Документ № 87452256

Справа № 991/908/19

Провадження №11-сс/991/100/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Павлишина О. Ф.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: прокурор Пономаренко В. П., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Пелюк С. С., а також ОСОБА_2 та його представник адвокат Гончарюк Т. В.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Пономаренка В. П. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020 про відмову в арешті майна за клопотанням детектива про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000348, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.17.01.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні № 52019000000000348 (далі також - ухвала слідчого судді) відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Горіховського Б. Т., погодженого з прокурором, про арешт майна, вилученого під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_1 сумі 119 000 (сто дев`ятнадцять тисяч) доларів США та 102000 (сто дві тисячі) Євро купюрами за переліком, зазначеним у клопотанні.

2.23.01.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора Пономаренка В. П. на ухвалу слідчого судді у кримінальному провадженні № 52019000000000348, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 (далі - апеляційна скарга) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (далі - КК).

3.23.01.2020 ухвалою судді-доповідача призначено розгляд апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна, вилученого під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - грошових коштів, які належать ОСОБА_1 , в сумі 119 000 (сто дев`ятнадцять тисяч) доларів США та 102000 (сто дві тисячі) Євро купюрами за переліком, зазначеним у клопотанні.

5.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що (1) детектив не надав доказів, на підтвердження того, що ці грошові кошти були об`єктом кримінально протиправних дій чи були набуті протиправним шляхом. Крім цього, ці грошові кошти не були визнані речовим доказом шляхом прийняття відповідної постанови у межах кримінального провадження № 52019000000000348; (2) слідчому судді не було надано доказів на підтвердження факту належності грошових коштів саме підозрюваному ОСОБА_1 , адже наявність цих грошових коштів у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_1 не є беззаперечним фактом їх належності саме цій особі; (3) крім того, під час розгляду клопотання було з`ясовано, що власником цих грошових коштів може бути і ОСОБА_2 , що підтверджувалось поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також податковими деклараціями про доходи ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 ; (3) з тексту позовної заяви вбачається, що серед переліку осіб, які є цивільними відповідачами за цивільним позовом, відсутній ОСОБА_1 , як наслідок до нього позовні вимоги не пред`являлись; (4) слідчому судді не надано доказів, які б підтверджували факт того, що грошові кошти, які були найдені та вилучені під час обшуку за місцем проживання підозрюваного 27.12.2019, можуть бути предметом спеціальної конфіскації.

Вимоги і доводи апеляційної скарги прокурора

6.В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

7.Вказане обґрунтовує таким (доповнення до апеляційної скарги від 27.01.2020): (1) під час обшуку ОСОБА_4 , яка знаходилась у житлі, без примусу та запинки відповіла, що грошові кошти належать її чоловіку ОСОБА_1 , що підтверджується переглянутим під час судового засідання відеозаписом, що є додатком до протоколу обшуку; (2) слідчий суддя взяв до уваги не підтверджені факти про отримання ОСОБА_2 доходів у значному розмірі та твердження сторони захисту про передачу грошових коштів на зберігання, при цьому стороною захисту не надані документальні підтвердження отримання доходу ОСОБА_2 саме в Євро та доларах США, які і були віднайдені і вилучені, або операцій з обміну валют, не надані будь-які підтвердження передачі коштів на зберігання; (3) слідчим суддею не враховано те, що сам ОСОБА_1 мав такий рівень доходів, що надавав йому змогу отримати та зберігати вилучені кошти; (4) слідчий суддя сам собі суперечить, вказуючи, що грошові кошти можуть належати ОСОБА_2 та що власник їх не встановлений, усе зазначене призвело до прийняття слідчим суддею немотивованого висновку про недоведеність органом досудового розслідування належності вилучених коштів саме ОСОБА_1 ; (4) матеріали клопотання про арешт, у тому числі наявність цивільного позову АТ «Укрзалізниця» в сумі 93 277 580,18 грн у кримінальному провадженні № 520170000000000365 від 02.06.2017 (із якого виділене кримінальне провадження № 520190000000000348 від 24.04.2019 щодо ОСОБА_1 ) дають підстави стверджувати про існування підстав для арешту вилучених грошових коштів як з метою забезпечення цивільного позову, так і з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Заперечення на апеляційну скаргу прокурора

8.Від адвоката Пелюка С. С., який діяв в інтересах також і ОСОБА_2 , надійшли заперечення проти апеляційної скарги, в яких він зазначає, що апеляційна скарга, на його думку, не підлягає задоволенню через таке: (1) в апеляційній скарзі не міститься обґрунтування того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (тобто не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 396 КПК); (2) вважає, що прокурором не виконані вимоги частини 6 статті 396 КПК, оскільки до апеляційної скарги додано не копії для надіслання учасникам судового провадження, а оригінали апеляційної скарги без вказівки номеру примірника, що унеможливлює ідентифікацію примірників на їх відповідність оригінальному примірнику, який перебуває в розпорядженні суду; (3) в клопотанні про арешт та апеляційній скарзі вказано, що грошові кошти належать саме ОСОБА_1 , однак доказів цього матеріали клопотання не містять; (4) матеріалами клопотання про арешт (протоколом обшуку із зауваженнями, податковими деклараціями ОСОБА_2. , поясненнями підозрюваного ОСОБА_1 , поясненнями власника майна ОСОБА_2 , наданими слідчому судді в судовому засіданні 17.01.2020) підтверджено, що власником вилучених грошових коштів є саме ОСОБА_2 ; (5) клопотання не містить вказівок про ознаки, за якими вилучені грошові кошти визнані речовими доказами; (6) належність ОСОБА_2 та законність походження грошових коштів підтверджується зауваженнями адвоката до протоколу обшуку, засвідченими копіями податкових декларацій, з яких вбачається, що за останні три роки ОСОБА_2 внаслідок підприємницької діяльності отримав дохід в загальному розмірі 10 941 562, 35 грн., його дружина ОСОБА_3 так само здійснює підприємницьку діяльність і отримала дохід від її результатів 5 855 756,20 грн.; (7) грошові кошти були передані ОСОБА_2 своєму тестю - ОСОБА_1 на зберігання, оскільки і офісне приміщення, і житловий будинок, обладнані належними засобами охорони, необхідність передачі коштів на зберігання пов`язана з відбуттям подружжя Пиртко у відпустку на період з 27.12.2019 по 04.01.2020; (8) всі заощадження ОСОБА_1 були скеровані на внесення ним непомірної для нього застави як запобіжного заходу, з яких більша частина коштів була внесена іншими особами, ніж підозрюваний; (9) відсутність правових підстав накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації та забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

9.Від представника ОСОБА_2 адвоката Гончарюк Т. В. 04.02.2020 надійшли додаткові заперечення проти апеляційної скарги прокурора, в якій зазначається про те, що: (1) ОСОБА_4 не робила жодних заяв щодо належності виявлених грошових коштів ОСОБА_1 ; (2) вона також не була обізнана щодо домовленостей між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо зберігання коштів першого з них за їх місцем проживання; (3) детектив прийняв рішення про вилучення грошових коштів не одразу після їх виявлення, що спростовує версію прокурора щодо належності коштів ОСОБА_1 зі слів його жінки ОСОБА_4 ; (4) ОСОБА_4 є свідком, але вона не була викликана для допиту в якості свідка ні до органу досудового розслідування, ні до слідчого судді, а тому суд не може обґрунтовувати свої висновки на будь-яких відомостях, зазначених ОСОБА_4 без її безпосереднього допиту в судовому засіданні; (5) прокурор так само не надав доказів одержання доходів ОСОБА_1 Євро та доларах США.

Позиції учасників провадження

10.У судовому засіданні прокурор Пономаренко В. П. підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її частково, в частині накладення арешту на вилучені кошти із зазначенням їх загальної суми (в розрізі видів іноземної валюти), без перерахування кількості купюр кожного номіналу.

11.Інші учасники судового провадження заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили її залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Оцінка та мотиви Суду

12.У судовому засіданні ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 пояснили, що виявлені та вилучені при обшуку житла ОСОБА_1 грошові кошти в іноземній валюті (доларах США та Євро) належать ОСОБА_2 та були передані ним для зберігання у житлі підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки воно знаходиться під охороною, та у зв`язку із відбуттям подружжя Пиртко на новорічні свята до гірськолижного курорту «Буковель».

13.Зважаючи на розбіжності у версії слідства та версії захисту стосовно приналежності вилучених під час обшуку житла ОСОБА_1 грошових коштів в іноземній валюті, Суд насамперед має розв`язати це питання, оскільки воно є вирішальним при перевірці можливих підстав накладення арешту, зважаючи на той факт, що ОСОБА_2 не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим в цьому кримінальному провадженні.

