- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
Справа № 991/1364/20
Провадження1-кс/991/1394/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., з участю секретаря судового засідання Сташака Я.В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви вих. №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із зазначеною скаргою.
Вимоги скарги мотивує тим, що 07.02.2020 він подав на ім`я керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С. (далі - УВК НАБУ) заяву вих. №3782/07 про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована під вх. № В-2990, однак в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості по вказаній заяві уповноваженою службовою особою УВК НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені не були, чим порушені права заявника.
У зв`язку з чим просить слідчого суддю зобов`язати керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. внести до ЄРДР відомості за його заявою за вих. №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України; зазначити в резолютивній частині постановленої ухвали усі визначені ним кваліфікаційні статті вчиненого злочину; зобов`язати керівника УВК НАБУ надати ОСОБА_1 належним чином завірені витяги з ЄРДР, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальних провадженнях, а також надати до суду відомості про виконання ухвали.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив про її задоволення з підстав, викладених у скарзі.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явилась. Від представника НАБУ (за довіреністю) до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначив, що в заяві ОСОБА_1 №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ, у зв`язку з чим вказану заяву листом від 11.02.2020 №11-225/5561 було скеровано для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про що повідомлено заявника. Представник НАБУ просив відмовити в задоволенні скарги та розглядати скаргу без його участі.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Слідчим суддею встановлено, що 07.02.2020 ОСОБА_1 подав на ім`я керівника Управління внутрішнього контролю НАБУ Осипчука Р.С. заяву вих. №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення, в якій навів інформацію про можливі протиправні дії процесуального керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018, які, на його думку, кваліфікуються за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті, тобто стосовно злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Злочини, передбачені ст. 111, 170, 256, 365, 366, 382, 396 КК України, не належать до переліку злочинів, віднесених законом до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому слідчий суддя цього суду не уповноважений на розгляд питання щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про такі кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Щодо іншої частини заяви, яка стосується повідомлення про злочини, передбачені ст. 364, 368, 369-2 КК України, заявник ОСОБА_1 вказує на те, що процесуальний керівник САП у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018 не відреагував належним чином на порушення, які, на його думку, вчинив детектив ОСОБА_3 під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, 26.12.2019 прийняв рішення про закриття кримінального провадження, відсторонивши заявника від участі в ньому. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що така бездільність процесуального керівника САП свідчить про вчинення ним низки корупційних кримінальних правопорушень, чим ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну і моральну шкоду від вчинення вказаних кримінальних правопорушень, які він оцінив в розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень і 200 000 (двісті тисяч) гривень відповідно.
У заяві ОСОБА_1 за вих. №3782/07 від 07.02.2020 не зазначено обставини, що вказували б на вчинення процесуальним керівником САП умисних дій з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України); дій, які б свідчили про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання ним неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі (ч. 2 ст. 368 КК України); дій, які б свідчили про пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ст. 369-2 КК України), що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінальних правопорушень за ст. 364, 368, 369-2 КК України.
Також у заяві ОСОБА_1 за вих. №3782/07 від 07.02.2020 не зазначено фактів, які б свідчили про наявність істотної шкоди, що передбачена пунктом 3 примітки до статті 364 КК України, що могла бути завдана заявнику неправомірними діями процесуального керівника САП.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною прокуратурою України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об`єктивними ознаками складу злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними - суб`єкт і суб`єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлені, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий (детектив), прокурор.
Заява ОСОБА_1 вих. №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, що надійшла до УВК НАБУ (вх. № В-2990 від 07.02.2020), за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди щодо способу здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні та не містить даних про вчинення процесуальним керівником САП корупційних кримінальних правопорушень. ОСОБА_1 фактично не погоджується з прийнятим рішенням детектива про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018, хоча в таких випадках існує порядок оскарження закриття кримінального провадження, встановлений ст. 303 КПК України.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що процесуальний керівник САП не відреагував на процесуальні порушення, які на думку ОСОБА_1 допустив детектив під час досудового розслідування кримінального провадження, не можуть свідчити про вчинення керівником САП кримінальних корупційних правопорушень, тому відомості за ст. 364, 368, 369-2 КК України щодо вищевказаної особи не підлягають внесенню до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд заявником, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань документи, з урахуванням наведеного вище, дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви вих. №3782/07 від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник