Документ № 87514092

Справа № 317/2973/18

Провадження 1-кп/991/128/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.

суддів - Задорожної Л. І., Шкодіна Я. В.

за участі:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.

прокурора - Гречишкіна В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвокат Стадницького А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000814 від 04 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 проти призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечував і подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Заявлене клопотання обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що:

1)в межах кримінального провадження № 42018000000000814 від 04 квітня 2018 року йому не було повідомлено про підозру в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня письмова постанова заступника Генерального прокурора про доручення прокурору Гречишкіну В. В. повідомити про підозру судді ОСОБА_1 ;

2)постанова про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців є незаконною, оскільки була прийнята на підставі клопотання детектива НАБУ, який не був визначений керівником органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні;

3)строк досудового розслідування закінчився 29 серпня 2018 року о 17 год. 00 хв. - у час закінчення робочого дня у Запорізькому районному суді Запорізької області, до якого прокурор повинен був звернутись із обвинувальним актом, однак, незважаючи на це, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом вже після спливу вказаного строку, а саме 31 серпня 2018 року;

4)постанова про зупинення кримінального провадження від 29 серпня 2019 року є незаконною, оскільки була винесена після 17 год. 00 хв. 29 серпня 2018 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування і не ґрунтується на передбачених законом підставах.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Стадницький А.В. підтримав в повному обсязі доводи клопотання свого підзахисного і просив його задовольнити у повному обсязі.

Прокурор з доводами клопотання обвинуваченого не погоджувався, просив відмовити у його задоволенні, вказавши, що звернувся до суду з обвинувальним актом у межах строку досудового розслідування, який завершився 31 серпня 2018 року, оскільки з 29 по 31 серпня 2018 року провадження було зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_1 .

Прокурор також зазначив, що постанова про зупинення досудового розслідування була винесена також до закінчення строку досудового розслідування, а саме в останній його день - 29 серпня 2018 року. Доводи обвинуваченого стосовно того, що строк досудового розслідування закінчився одночасно із закінченням робочого дня в Запорізькому районному суді Запорізької області прокурор вважав такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки звернення з обвинувальним актом до суду не є дією, яку належить вчинити в суді, а тому положення ч. 6 ст. 115 КПК України в даному випадку не застосовуються.

Прокурор також зауважив, що колегія суддів вже надавала оцінку твердженням обвинуваченого щодо порушення порядку повідомлення йому про підозру та порядку визначення слідчих для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому немає підстав у повторному розгляді вказаних доводів.

Додатково прокурор наголосив на тому, що з письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29 травня 2018 року вбачається, що у відповідності до вимог ст. 481 КПК України (в редакції, що діяла до прийняття Закону № 187-IX від 4 жовтня 2019 року), воно було складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н. І. При цьому зазначив, що у вказаному повідомленні про підозру міститься письмове доручення прокурору Гречишкіну В.В., який входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, вручити судді ОСОБА_1 вказане письмове повідомлення про підозру. У зв`язку з цим, прокурор, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2019 р. у справі №536/2475/14-к, вказав, що стороною обвинувачення в повному обсязі дотримано вимоги, встановлені ст. 481 КПК України (в редакції, що діяла до прийняття Закону № 187-IX від 4 жовтня 2019 року).

Щодо порядку визначення слідчих для здійснення досудового розслідування у даному провадженні, то прокурор вважав, що такий порядок був в повному обсязі дотриманий, оскільки особа, яка прийняла постанову про визначення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному проваджені, була наділена повноваженнями керівника органу досудового розслідування у розумінні положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Заслухавши думку учасників та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання обвинуваченого, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження, зокрема, у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч.1 та ч. 2 ст. 284 КПК України.

Як вже було вище зазначено, підставою для закриття кримінального провадження обвинуваченим було вказано саме п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

За загальним правилом, передбаченим положеннями ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Тією самою нормою передбачено строки досудового розслідування, які обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру. При цьому зазначено, що вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений. Однак, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, для вирішення порушеного у клопотанні ОСОБА_1 питання, колегія суддів має встановити, який строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.

Як вбачається із клопотання ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження, що підтверджується також стороною обвинувачення, повідомлення про підозру було здійснено йому 29 травня 2018 року.

Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні було складено та затверджено прокурором 28 серпня 2018року.