(1) Щодо приналежності вилучених під час обшуку готівкових коштів в іноземній валюті

14.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 5 статті 132 КПК).

15.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина 2 статті 84 КПК).

16.Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) (частина 1 статті 937 ЦК).

17.У письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК (пункт 3 частини 1 статті 208 ЦК). Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина 1 статті 206 ЦК).

18.Договір зберігання не є таким, що повністю виконується сторонами у момент їх вчинення, адже у зберігача є обов`язок повернути річ після спливу терміну зберігання (стаття 949 ЦК). Отже, договір зберігання має вчинятися у письмовій формі у разі зберігання речей чи коштів на суму, що перевищує 340 грн.

19.Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (частина 1 статті 218 ЦК).

20.Зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину, а й факт його вчинення, а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину (абзац 2 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»). На необхідність врахування і додержання наведеного положення додатково звертав увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України» від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (абзац 13 пункту 8 Листа).

21.Таким чином, пояснення учасників судового провадження не є джерелом доказів в кримінальному процесі та при доказуванні під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та не можуть враховуватися судом як докази укладання (виконання) договору зберігання вилучених при обшуку грошових коштів (сума яких перевищує еквівалент 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а в кінцевому випадку - належності їх ОСОБА_2 з огляду на приписи цивільного законодавства.

22.Згідно до ЦК (статті 396, 400 та інші) з боку держави надається юридичний захист добросовісному володінню (без постановлення питання про право власності, вирішення якого пов`язане із значними витратами). Володіння захищається не заради самого себе, а заради права власності, як видимість власності, як її прояв. Наявність володіння породжує презумпцію власності. У зв`язку з цим Суд приходить до висновку, що вказана презумпція діє перш за все стосовно рухомих речей, право власності чи правочини щодо яких не підлягають державній реєстрації, чи відчуження яких не потребує нотаріального посвідчення письмових правочинів, та діє доти, доки не буде доведене зворотне.

23.Вказана презумпція застосовна до ситуації, що розглядається, оскільки: (1) виявлені та вилучені грошові кошти в іноземній валюті зберігалися за місцем проживання (у володінні та під контролем) підозрюваного ОСОБА_1 ; (2) інша особа - ОСОБА_2 заявляє, що саме він є власником вилучених речей; (3) вказані речі є рухомим майном (грошовими коштами в іноземній валюті), право власності на які не підлягає державній реєстрації; (4) обов`язкової письмової форми договору зберігання не дотримано. Особливо це стосується речей, що визначені родовими ознаками, якими є грошові кошти.

24.Таким чином, при виявленні та вилученні рухомих речей, що не підлягають державній реєстрації, суд має виходити з: (1) дії презумпції права власності за особою, яка володіє (реально панує, здійснює фактичний контроль над річчю - corpus possessionis); (2) спростування вказаної презумпції можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (зокрема, рішення суду щодо визнання права власності зі іншою особою, письмові докази, дата складання яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів, матеріали фото-, відеофіксації, речові докази тощо); (3) показання свідків та пояснення зацікавлених осіб за умови обов`язкової письмової форми правочину не мають братися до уваги при вирішенні питання про спростування презумпції; (4) пояснення сторін оцінюються у співставленні із фактичними обставинами та наданими доказами.

25.Надані стороною захисту та представником ОСОБА_2 докази та пояснення у своїй сукупності та у співставленні з поясненнями та доказами сторони обвинувачення не є достатньо переконливими, щоб спростувати презумпцію перебування вилучених грошових коштів (в іноземній валюті) у власності підозрюваного ОСОБА_1 силу його фактичного володіння ними.

26.Оскільки для стороннього спостерігача (в цьому випадку детектива, що проводив обшук) володіння (тримання) річчю для власника не мало ніякого іншого зовнішнього прояву аніж володіння річчю «для себе» (володіння власника), він прийшов до правомірного припущення, що знаходження речі під контролем підозрюваного (фактично у його володінні) свідчить про належність виявлених готівкових коштів ОСОБА_1 . Так, вилучені кошти в іноземній валюті, знаходились у закритому сейфі в будинку, в якому проживав ОСОБА_1 разом із своєю дружиною.

