А
іменем України
31 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., за участю
секретаря судового засідання Будкової В.О.
детектива Ліпи О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву детектива про роз`яснення судового рішення,
ВСТАНОВИЛА
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла заява детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ліпи О.П. про роз`яснення судового рішення (у справі № 4910/11/19-к, провадження № 1-кс/991/3643/19) у кримінальному провадженні № 52017000000000889, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2017. Заява обґрунтована тим, що 03 січня 2020 року, за результатами розгляду скарги адвоката Безпалого Т.Г., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою зобов`язано детектива провести допит у якості свідка громадянина Республіки Індія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник просить роз`яснити для органу досудового розслідування процесуальний порядок виконання/проведення вказаної слідчої дії.
2.В судовому засіданні детектив заяву підтримав, просив роз`яснити порядок проведення слідчої дії - допиту громадянина іншої країни, який не перебуває на території України.
3.Розглянувши заяву, заслухавши заявника, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, застосування до кожного учасника належної правової процедури. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
3.2.Відповідно до ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України передбачає єдину підставу роз`яснення судового рішення - якщо судове рішення є незрозумілим. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
3.3.Отже, роз`яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі. При цьому суд зобов`язаний викласти більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
3.4.Зі змісту поданої заяви та пояснень детектива вбачається, що заявник просить слідчого суддю роз`яснити порядок виконання слідчої дії - допиту свідка, що в свою чергу, стосуються безпосередньо його діяльності як слідчого (детектива) органу досудового розслідування.
3.5.У статті 40 КПК України визначено процесуальні права та обов`язки слідчого органу досудового розслідування. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. При чому, відповідно до ст. 224 КПК України допит віднесений до слідчих (розшукових) дій, які, в свою чергу, є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Разом з тим, відповідно до ч. 1, п. 2, 3 ч. 2 ст. 40 КПК України саме слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, зокрема, уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
3.6.Зі змісту Рекомендації № R(80)2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
3.7.Крім того, Верховний Суд у своєму «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією» від 11.04.2017 р., зазначив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
3.8.Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
3.9.Із системного аналізу положень ст. 40 КПК України випливає, що слідчий органу досудового розслідування при здійсненні досудового розслідування наділений дискреційними повноваженнями та з урахуванням норм Кримінального процесуального кодексу України самостійно визначає як саме здійснювати досудове розслідування та яким чином проводити ті чи інші слідчі (розшукові) дії.
3.10.Разом із тим процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій, визначений у главі 20 Кримінального процесуального кодексу України не підлягає додатковому розширенню та тлумаченню. Процесуальні основи проведення слідчих (розшукових) дій визначені главою 20 КПК України, а тактичні прийоми допиту становлять елемент криміналістичної тактики. Остання в свою чергу, являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і планування досудового і судового слідства, визначення лінії поведінки осіб, які здійснюють судове дослідження, щодо прийомів проведення слідчих та судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів, на встановлення обставин, що сприяють вчиненню і прихованню злочинів. До компетенції слідчого судді не входить визначення процесуального порядку та тактичних прийомів проведення слідчих (розшукових) дій.
3.11.В свою чергу, ухвала слідчого судді, щодо якої ставиться питання про роз`яснення постановлена на підставі вимог ст. 307, 369-372 КПК України, є зрозумілою, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, не містить. При цьому, під час постановлення ухвали слідчим суддею були досліджені та враховані усі матеріали надані учасниками, а отже ухвала є вичерпною, зрозумілою та не потребує додаткового роз`яснення.
4.За таких умов слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити, оскільки обставин, визначених ст. 380 КПК України, які б слугували підставою такого роз`яснення, не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 38, 40, 110, 369, 376, 380 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1. У задоволенні заяви детектива третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П. про роз`яснення судового рішення відмовити.
2. На ухвалу cлідчого судді протягом п`яти днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
4. Повний текст ухвали оголошений 04.02.2020.
Слідчий суддя В.В. Михайленко