З огляду на вимоги п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні мало бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку та при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця, то досудове розслідування у вказаному провадженні мало бути закінчено до 29 липня 2018 року (до 24год. 00 хвилин).

Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено у порядку ст. 294 КПК України до трьох місяців, у зв`язку з чим кінцевою датою строку досудового розслідування було встановлено 29 серпня 2018 року. Вказаний факт підтверджувався в підготовчому судовому засіданні, і стороною обвинувачення, і стороною захисту.

Виходячи з положень ч.ч. 3, 4 ст. 115 КПК України, вказаний строк досудового розслідування мав закінчитися о двадцять четвертій годині останнього дня, тобто о 24 год. 00 хв. 29 серпня 2018 року.

При цьому, суд критично оцінює доводи обвинуваченого про те, що вказаний строк досудового розслідування закінчився о 17 год. 00 хв, оскільки звернення до суду з обвинувальним актом не може вважатись дією, яку належить вчиняти виключно в суді, адже таке звернення можливе також і шляхом направлення обвинувального акту засобами поштового зв`язку, а не тільки через канцелярію суду. Тому колегія суддів вважає, що у вказаному випадку положення ч. 6 ст. 115 КПК України не застосовуються. З огляду на викладене, прокурор мав можливість звернутись з обвинувальним актом до суду 29 серпня 2018 року до 24год. 00хв.

Водночас, під час підготовчого судового засідання було також з`ясовано, що 29 серпня 2018 року прокурором було прийняте рішення про зупинення кримінального провадження у зв`язку з оголошенням обвинуваченого ОСОБА_1 в розшук.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст.280 КПК України досудове розслідування може бути зупинено після повідомлення особі про підозру у разі оголошення в розшук підозрюваного. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до ЄРДР. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. Таким чином, вказана постанова про зупинення кримінального провадження від 29.08.2018року могла бути оскаржена слідчому судді. Разом з тим, у суду відсутні відомості щодо оскарження чи скасування вказаної постанови прокурора про зупинення даного кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене, не оцінюючи вказану постанову про зупинення даного кримінального провадження з точки зору її законності та обґрунтованості, колегія суддів констатує лише факт її винесення 29.08.2018року.

Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова про зупинення досудового розслідування від 29 серпня 2018 року була винесена в межах строку досудового розслідування, а тому з цього моменту кримінальне провадження вважалось зупиненим до винесення постанови про його відновлення від 31 серпня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про його відновлення не включається у строк досудового розслідування.

Таким чином, з 29 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року дане кримінальне провадження було зупинене, тому строк досудового розслідування у вказаний період не спливав, а отже, звернення прокурора до суду з обвинувальним актом після відновлення кримінального провадження - 31 серпня 2018 року було здійснено в межах строку досудового розслідування. Отже, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом в межах строку досудового розслідування, що свідчить про відсутність підстав для закриття даного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до завдань підготовчого провадження, він не може у підготовчому судовому засіданні оцінювати законність та обґрунтованість вказаної постанови про зупинення кримінального провадження з огляду на неможливість досліджувати і надавати оцінку матеріалам кримінального провадження, якими обґрунтовувалось вказане рішення, оскільки вони відсутні в розпорядженні суду на цій стадії.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього. За таких обставин, оцінка судом під час підготовчого судового засідання законності та обґрунтованості проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих однією із сторін, порушить принцип змагальності, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

З цих підстав колегія суддів не надаватиме на даній стадії оцінку доводам обвинуваченого щодо незаконності та необґрунтованості вказаних в його клопотанні постанов прокурора, а також щодо порушення порядку повідомлення йому про підозру та порядку визначення слідчих для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, як передчасно заявленим. Вказані обставини самі по собі не є релевантним обґрунтуванням підстави для закриття кримінального провадження, визначеної п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи клопотання щодо законності і обґрунтованості рішень та дій сторони обвинувачення підлягають обов`язковій перевірці в ході судового розгляду, зокрема під час дослідження доказів та надання їм оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, в рамках вирішення даного клопотання судом не розглядаються питання стосовно скасування арештів, накладених в ході досудового розслідування, не вирішується доля речових доказів та питання віднесення судових витрат на рахунок держави, оскільки вони були заявлені як наслідки закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. 284, п. 2 ч.3 ст.314, ст. ст. 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти даної ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.