- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Суддя (ВАКС): Галабала М.В., Широка К.Ю.
- Захисник/адвокат : Борак Г.Л., Пльотки П.Ю., Поповської Т.В., Ткаченка В.І., Фролової О.Г., Гарника О.А.
- Прокурор : Кравець В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/9083/19
Провадження № 1-кп/4910/21/19
У Х В А Л А
28 січня 2020 рокумісто Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Крикливого В.В.,
суддів: Галабали М.В., Широкої К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.О.,
прокурора Кравця В.В.,
захисників: Боряк Г.Л., Фролової О.Г., Гарника О.А.,
Пльотки П.Ю., Поповської Т.В., Ткаченка В.І.,
обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,
в с т а н о в и л а :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000330 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник Боряк Г.Л. звернулася до суду із усною заявою про відвід головуючого судді Крикливого В.В.
Свої вимоги мотивує тим, що суддя Крикливий В.В. ознайомився із запереченнями захисника Боряк Г.Л. на дії колегії суддів до того як ці заперечення були нею оголошені, а також тим, що головуючий перешкоджав захиснику в оголошенні цих заперечень. З огляду на викладене, захисник Боряк Г.Л. зробила висновок про упередженість головуючого.
Захисники Фролова О.Г., Гарник О.А., Пльотка П.Ю., Поповська Т.В., Ткаченко В.І. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заяву про відвід підтримали з підстав, зазначених захисником Боряк Г.Л.
Прокурор Кравець В.В. проти відводу головуючому судді Крикливому В.В. заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Представник цивільного позивача ОСОБА_5 , будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, звернулася із клопотанням про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України). У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Із змісту заяви захисника Боряк Г.Л. вбачається, що підстави для відводу зводяться до того, що під час підготовчого судового засідання головуючий суддя Крикливий В.В. не надав їй можливість оголосити текст документа під назвою «заперечення на дії колегії суддів у зв`язку з порушенням загальних засад кримінального судочинства» та ознайомився із цим текстом до такого оголошення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що після відкриття підготовчого судового засідання та оголошення складу суду, головуючи, відповідно до ст. 345 КПК України, з`ясовує, чи зрозумілі учасникам судового провадження їх права та обов`язки і у разі необхідності роз`яснює їх.
Як вбачається з журналу та технічного запису судового засідання, після повідомлення про склад суду головуючий спитав в учасників судового провадження, чи є в них клопотання технічного (організаційного) характеру, що перешкоджають проведенню підготовчого судового засідання. Не дочекавшись поки всі учасники судового засідання висловлять свою думку щодо можливості проведення підготовчого судового засідання та до фактичного його початку, захисник Боряк Г.Л., без дозволу головуючого, через прокурора передала колегії суддів документ під назвою «Заперечення на дії колегії суддів у зв`язку із порушенням загальних засад кримінального судочинства» та наполягала на його оголошенні в судовому засіданні.
Після того як захиснику Боряк Г.Л. було запропоновано дочекатися закінчення підготовчих дій та початку підготовчого судового засідання, остання обурилася, намагалася вступати у суперечку із головуючим, вимагала повернення їй документу (заперечення на дії колегії суддів), який сама ж і передала колегії суддів через прокурора.
Як вбачається з журналу та технічного запису судового засідання, головуючий суддя Крикливий В.В. не встиг процесуально відреагувати на передані йому письмові заперечення захисника Боряк Г.Л., після чого остання наполягала на їх поверненні та водночас із цим заявила відвід головуючому судді.
В усній заяві про відвід захисник Боряк Г.Л. зазначила, що головуючий порушує право її підзахисного на справедливий суд, а також порушує положення п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України. Між тим, зазначені доводи про порушення вимог ст. 42 КПК України ґрунтуються на хибному та довільному тлумаченні захисником Боряк Г.Л. норм чинного процесуального закону.
Так, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК України, в обвинуваченого є право подавати свої заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Частиною третьою згаданої статті передбачені вимоги до складання протоколу.
Чинний КПК України передбачає, що всі заперечення, які фіксуються у протоколах, стосуються тільки тих процесуальних дій, якій здійснюються на досудовому розслідуванні.
Як вбачається із змісту ст.108 КПК України, під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, а не протокол.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що підготовче судове провадження є елементом кримінального провадження в суді першої інстанції, у ході якої суд зобов`язаний в розумні строки прийняти відповідне рішення щодо подальшого спрямування кримінального провадження.
Системний аналіз чинного законодавства дає суду підстави дійти висновку, що процесуальні дії - це дії, врегульовані нормами кримінального процесуального права, що провадяться в межах чинності кримінального процесуального закону, визначеної законом компетенції та в часових межах кримінального процесу, результати яких мають самостійне юридичне значення. Саме по собі судове засідання не є процесуальною дією, проте процесуальні дії вчиняються в межах судового засідання.
З огляду на вищевикладене, така форма звернення сторони кримінального провадження як заперечення на дії колегії суддів та їх оголошення в судовому засіданні не передбачена чинним процесуальним законом і не тягне за собою процесуальних наслідків.
Виходячи з правових норм, закріплених в ст. ст. 75, 76 КПК України, ст. ст. 14, 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 126, 129 Конституцій України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку і не є підставою для відводу судді (колегії суддів) у справі.
Будь-які заперечення на постановлені під час судового розгляду судові рішення, які не оскаржуються, можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення у цій справі.
Обставин, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, як підстави для відводу судді та виключають участь судді Крикливого В.В. у згаданому кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід не встановлено. Тому відповідна заява захисника Боряк Г.Л. задоволенню не підлягає.
Відповідно до свідоцтва № 432 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6 здійснює адвокатську діяльність починаючи з 13.12.1995. Сумнівів в її компетенції колегія суддів не має.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що поведінка адвоката Боряк Г.Л. в підготовчому судовому засідання, яка виразилася у непідкоренні законним вимогам головуючого, порушенні порядку в судовому засіданні, в заявлені завідомо безпідставного відводу судді містить ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви захисника Боряк Г.Л. про відвід головуючого судді Крикливого В.В.- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. КрикливийМ.В. ГалабалаК.Ю. Широка