Документ № 87548787

Справа № 757/3156/19-к

Провадження 1-кп/991/193/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Касьяна А. О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Герелюка Т.Б., Дроздова О.М., Олійника В.Б. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника Герелюка Т.Б. про відвід колегії суддів в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 21 квітня 2017 року за №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Пирятин Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі- КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

10.12.2019 року до Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.10.2019 року надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 21.04.2017 року за №52017000000000282 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.12.2019 року призначено підготовче судове засідання на 23.12.2019 року, з відкладенням (внаслідок відсутності обвинуваченого) до 30.01.2020 року та (внаслідок відсутності двох захисників) до 07.02.2020 року.

2. Короткий виклад поданої заяви про відвід.

07.02.2020 року захисник Герелюк Т.Б. у підготовчому судовому засіданні усно заявив про відвід колегії суддів, обґрунтовуючи це тим, що вбачає особисту зацікавленість колегії суддів в розгляді справи відповідно до пункту 3 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки колегією суддів не задоволено кілька клопотань сторони захисту про зобов`язання прокурора надати можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Дроздов О.М. та Олійник В.Б. підтримали заяву про відвід та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід суду внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК.

Як видно з матеріалів даного судового провадження, 23.12.2019 року захисник Герелюк Т.Б. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, за яким просив суд відкласти судове засідання та зобов`язати прокурора надати можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.

Суд у підготовчому судовому засіданні 23.12.2019 року відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки КПК не надає право суду зобов`язувати прокурора ознайомлювати сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.

30.01.2020 року захисник Герелюк Т.Б. повторно подав аналогічне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, в якому знову просив суд відкласти судове засідання та зобов`язати прокурора надати можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, проте не прибув у судове засідання, а тому таке клопотання не розглядалось.

07.02.2020 року захисник Герелюк Т.Б. втрете заявив аналогічне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, за яким просив суд відкласти судове засідання та зобов`язати прокурора надати можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Олійник В.Б. та Дроздов О.М. підтримали таке клопотання та просили його задовільнити. Прокурор заперечував проти заявленого клопотання та повідомив, що сторона захисту може отримати копії матеріалів кримінального провадження безпосередньо в залі судового засідання та ознайомитись з ними.

07.02.2020 року суд у підготовчому судовому засіданні повторно відмовив у задоволенні поданого втрете клопотання захисника Герелюка Т.Б. з тієї ж підстави, що КПК не передбачає обов`язку суду зобов`язувати прокурора ознайомлювати сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.

3. Обґрунтування позиції суду.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК, й, зокрема, відповідно до пункту 3 частини 1, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Пунктом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Також в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 року в справі №277/599/15-к зазначено, що «відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»). Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Відповідно до пункту 14 частини 3 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК.

Стаття 221 КПК передбачає, що прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Частина 2 статті 317 КПК, на яку посилався захисник у поданих клопотаннях, не стосується стадії підготовчого судового засідання, оскільки передбачає, що після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Крім того, за статтею 291 КПК, надання суду інших документів до початку судового розгляду, крім обвинувального акту з додатками, забороняється.

Відповідно до наведеного вище, КПК не наділяє суд повноваженнями зобов`язувати прокурора ознайомити сторону захисту із матеріалами кримінального провадження, а відтак були відсутні підстави для задоволення таких клопотань.

Суд також зазначає, що до загальних засад кримінального провадження, визначених статтею 7 КПК, серед інших відносяться законність, забезпечення права на захист, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, диспозитивність.

За частиною 1 статті 9 КПК, яка визначає зміст засади законності, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. За частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 47 КПК, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

За пунктом 17 Правил адвокатської етики «Дотримання принципів компетентності та добросовісності під час прийняття адвокатом доручення клієнта» затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року) приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання. За пунктом 44 цих Правил «Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді», під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії… Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

З наявних матеріалів судового провадження видно, що адвокат Герелюк Т.Б. був залучений обвинуваченим як захисник з 22.04.2019 року під час розгляду даного провадження Печерським районним судом міста Києва, здійснював захист у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду, та з грудня 2019 року здійснює захист у Вищому антикорупційному суді, проте до теперішнього часу не ознайомився із матеріалами даного кримінального провадження.

Дослідивши зміст заяви про відвід та матеріали судового провадження, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку про необґрунтованість зазначеного відводу, оскільки підставою для відводу суду не може бути незгода сторони з прийнятим судом процесуальним рішенням. Також в заяві захисника Герелюка Т.Б. не наведено переконливих доводів щодо підтвердження наявності конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості як кожного з суддів, так і колегії суддів в цілому.

Керуючись статтями 75-81, 372, 376, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника Герелюка Т.Б. про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.