27.Недостатність доказів для спростування презумпції власності ОСОБА_1 на грошові кошти також підтверджено жінкою ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка до відкриття сейфу зазначила, що в ньому зберігаються речі і зброя чоловіка, а після відкриття - підтвердила належність коштів підозрюваному ОСОБА_1 (стор 3 протоколу обшуку - том 1 а. с.52, відеозапис обшуку). Відсутність мотивів вводити орган досудового розслідування в оману, приписуючи належні ОСОБА_2 кошти ОСОБА_1 , поведінка під час обшуку, яка полягала у сприянні детективу під час проведення обшуку, свідчать про надання ОСОБА_4 правдивих пояснень з досліджуваного питання.

28.Беззаперечних доказів факту вчинення та виконання зобов`язань з договору зберігання готівкової іноземної валюти ОСОБА_2 ОСОБА_1 ні вказаними особами, ні їх представником (захисником) не надано.

29.Так, обґрунтовуючи належність грошових коштів ОСОБА_2 адвокатом було надано копії податкових декларацій самого ОСОБА_2 та його дружини - ОСОБА_3 за останні три роки, з яких вбачається що подружжя за вказаний період отримало дохід від підприємницької діяльності у сумі близько 16,8 млн грн. Вказане доводить, що подружжя ОСОБА_2 могло мати у своєму розпорядженні активи, які співставні із вартістю вилучених валютних цінностей. Втім, вказані документи не є доказом укладення та виконання договору зберігання грошових коштів. Доказів конвертації ОСОБА_2 доходів, отриманих в національній валюті, в іноземну, також не надано.

30.У той же час, за змістом підозри, пред`явленої ОСОБА_1 (том 1 а. с. 21-43), орган досудового розслідування обґрунтовано підозрює останнього (разом з іншими співучасниками) у незаконному заволодінні значно більшою сумою коштів, а саме - 93 227 580,18 грн, що не виключає належність цих коштів самому підозрюваному, за місцем проживання якого вони і були виявлені. Тим більше, з встановленої судом суми застави як запобіжного заходу, лише частина (4 000 000 грн - том 1 а. с.198) була внесена самим підозрюваним.

31.При оцінці пояснень, наданих стороною захисту, Суд враховує, що учасники судового провадження - ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 не є сторонами цивільно-правового спору стосовно визначення дійсного власника вилучених готівкових коштів. Вони є близькими особами (зять - тесть), інтереси яких в цьому судовому провадженні є спільними - уникнути обтяження вилучених грошових коштів арештом майна як заходом забезпечення кримінального провадження. Спільність їх інтересів випливає також з узгодженості наданих слідчому судді пояснень щодо джерела походження вказаних коштів, одним адвокатом, який захищає підозрюваного ОСОБА_1 та представляє інтереси ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, подав заперечення на апеляційну скаргу від його імені (адвокат Пелюк С. С.), активною позицією самого підозрюваного ОСОБА_1 у цій справі, який позиціонує себе як «невласник».

32.Додатковою і вагомою обставиною, яка свідчить про недостовірність версії захисту щодо обставин «зберігання» вилучених грошових коштів, є розбіжність цієї версії в частині кількості «переданих на зберігання» купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро із фактичними обставинами справи (у сукупності із наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 . щодо незмінності цієї суми за рахунок власних коштів). Так, згідно пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при передачі на зберігання грошові кошти перераховувались. Кількість переданих на зберігання купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро складала за їх версією 250 (двісті п`ятдесят) купюр, тобто дві з половиною пачки. Як встановлено у судовому засіданні їх було виявлено 500 (п`ятсот) штук, тобто п`ять пачок (детальніше в пунктах 49-50 ухвали).

33.Крім того, зважаючи на значну суму грошових коштів, в тимчасовому зберіганні яких нібито була потреба, та відомий ОСОБА_2 факт здійснення досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 як щодо підозрюваного у скоєнні особливо тяжкого корисливого корупційного злочину та можливість проведення слідчих дій за участю останнього та щодо нього, версія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є такою, що викликає обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача.

34.З урахуванням наведеного, Суд приходить до висновку про належність вилучених під час обшуку готівкових коштів в іноземній валюті підозрюваному ОСОБА_1 та помилковість висновків слідчого судді з цього питання.

(2) Перевірка підстав для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна

(2-1) Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення

35.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).

36.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК) (пункт 3 частини 2 статті 173 КПК).

37.Згідно врученого повідомлення про підозру ОСОБА_1 підозрюється в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 93 227 580,18 грн, що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

38.За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_9 як організатори злочину створили умови й організували закупівлю філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення (продукції єдиного в Україні виробника - ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод») за завищеними цінами із залученням підконтрольних підприємств-посередників - ТОВ «Арго» і ТОВ «Корпорація КРТ».

39.Досудовим розслідуванням встановлено, що в період із грудня 2015 року до березня 2017 року ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_9 , організували проведення процедур відкритих торгів стрілочної продукції із залученням ТОВ «Арго» і ТОВ «Корпорація КРТ» провели закупівлю елементів верхньої будови колії за рахунок коштів філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Філія).

40.Єдиним виробником цієї продукції на території України є ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі - ПАТ «ДнСЗ»). Проте ОСОБА_1 разом з ОСОБА_9 для придбання цієї продукції організували процедуру відкритих торгів замість більш економічно доцільної переговорної процедури закупівлі.

41. ОСОБА_1 у зазначений період часу був народним депутатом України, головою комітету з питань транспорту Верховної Ради України, а ОСОБА_9 - його помічником-консультантом і першим заступником керівника Філії.

42.До вчинення злочину вони залучили директора ТОВ «Арго» ОСОБА_10 , працівників відділу верхньої будови колії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а також директора ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_14 та голову Правління ПАТ «ДнСЗ» - генерального директора заводу ОСОБА_15 , який у свою чергу залучив першого заступника голови Правління - директора з економіки та фінансів ПАТ «ДнСЗ» ОСОБА_16

43.В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_9 надали їм вказівки та організували їх виконання, розподіливши ролі між зазначеними особами та визначивши дії кожного для вчинення злочину.

44.Вказані вище особи забезпечили перемогу підконтрольного ОСОБА_9 ТОВ «Арго» у трьох конкурсних торгах та укладення між ТОВ «Арго» в особі ОСОБА_10 та Філією в особі ОСОБА_9 договорів, на виконання яких поставлена стрілочна продукція виробництва ПАТ «ДнСЗ» на загальну суму 562 030 811,87 гривень.

45. ОСОБА_1 , будучи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Корпорація КРТ», діючи через директора підприємства ОСОБА_14 , отримавши від ТОВ «Арго» грошові кошти в сумі 631 441 157 гривень 7 копійок на рахунок підконтрольного їм ТОВ «Корпорація КРТ», у період з 25.04.2016 до 13.03.2017 їх частину у сумі 525 886 315 гривень 62 копійки направив на рахунки ПАТ «ДнСЗ», відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_2 , як оплату за стрілочну продукцію згідно з договором поставки № 024/СБ, датованим 22.01.2016. Решту грошових коштів вони використали на власний розсуд, у тому числі й у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Корпорація КРТ».

46.Таким чином, різниця між цінами ТОВ «Арго» та ПАТ «ДнСЗ» - єдиного вітчизняного виробника стрілочних переводів і запасних частин до них, відповідно до договорів поставок від 14.04.2016 № ЦЗВ-05-00316-01, від 28.04.2016 № ЦЗВ-05-00716-01 та від 15.06.2016 № ЦЗВ-05-00916-01 і додаткових угод до них розрахунково склала 93 277 580 гривень 18 копійок, що є безповоротним зменшенням активів Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» через перерахування (сплату) коштів. Закупівлі на ці суми підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 18.01.2018 № 23562/17-45, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

47.Отже, Суд вважає підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, достатньо обґрунтованою для цілей застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

(2-2) Майно, яке було тимчасово вилучено у підозрюваного, та щодо якого подано клопотання про арешт, його значення для кримінального провадження

48.27.12.2019 в ході обшуку у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення якого наданий ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2019, в присутності ОСОБА_4 детективом НАБУ в приміщенні сходової клітини на цокольному поверсі під сходами у металевому сейфі було виявлено грошові кошти.

49.За протоколом обшуку було виявлено 1190 (одна тисяча сто дев`яносто купюр номіналом по 100 (сто) доларів США на загальну суму 119 (сто дев`ятнадцять) доларів США; 768 (сімсот шістдесят вісім) купюр номіналом по 100 (сто) Євро на загальну суму 76800 (сімдесят шість тисяч вісімсот) Євро; 1 (одна) купюра номіналом 200 (двісті) Євро; «250 (двісті п`ятдесят) купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро на загальну суму 25000 (двадцять п`ять тисяч) Євро» (а. с. 50-53).

