Документ № 87480593

Справа № 991/879/20

Провадження № 1-кс/991/894/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

заявника адвоката Мінаєва Д.Д.,

прокурора Жовницької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Мінаєва Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018.

І. Доводи клопотання.

У клопотанні адвокат Мінаєв Д.Д. зазначив, що у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебувало кримінальне провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 здійснюється детективами НАБУ. У межах досудового розслідування слідством встановлено, що у власності матері підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , наявні об`єкти нерухомого майна, які за версією слідства придбані останньою за грошові кошти, незаконно отримані її сином під час перебування на посаді начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області. На цих підставах слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 було винесено ухвалу про арешт майна третьої особи матері ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . В подальшому цю ухвалу було змінено Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017.

Адвокат Мінаєв Д.Д. стверджує, що арешт на майно ОСОБА_1 був накладений як на майно, що є предметом спеціальної конфіскації, однак ані факт отримання ОСОБА_1 майна підозрюваного, ані факт одержання його внаслідок вчинення злочину, ані інші суттєві обставини, які б вказували на злочинне походження майна, прокурором (слідчим) не були обґрунтовані. Джерелом придбання майна стали виключно власні заощадження ОСОБА_1 , які отримані в якості доходу від здійснення підприємницької діяльності, а тому підстави для арешту майна відсутні. Тому заявник звертається до суду з проханням скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017, а саме:

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами 510,8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час судового засідання адвокат Мінаєв Д.Д. підтримав доводи, наведені у клопотанні, надав пояснення та просив скасувати арешт майна.

Прокурор САП Жовницька А.В. проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити у задоволенні клопотання заявника.

ІІ. Встановлені обставини.

Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

29.05.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 стосовно ОСОБА_2 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

13.03.2018 матеріали досудового розслідування із зазначеного кримінального провадження було виділено в окреме провадження № 42018000000000563, з якого 22.03.2018 було виділено окреме провадження № 42018000000000675, в тому числі щодо ОСОБА_2

01.06.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за клопотанням прокурора Свитка А.С. було накладено арешт на майно матері підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особами, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання слідчому слідчого управління Головної військової прокуратури. Судовим рішенням було накладено арешт на:

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 85888620;

-житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами 510,8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки: 750 кв. м.;

-автомобіль марки VOLKSWAGEN LT 46 A, 1997 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

-автомобіль марки BMW ACTIVE-HYBRID 7L, 2010 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017 було скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 та накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить матері підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , а саме на:

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 85888620;

-житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами 510,8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки: 750 кв. м.;

-автомобіль марки VOLKSWAGEN LT 46 A, 1997 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

-автомобіль марки BMW ACTIVE-HYBRID 7L, 2010 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Апеляційний суд дійшов висновку, що слідчим суддею було необґрунтовано накладено заборону розпоряджатись та користуватись рухом та нерухомим майном, адже накладення арешту на майно вже само по собі позбавляє власника майна можливості відчужити це майно, а заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні взагалі не допускається, а відтак застосування заборони користуватись майном в даному випадку є необґрунтованим та недоцільним.

Однак колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з підстав можливої спеціальної конфіскації.

На даний момент досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22.03.2018 здійснюється Національним антикорупційним бюро України.

Адвокат Мінаєв Д.Д. наголошує на тому, що майно, на яке накладено арешт, було придбане ОСОБА_1 виключно на власні заощадження, які отримані в якості доходу від здійснення підприємницької діяльності, яка провадиться нею з 1998 року. Так лише в 2013 році ОСОБА_1 отримала дохід в сумі 5 041 927,85 грн та сплачені усі види податків. Заявник надав на підтвердження довідку про доходи за 1998-2016 роки.

Прокурор Жовницька А.В. надала до суду відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому зазначено, що ОСОБА_1 має у власності:

-квартиру, загальна площа 60,3 кв. м (набута у 2015 році);

-житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, загальна площа 510,8 кв. м., (набутий у 2012 році);

-житловий будинок з надвірною побудовою, загальна площа 277,4 кв. м. (набутий у 2009 році);

-будівля готелю, загальна площа 1224,9 кв. м. (набута у 2012 році);

-майновий складський комплекс, загальна площа 918 кв. м. (набутий у 2014 році);

-житловий будинок з господарськими побудовами, (набутий у 2012 році);

-квартиру, загальна площа 45,4 кв. м (набута у 2009 році);

-земельну ділянку, площею 0,0461 га (набута у 2013 році);

-земельну ділянку, площею 0,0907 га (набута у 2013 році);

-земельну ділянку, площею 0,4081 га (набута у 2014 році);

-квартиру, загальна площа 46,15 кв. м (набута у 2015 році).

Заслухавши пояснення адвоката Мінаєва Д.Д., дослідивши документи, надані прокурором САП Жовницькою А.В., та документи, що містяться у матеріалах скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.

ІІІ. Висновки слідчого судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017 вбачається, що арешт на майно ОСОБА_1 було накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Адвокат Мінаєв Д.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , наполягав, що майно, на яке було накладено арешт не може бути предметом спеціальної конфіскації, адже було придбане ОСОБА_1 за власні кошти.

Проте відомості про об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_1 на праві власності, їх кількість та характеристики викликають сумнів у тому, що нерухомість придбана останньою за доходи від власної підприємницької діяльності.

В ухвалі від 19 вересня 2017 року колегія суддів Апеляційного суду міста Києва дійшла висновку, що арешт був накладений обґрунтовано та був пропорційним обмеженням права власності ОСОБА_1 , підтвердила наявність підстав вважати, що арештоване майно ОСОБА_1 може бути предметом спеціальної конфіскації.

Отже заявник не навів жодних доводів на підтвердження того, що на даний момент відпала потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Крім цього заявником не доведено, що арешт на майно ОСОБА_1 було накладено необґрунтовано.

Враховуючи той факт, що адвокат Мінаєв Д.Д. не надав слідчому судді доказів, які підтверджували наявність підстав для скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 26, 174, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін