Документ № 87452254

Справа № 991/3013/19

Провадження №11-сс/991/70/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

05 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Халітова С.І.,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 991/3013/19 (провадження №1-кс/991/3628/19) про повернення скарги на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України від 29.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 та відмову у відкритті провадження за скаргою про відвід детектива, відшкодування збитків, зобов`язання витребувати та дослідити докази,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 13 січня 2020 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 991/3013/19 (провадження №1-кс/991/3628/19).

Вказаною ухвалою ОСОБА_1 повернуто скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. від 29.11.2019 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 та відмовлено у відкритті провадження за скаргою про відвід детектива, відшкодування збитків, зобов`язання витребувати та дослідити докази.

В обґрунтування слідчим суддею зазначено, що він позбавлений можливості перевірити чи підлягає скарга розгляду у Вищому антикорупційному суду, чи дотримані заявником строки на звернення зі скаргою та чи наділений заявник правом на оскарження рішення детектива у порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки останнім до матеріалів скарги не додано ні оскаржуваної постанови, ні будь-яких інших доказів на підтвердження існування кримінального провадження № 52019000000001042 від 10.12.2019. Зазначені обставини, на думку слідчого судді, у сукупності унеможливлюють відкриття провадження, а тому з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. від 29.11.2019 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 повернуто заявнику.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б., відшкодування збитків, зобов`язання Національного антикорупційного бюро України витребувати та дослідити докази, наведені ним у клопотанні від 22.11.2019, та відшкодування на його користь 50000 гривень справедливої сатисфакції у порядку ст. 130 КПК України не підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, слідчим суддею відмовлено у відкритті провадження за скаргою у цій частині.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із вказаною вище ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій прохав:

- зобов`язати Івано-Франківський місцевий центр безкоштовної вторинної правової допомоги замінити призначеного адвоката Павлова;

- провести судове засідання у режимі відеоконференції із транслюванням судового засідання на сайті «Судова влада України»;

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2019 року;

- відшкодувати у порядку ст. 130 КПК України 50000 гривень справедливої сатисфакції за відчуття зневіри та несправедливості у зв`язку із винесенням слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Хамзіним Т.Р. оскаржуваної ухвали.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 послався на те, що:

- ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду є незаконною, тому що вона не ґрунтується на підставах, визначених у ст. 304 КПК України;

- Кримінальний процесуальний кодекс України гарантує розгляд скарги на незаконну постанову детектива Гришканича О.Б. від 29.11.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000001042 у 72-годинний строк, а оскаржувану постанову детектива він отримав 10.12.2019;

- З червня 2019 року триває незабезпечення з боку Івано-Франківського місцевого центру безкоштовної вторинної правової допомоги його прав як потерпілого від корупційних зловживань, в тому числі і у межах цього кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_1 у судовому засіданні у режимі відоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прохав її задовольнити. Від дачі пояснень відмовився.

Детектив належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Надав письмову заяву, в якій повідомив, що 09.01.2020 ним були скеровані матеріали кримінального провадження № 52019000000001042 від 21.11.2019 слідчому судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. для їх вивчення в межах розгляду скарг ОСОБА_1 . Прохав розглянути скаргу за його відсутності (а.с. 35).

З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306 КПК України, скаргу розглянуто за відсутності детектива.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши особу, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 33-1 КПК визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Так, як вбачається із матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Постановою детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. від 29 листопада 2019 року відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на постанову детектива до суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 27 грудня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива в частині відмови у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 - повернуто скаржнику, а у частині вимоги про відвід детектива, відшкодування збитків, зобов`язання витребувати та дослідити докази - відмовлено у відкритті провадження.

Із листа детектива НАБ України Гришканича О.Б. за вих. № 0441-256/2005 від 17.01.2020 Суду стало відомо, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. знаходиться скарга ОСОБА_1 , що подана у межах кримінального провадження № 52019000000001042 від 21.11.2019. На запит Суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. від 20.01.2020 по справі № 991/2585/19 (провадження № 1-кс/991/3315/19), постановлена за наслідком розгляду скарги ОСОБА_1 , в якій скаржник прохав скасувати постанову детектива НАБ України від 29.11.2019 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019; відвести детектива та відшкодувати в порядку ст. 130 КПК України шкоду в розмірі 50000 гривень. Розглянувши зазначену скаргу, слідчий суддя своєю ухвалою частково задовольнила скаргу ОСОБА_1 , відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід детектива Гришканича О.Б., постанову детектива від 29.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим - скасувала.

Із тексту зазначеної ухвали вбачається, що вимоги скарги ОСОБА_1 по справі № 991/2585/19 є аналогічними його скарзі по справі № 991/3013/19, яка була розподілена для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р. і яка є предметом апеляційного перегляду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому колегія суддів враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.01.2020 по справі № 991/2585/19 набрала законної сили та є обов`язковою для виконання. Такою ухвалою судом поновлено право скаржника шляхом скасування постанови детектива від 29.11.2019 по кримінальному провадженню № 52019000000001042 від 21.11.2019. Про результат розгляду своєї скарги ОСОБА_1 був обізнаний у день постановлення ухвали 20.02.2020, оскільки був присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Тому, Суд, керуючись завданнями кримінального провадження, враховуючи те, що на день розгляду апеляційної скарги предмет оскарження відсутній, а права та законні інтереси ОСОБА_1 поновлені, забезпечений повний та неупереджений судовий розгляд його скарги, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги в частині скасування ухвали слідчого судді про повернення скарги ОСОБА_1 на постанову детектива від 29.11.2019.

Одночасно із цим колегія суддів зазначає, що у слідчого судді були відсутні підстави для повернення скарги ОСОБА_1 . Так, ч. 2 ст. 304 КПК України передбачені підстави для повернення скарги, жодна із яких не може бути застосовна до скарги ОСОБА_1 як такої, що не відповідає вимогам закону. За відсутності у матеріалах скарги оскаржуваної постанови детектива та інших доказів на підтвердження позиції скаржника, враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя мав призначити судове засідання та з`ясувати ті обставини, які були перешкодою для об`єктивного розгляду справи, в тому числі, шляхом їх витребування у детектива.

Стосовно інших вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Оскільки до повноважень слідчого судді не входить вирішення тих питань, які ставить ОСОБА_1 у своїй скарзі, що подана в порядку ст. 303 КПК України, зокрема, про відвід детектива, відшкодування збитків та зобов`язання Національного антикорупційного бюро України витребувати докази та дослідити їх, колегія суддів погоджується із рішенням слідчого судді про відмову у відкриті провадження за скаргою в цій частині.

Вимога апеляційної скарги про зобов`язання Івано-Франківського місцевого центру безкоштовної вторинної правової допомоги замінити призначеного адвоката Павлова не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Статтею 52 КПК України визначені підстави забезпечення обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні. Враховуючи предмет оскарження, ОСОБА_1 не є такою особою, якій саме Суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні.

В той же час, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України про «Про безоплатну правову допомогу» ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, оскільки засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі. Таке право він може реалізувати в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» - шляхом подання звернення до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції, а не шляхом покладення такого обов`язку на Суд. Відповідно, до повноважень Суду не входить вирішення питань, пов`язаних із виконанням договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги, в тому числі, заміни адвоката.

Наведені положення законодавства були ретельно роз`яснені ОСОБА_1 під час судового засідання колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Колегія суддів також відмовляє у задоволенні вимоги апеляційної скарги щодо «відшкодування в порядку ст. 130 КПК України 50000 гривень справедливої сатисфакції» з наступних підстав.

Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (стаття 2) та Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41. Так, право на відшкодування шкоди виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки жодна із правових підстав для такого відшкодування на даний час відсутня, розгляд вказаної вимоги здійснюється у межах окремого судового провадження та не може бути предметом розгляду при вирішення питання у цьому апеляційному розгляді.

Висновки суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла наступного висновку. Скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 в частині повернення скарги на постанову детектива через відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, не призведе до досягнення легітимної мети - поновлення права ОСОБА_1 , яке вже захищено судом і на день апеляційного розгляду предмет оскарження відсутній. В іншій частині ухвала слідчого судді відповідає вимогам процесуального законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги в цілому немає.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2019 року про повернення скарги на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України від 29.11.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 та відмову у відкритті провадження за скаргою про відвід детектива, відшкодування збитків, зобов`язання витребувати та дослідити докази - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 991/3013/19 (провадження №1-кс/991/3628/19) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна