Документ № 87485060

Справа № 263/13252/17

Провадження1-кп/991/111/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в поверненні обвинувального акта

6 лютого 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Танасевич О.В.,

суддів Білоус І.О., Крука Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Костікова Б.О.,

прокурора Касьяна А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисників адвокатів Чуніхіна О.М., Солошенка С.В., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Мельник О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисника адвоката Пліщука Л.І.,

розглядаючи в місті Києві в залі судових засідань у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000000061 від 12 січня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполь, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Автономній Республіці Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія судового провадження

1. 16 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Іллічівського районного суду міста Маріуполя надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження, які були розподілені на колегію суддів у складі головуючого судді Кравчука О.О., суддів Білоус І.О., Крука Є.В.

2. Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року було задоволено заяву головуючого судді Кравчука О.О. про самовідвід, а матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

3. 21 листопада 2019 року відбулась заміна судді Кравчука О.О. на суддю Танасевич О.В., та ухвалою суду від 26 листопада 2019 року було призначено підготовче судове засідання на 08 січня 2019 року, яке було відкладено до 15 січня 2009 року.

4. У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат Пліщук Л.І., захисник ОСОБА_1 - адвокат Чуніхін О.М. звертались до суду із трьома заявами про відвід з підстав, передбачених пунктами 4, 5 частини першої статті 75 Кримінального процесуального кодексу України. Ухвалами суду від 15 та 16 січня 2020 року в задоволенні наведених заяв було відмовлено.

5. 16 січня 2020 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Солошенко С.В. звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору.

В обґрунтування своєї позиції посилався на порушення права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист з огляду на невідповідність обвинувального акта вимогам пунктів 2, 4, 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

5.1. в анкетних даних ОСОБА_1 неправильно зазначено адресу його проживання, адже фактично останній проживає в АДРЕСА_7 , тоді як в обвинувальному акті помилково зазначено номер будинку НОМЕР_1;

5.2. формулювання обвинувачення ОСОБА_1 не містить детальних відомостей щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованого йому діяння, що разом утворювали б об`єктивну сторону злочину, передбаченого частиною тртьою статті 368 Кримнального кодексу України, а також конкретних дій ОСОБА_1 щодо його попередньої змови з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , надання їм порад, усунення перешкод, сприяння приховування злочину, які б переконливо свідчили про розподіл ролей між обвинуваченими;

5.3. в обвинувальному акті відсутні відомості щодо слідчого, який здійснював досудове розслідування, та відповідно прокурора в період з 31 березня по 13 квітня 2017 року;

5.4. у тексті обвинувального акта зазначено різні дати щодо однієї тієї самої події, а саме на сторінках 4, 11 міститься інформація щодо наказу прокурора Донецької області № 1512-к від 05 вересня 2016 року, яким ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органамии фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області, а на сторінках 20, 28 зазначена інша дата цього самого наказу, а саме 06 версеня 2016 року;

5.5. на сторінці 10 обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру 03 серпня 2015 року, тоді як відомості про злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2017 року;

5.6. обвинуваченому ОСОБА_1 було вручено обвинувальний акт без відбитків гербової печатки на першому та останньому аркушах, а також без зазначення кількості сторінок додатків, тоді як до суду було скеровано обвинувальний акт із зазначеними реквізитами;

5.7. реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає матеріалам кримінального провадження, що є порушенням статті 109 Кримінального процесуального кодексу України.

6. Крім того, захисник ОСОБА_3 - адвокат Пліщук Л.І. також звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору з причини його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:

6.1. в обвинувальному акті фігурують три різні прізвища особи, з якої ОСОБА_2 вимагав неправомірну вигоду, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

6.2. в порушення вимог пункту 13 частини першої статті 3, статті 91, частини четвертої статті 110, частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт не містить конкретного формулювання об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_3 злочину, а також кваліфікуючих ознак цього злочину.

Так, в обвинувальному акті відсутня інформація щодо:

часу та обставин погодження плану злочину між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а відтак існування спільного умислу на вчинення інкримінованих їм дій;

- створення ОСОБА_10 конкретних умов, за яких він був змушений надати неправомірну вигоду ОСОБА_2 , та щодо обізнаності ОСОБА_10 щодо наявності таких умов;

- зв`язку між ОСОБА_3 , який представляв інтереси ОСОБА_10 , та другим представником ОСОБА_10 - ОСОБА_8, якому ОСОБА_2 безпосередньо висловив вимогу про неправомірну вигоду для вирішення питання про зняття арешту з коштів ОСОБА_10 ;

- конкретних дій ОСОБА_3 , спрямованих на усунення перешкод в отриманні ОСОБА_2 неправомірної вигоди та приховування ним цього злочину;

6.3. за текстом обвинувального акта зазначено різний розмір неправомірної вигоди, зокрема, міститься інформація, що ОСОБА_2 вимагав неправомірну вигоду в розмірі 800 000 рублів, тоді як ОСОБА_3 в кабінеті ОСОБА_8 отримав грошові кошти для передачі цієї вигоди ОСОБА_1 в розмірі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом валют не є еквівалентом наведеної вище суми;

6.4. фактично інкримінуючи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільні дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, висунуте кожному з них обвинувачення не є тотожним за своїм змістом, адже ОСОБА_3 обвинувачують, зокрема, в тому, що він пропонував ОСОБА_8 розділити з ним свою винагороду за посередницькі послуги в наданні неправомірної вигоди ОСОБА_2 , тоді як про цю обставину в обвинуваченні іншим особам не йдеться взагалі.

7. Захисник ОСОБА_2 - адвокат Мельник О.В. також звернулась до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта в усній формі у зв`язку з тим, що з Іллічівського районного суду міста Маріуполя до Вищого антикорупційного суду надійшов не тільки обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, але й інші матеріали, що суперечить частині четвертій статті 291 Кримінального процесуального кодекса України.

8. Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та відповідно їхні захисники - адвокати Мельник О.В., Чуніхін О.М. та Солошенко С.В., Пліщук Л.І. підтримали всі клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

9. Прокурор проти задоволення цих клопотань заперечував та зазначав, що технічні помилки, а також опечатки не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.

Щодо неправильно зазначеної в обвинувальному акті адреси обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор наполягав на тому, що місце його проживання було встановлено на стадії досудового розслідування, а протилежне не було доведене стороною захисту.

Стосовно неконкретності формулювання обвинувачення прокурор посилався на частину четверту статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, яка наділяє саме сторону обвинувачення правом висунути обвинувачення з дотриманням вимог статті 291 цього ж Кодексу.

Прокурор також заперечував щодо повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з тим, що з Іллічівського районного суду міста Маріуполя до Вищого антикорупційного суду був переданий не тільки обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування, але також інші долучені до справи матеріали. Свою позицію обгрунтовував тим, що чинний кримінальний процесуальний закон взагалі не передбачає такої підстави для повернення обвинувального акта прокурору.

ІІІ. Мотиви суду

10. Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши зміст обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотань про повернення обвинувального акта прокурору, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, при цьому виходить з наступного.

11. Виходячи зі змісту статтей 110, 291, пункту третього частини третьої статті314 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

12. Проаналізувавши обвинувальний акт на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає у викладенні формулювання обвинувачення таких недоліків, які б свідчили про його явну неконкретність та, у зв`язку з цим, перешкоджали призначенню справи до судового розгляду.

13. В обвинувальному акті достатньою мірою викладені відомості щодо події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин кримінального правопорушення), форми вини, мотивів і мети вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину, розміру процесуальних витрат та інших обставин, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризують особу обвинувачених, обтяжують чи пом`якшують їхнє покарання, тобто тих обставин, які підлягають доведенню прокурором під час судового розгляду відповідно до вимог статей 91, 92 Кримінального процесуального кодексу України.

14. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України в обвинувальному акті зазначаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, при цьому цим Кодексом не передбачено повноваження суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинувачених тощо.

15. Щодо твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Солошенко С.В. про неправильно зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , то суд зазначає, що захисник не надав суду жодних доказів на підтвердження доводів про неправильну адресу місця проживання ОСОБА_1 , що унеможливило оцінку цієї обставини колегією суддів.

Посилання на цю обставину як на таку, що порушує право ОСОБА_1 на захист, зокрема, його право бути належним чином та своєчасно повідомленим про дату та час судового розгляду, суд вважає безпідставним, адже сторона захисту не позбавлена можливості в будь-який час у разі зміни місця проживання обвинуваченого повідомити суд про зміну адреси для листування.

16. Стосовно неправильно зазначеної в обвинувальному акті дати повідомлення ОСОБА_1 про підозру та відсутності інформації щодо слідчого, який здійснював досудове розслідування, а також прокурора в період з 31 березня по 13 квітня 2017 року, суд зазначає, що стаття 291 Кримінального процесуального кодексу України не містить вимог щодо обов`язкового зазначення цієї інформації, тому описка в даті вчинення цієї процесуальної дії та відсутність необов`язкової інформації не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

17. Колегія суддів також не вбачає підставою для повернення обвинувального акта прокурору недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, на які посилається захисник ОСОБА_1 - адвокат Солошенко С.В., адже відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом на стадії підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт.

Додатки до обвинувального акта, визначені частиною четвертою статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, на цій стадії не є предметом судового контролю, тому наявність будь-яких недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

18. Дослідивши копію обвинувального акта, надану суду обвинуваченим ОСОБА_1 в обґрунтування її невідповідності оригіналу, колегія суддів не встановила будь-яких розбіжностей у змісті оригіналу та копії обвинувального акта за винятком вісутності відбитку гербової печатки та кількості сторінок додатків на копії цього процесуального документу.

Оскільки в частині третій статті 291 Кримінального процесуального кодексу України не містяться вимоги щодо зазначення кількості сторінок додатків, а посвідчення обвинувального акта передбачено виключно шляхом його підписання слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, то відсутність відбитку печатки на обвинувальному акті або на його копії, а також незазначення кількості сторінок додатків не можуть бути підставою для його повернення прокурору.

Тоді як тотожні за змістом оригінал обвинувального акта та його копія, що була надана обвинуваченому ОСОБА_1 , переконливо свідчать про забезпечення прокурором права на захист в розумінні статті 20 Кримінального процесуального кодексу України.

19. Доводи захисника ОСОБА_2 - адвоката Мельник О.В. щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору з огляду на те, що кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду не тільки з обвинувальним актом, але також з іншими матеріалами, що були надані сторонами під час судового розгляду в Іллічівському районному суду міста Маріуполя, колегія суддів вважає безпідставними.

Виходячи зі змісту пункту 20-2 Розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, у разі якщо судовий розгляд, зокрема, в суді першої інстанції не закінчено до 05 вересня 2019 року, тобто до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, підсудні цьому суду кримінальні провадження передаються Вищому антикорупційному суду.

При цьому, законодавець не передбачив у зазначених перехідних положеннях, що матеріали кримінального провадження повинні бути передані або повернуті прокурору судом, а потім направлені до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому статтями 291, 293 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів не має визначених кримінальним процесуальним законом повноважень відокремити від переданого Іллічівським районним судом міста Маріуполь кримінального провадження частину долучених стороною обвинувачення матеріалів та повернути обвинувальний акт з цими додатками прокурору.

20. За таких обставин, перелічені вище обставини, а також технічні помилки, описки, допущені під час складання обвинувального акта прокурором, не є тими порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України, які тягнуть за собою повернення прокурору цього процесуального документу, адже вони жодним чином не порушують права сторін кримінального провадження, можуть бути усунуті під час судового розгляду та не перешкоджають виконанню судом процедури судового розгляду по суті цього кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 3 частини третьої статті 314, статтями 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_2 - адвоката Мельник О.В., захисника ОСОБА_1 - адвоката Солошенка С.В., захисника ОСОБА_3 - адвоката Пліщука Л.І. про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя О.В. Танасевич

Судді І.О. Білоус

Є.В. Крук