50.Переглядом у судовому засіданні відеозапису проведеного обшуку встановлено, що насправді було виявлено та вилучено 500 (п`ятсот) купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро. Тобто загальна сума виявлених та вилучених коштів в протоколі обшуку зазначена вірно (25 000 (двадцять п`ять тисяч) Євро), але кількість купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро, зафіксована у протоколі, не відповідає дійсності (250 (двісті п`ятдесят) замість 500 (п`ятсот)).

51.Крім того, в протоколі обшуку міститься описка: загальна сума виявлених та вилучених грошових коштів у доларах США становить 119 000 (сто дев`ятнадцять тисяч) доларів США, оскільки 119 (купюр) по100 (номінал купюр) = 119000.

52.Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що вилучені речі можуть бути об`єктивно пов`язані з подією ймовірного кримінального правопорушення. При цьому з матеріалів провадження вбачається, що вказані речі були вилучені відповідно до частини 2 статті 168, їх вилучення у непроцесуальний спосіб на цьому етапі не встановлено.

(2-3) Щодо правових підстав, мети та завдання арешту майна

53.При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд відповідно до положень частини 2 статті 173 КПК, має враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 КПК); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

54.У клопотанні детектива про арешт майна наведено усі можливі підстави арешту майна як забезпечувального заходу.

55.З одного боку зазначається, що вилучені грошові кошти мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути предметом кримінального правопорушення, набуті кримінально-протиправним шляхом, та, відповідно, є речовими доказами , зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

56.Втім, вказане обґрунтування є досить абстрактним. Прокурором в судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено наявність яких-небудь слідів злочину на вилучених купюрах, такі сліди не були зафіксовані. На вилучених грошових купюрах відсутні відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, не доведено, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК. У зв`язку з цим, підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти за пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК Судом не встановлено.

57.У той же час, обґрунтованими є доводи детектива та прокурора про наявність підстав для застосування арешту майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації.

58.Так, санкція частини 5 статті 191 КПК дійсно передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

59.У випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК (частина 4 статті 170 КПК).

60.Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна (пункт 1 частини статті 96-2 КК) або перетворені в інше майно (частина 2 частини статті 96-2 КК).

61.За версією обвинувачення в результаті скоєння злочину, організованого ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , підрозділ ПАТ «Укрзалізниця» втратив коштів на загальну суму 93 277 580, 18 грн.

62.За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням наведених вище обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , виявлені та вилучені готівкові кошти в іноземній валюті можуть бути такими, що одержані в результаті вчинення злочину, та/або є доходами від майна, одержаного в результаті злочину (або перетворені в інше майно), та можуть бути предметом спеціальної конфіскації.

63.Щодо наявності чи відсутності підстав для цілей забезпечення цивільного позову, то у Суду не має можливості беззаперечно вирішити це питання на основі наданих матеріалів. У зв`язку із цим Суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення наявності цієї підстави для арешту майна.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

64.З урахуванням висновків Суду з питання належності виявлених та вилучених грошових коштів ОСОБА_1 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 52019000000000348, Суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого детективом клопотання про накладення арешту на виявлені та вилучені готівкові грошові кошти в іноземній валюті, з метою забезпечення цілей, зазначених у пунктах 2 та 3 частини 2 статті 170 КПК.

65.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).

66.Враховуючи розмір шкоди, завданої злочином, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 (93 277 580 грн) та вартість вилученого з метою арешту майна (в переведенні на еквівалент в національній валюті), Суд приходить до висновку про обґрунтованість такого втручання у права та інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадження.

67.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (частина 3 статті 407 КПК).

68.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що слід частково задовольнити апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою частково задовольнити клопотання детектива та накласти арешт на вилучені при обшуку грошові кошти.

69.Керуючись статтями 170-173, 175, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 532 КПК, колегія суддівпостановила:

1.Апеляційну скаргу прокурора Пономаренка В. П. - задовольнити частково.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020 про відмову в арешті майна за клопотанням детектива про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000348 - скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горохівського Б. Т., погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Пономаренком В. П., про арешт тимчасово вилученого майна від 28.12.2019 - задовольнити частково.

4.Накласти арешт на майно, яке вилучене 27.12.2019 під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 а - грошові кошти, які належать ОСОБА_1 , в сумі 119 000 (сто дев`ятнадцять тисяч) доларів США та 102 000 (сто дві тисячі) Євро із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

О. Ф. Павлишин