Документ № 87610260

Справа № 991/2585/19

Провадження №11-сс/991/78/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гецко І.В.,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19) про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 листопада 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

17 січня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19).

Вказаною ухвалою ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за його скаргою, поданою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 листопада 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019.

Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя вказала, що зі скарги ОСОБА_1 не вбачається можливим встановити чи була у детектива Національного антикорупційного бюро України дія або бездіяльність, що підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України - тобто чи виносив детектив Національного антикорупційного бюро України постанову про відмову у визнанні потерпілим, як про це зазначає ОСОБА_1 , оскільки останнім не надано будь-яких підтверджень з цього приводу, як і не підтверджено отримання цієї постанови саме 10.01.2020. У зв`язку з викладеним, слідчий суддя не вбачала підстав для відкриття провадження за скаргою ОСОБА_1 , а тому відмовила у його відкритті.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною вище ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій прохав:

- здійснити судове засідання у режимі відеоконференції із його транслюванням на сайті «Судова влада України»;

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року;

- у порядку ст. 130 КПК України відшкодувати 50000 гривень справедливої сатисфакції за постановлення незаконної ухвали у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19).

Обґрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_1 вказав, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, постановивши ухвалу від 26 грудня 2019 року, незаконно обмежив його доступ до правосуддя, а сама ухвала є такою, що суперечить вимогам КПК України. Так, Кримінальний процесуальний кодекс України гарантує розгляд скарги на незаконну постанову детектива від 29.11.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000001042 у 72-годинний строк, за обов`язкової участі детектива.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_1 . у судовому засіданні в режимі відоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прохав її задовольнити. Вказав, що йому відомо про те, що оскаржувану постанову детектива Гришканича О.Б. від 29.11.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000001042 уже скасовано слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, проте, він не погоджується із мотивами, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали. Cлідчим суддею не було встановлено порушення його прав, а тому дана апеляційна скарга потребує розгляду, адже його права повністю не поновлені. Тому, ОСОБА_1 вважає порушеним своє право на доступ до правосуддя.

У судове засідання детектив, належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, не з`явився. Надав письмову заяву, в якій повідомив, що 09.01.2020 ним були скеровані матеріали кримінального провадження № 52019000000001042 від 21.11.2019 слідчому судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. для їх вивчення в межах розгляду скарги ОСОБА_1 . Виклав прохання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за його відсутності (а.с. 33).

З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306 КПК України, скаргу розглянуто за відсутності детектива.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши особу, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Згідно із ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 33-1 КПК визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Постановою детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. від 29 листопада 2019 року відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на постанову детектива до суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19) ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 листопада 2019.

Одночасно, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. від 20.01.2020 у справі № 991/2585/19 (провадження № 1-кс/991/3315/19), частково задоволено вимоги скарги ОСОБА_1 та скасовано постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гришканича О.Б. від 29.11.2019 (а.с. 41-43).

Із тексту зазначеної ухвали вбачається, що вимоги скарги ОСОБА_1 у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3315/19) є аналогічними його скарзі у справі №991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19), яка і є предметом апеляційного розгляду.

Під час розгляду апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини (далі - Конвенція) як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому колегія суддів враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.01.2020 у справі № 991/2585/19 (провадження № 1-кс/991/3315/19) набрала законної сили та є обов`язковою для виконання. Цією ухвалою слідчим суддею поновлено право скаржника шляхом скасування постанови детектива від 29.11.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019. Про результат розгляду своєї скарги ОСОБА_1 обізнаний, що підтвердив у судовому засіданні. Тому, Суд, керуючись завданнями кримінального провадження, враховуючи те, що на день розгляду апеляційної скарги предмет оскарження відсутній, а права та законні інтереси ОСОБА_1 поновлені, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Одночасно, Суд не приймає доводи ОСОБА_1 щодо незгоди з мотивами, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали у справі № 991/2585/19 (провадження № 1-кс/991/3315/19), якою поновлено його право, оскільки дана ухвала не є предметом цього апеляційного провадження.

В той же час, колегія суддів зазначає, що у слідчого судді були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема - рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.

Так, чинний КПК України не містить вимог щодо надсилання особою, яка оскаржує процесуальне рішення у вигляді відмови у визнанні потерпілим, копії такого рішення.

За відсутності у матеріалах скарги оскаржуваної постанови детектива, підтверджень отримання ОСОБА_1 у зазначений ним строк цієї постанови, та інших доказів на підтвердження позиції скаржника, враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя мав призначити судове засідання та провести перевірку обставин, які перешкоджали об`єктивному розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у особи, що прийняла оскаржуване рішення, його копії.

З приводу інших вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Так, частиною 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Так, оскільки до повноважень слідчого судді не входить вирішення тих питань, які ставить ОСОБА_1 у своїй скарзі, що подана в порядку ст. 303 КПК України, зокрема, про відвід детектива, відшкодування збитків та зобов`язання Національного антикорупційного бюро України витребувати докази та дослідити їх, колегія суддів вважає, що в цій частині ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження є законною.

Колегія суддів також відмовляє у задоволенні вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо «відшкодування в порядку ст. 130 КПК України 50000 гривень справедливої сатисфакції» з наступних підстав.

Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (стаття 2) та Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41. Так, право на відшкодування шкоди виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тому, оскільки жодна із правових підстав для такого відшкодування на даний час відсутня, розгляд вказаної вимоги здійснюється у межах окремого судового провадження та не може бути предметом розгляду при вирішення питання у цьому апеляційному розгляді.

Висновки суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла наступного висновку. Скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019 про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 не призведе до досягнення легітимної мети - поновлення його права, яке вже захищено судом і на день апеляційного розгляду предмет оскарження відсутній. В частині решти вимог ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону. Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги в цілому немає.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19) про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 29 листопада 2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001042 від 21.11.2019 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 991/2585/19 (провадження №1-кс/991/3602/19) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна