Документ № 87732732

Справа № 991/741/20

Провадження1-кс/991/1310/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., адвоката Трохименка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000499 від 12.06.2019,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000499 від 12.06.2019 (справа №991/741/20).

В обґрунтування своєї заяви, заявник зазначив, що слідча суддя Олійник О.В. під час розгляду справи №№991/741/20 в судовому засіданні частково задовольнила клопотання адвоката Трохименка О.О. про ознайомлення з матеріалами справи, що стосуються арешту майна та відмовила в ознайомленні з іншими матеріалами справи, пославшись на таємницю досудового розслідування. При цьому слідча суддя прийняла вказане рішення без дослідження матеріалів, самостійно визначивши, які матеріали стосуються арешту майна, а які є таємницею слідства, чим стала на сторону обвинувачення, що свідчить про її упередженість.

Прокурор у кримінальному провадженні Василенков В. надіслав до суду пояснення, в яких просив залишити без задоволення заяву про відвід слідчої судді Олійник О.В.від розгляду справи №991/741/20, з підстав її необґрунтованості та надуманості. Прокурор зазначив, що до матеріалів клопотання про арешт майна ОСОБА_2 долучено копії матеріалів кримінального провадження № 52019000000000499 від 12.06.2019, розголошення яких на вказаній стадії може зашкодити досудовому розслідуванню та містять інформацію, яка відповідно до вимог ст. 222 КПК України та ст.ст. 6, 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» становить охоронювану законом таємницю - таємницю досудового розслідування. Про вказані обставини повідомляв прокурор на обґрунтування клопотання про закритий судовий розгляд в частині дослідження письмових матеріалів клопотання, яке було задоволено судом. У зв`язку з чим слідчою суддею Олійник О.В. було частково задоволено клопотання про ознайомлення з матеріалами судового провадження, а саме в частині документів на підтвердження обставин та порядку вилучення майна ОСОБА_2 , його огляду та встановлення статусу вказаного майна як речового доказу, тобто у повній відповідності до ч. З ст. 64-2 К11К України.Вказане рішення слідчого судді і стало підставою для заявлення відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, що на думку прокурора свідчить про абсолютну необґрунтованість вказаної заяви, адже слідчим суддею виключно виконувалися повноваження щодо здійснення правосуддя в частині судового нагляду за станом досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі ч.3 ст. 81 КПК України, слідча суддя Олійник О.В. надала заяву, в якій просила розгляд заяви про відвід здійснювати у її відсутність, пояснила, що нею постановлена протокольна ухвала від 11.02.2020 щодо часткового задоволення клопотання адвоката про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема - в частині ознайомлення з матеріалами справи, що стосуються арешту майна (копія ухвали про проведення обшуку, копія протоколу обшуку, протоколу огляду, постанови про визнання речовим доказом), в іншій частині матеріалів, що стосуються обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, - відмовлено, на підставі ст.222 КПК України, оскільки прокурор не надав дозволу на розголошення таємниці досудового розслідування. Крім того у даному кримінальному провадженні підозра нікому не пред`явлена, у справі вирішується питання накладення арешту на майно третьої особи з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому власник майна, стосовно якого вирішується питання арешту з метою збереження речових доказів, не наділений правом досліджувати питання наявності обґрунтованої підозри.

В судовому засіданні адвокат Трохименко О.О. підтримав подану заяву про відвід, просив її задовольнити.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали заяви про відвід, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Що стосується доводів заявника щодо упередженості слідчої судді Олійник О.В., слідчий суддя зазначає наступне.

Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

В той же час у заяві ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Олійник О.В. не наведено даних на підтвердження жодної з обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини першої та частиною другою вказаної статті.

Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заява ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Олійник О.В. не містить об`єктивних обставин, які можуть свідчити про її упередженість під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна.

Так зокрема, ОСОБА_3 обґрунтовує свою заяву про відвід виключно незгодою з прийнятим 11.02.2020 слідчою суддею рішенням.

Однак незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути визнана підставою для відводу судді від участі у розгляді клопотання, оскільки жодним чином не свідчить про упередженість судді.

При цьому законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

З огляду на вищенаведене і з урахуванням того, що заявник не погоджується з рішенням судді по справі №991/741/20, не зазначає у своїй заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки упередженості слідчої судді під час судового розгляду, а також самостійно робить висновки про неправомірність ухваленого рішення за відсутності відповідних повноважень, тому не вбачається порушення закону та підстав для відводу.

При цьому слідчий суддя не наділений повноваженнями перевірки правомірності винесених рішень слідчим суддею Олійник О.В. під час розгляду справи №991/741/20та не вдається до їх оцінки.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчої судді Олійник О.В. та які б, в свою чергу, унеможливлювали винесення слідчою суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу судді, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що доводи заявника ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчій судді Олійник О.В. необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Кузьменка Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. від розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000499 від 12.06.2019 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько