- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
- Суддя (ВАКС): Шкодін Я.В., Федоров О.В.
- Секретар : Никитюк Н.І.
- Захисник/адвокат : Кругляка Р.Є., Грицишена К.П.
- Прокурор : Кравець В.В.
Справа № 760/10894/18
Провадження1-кп/4910/6/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 лютого 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді Задорожної Л.І.,
суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,
прокурора - Кравця В.В.,
захисників - Кругляка Р.Є., Грицишена К.П.,
у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника Кругляка Романа Євгенійовича про проведення дистанційного судового провадження у вигляді відеоконференції з відповідною судовою інституцією Австрії, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні,
установив:
11 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кругляка Р.Є. надійшло письмове клопотання про проведення дистанційного судового провадження у вигляді відеоконференції з відповідною судовою інституцією Австрії, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні. У своєму клопотанні захисник вказав, що згідно приписів ч.1 ст.20 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексу. Від підзахисного ОСОБА_1 , який проживає в м.Відень, Австрія, на його адресу надійшов лист, в якому містилася заява до Вищого антикорупційного суду із додатками щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Зазначив, що відповідно до п.1 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин. На підтвердження своїх доводів захисник посилається на загальні положення КПК України (ст.ст.20-21, ст.42) та, зокрема, рішення ЄСПЛ «Жуковський проти України» від 03 березня 2011 року, згідно якого Суд вважає, що доступні сучасні технології могли б забезпечити більш інтерактивний спосіб допиту свідків з-за кордону, наприклад за допомогою відеозв`язку.
В підготовчому судовому засіданні захисник Кругляк Р.Є. пояснив, що ОСОБА_1 виїхав за межі України в серпні 2016 року ще до того як було розпочато кримінальне провадження щодо нього, та до того, як було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. ОСОБА_1 вважає дії НАБУ незаконними та, що кримінальне переслідування щодо нього є політично вмотивованим. Він остерігається того, що до нього будуть застосовані примусові заходи при його поверненні в Україну. На сьогодні стороні захисту не відомо про існування рішень судів, які б загрожували свободі ОСОБА_1 .. В жодних реєстрах осіб, щодо яких проводиться міжнародний чи міждержавний розшук, обвинувачений не перебуває. ОСОБА_1 бажає брати участь в судових засіданнях за допомогою відеоконференції з судовою інституцією Відня, де він також уклав угоди з адвокатами. Також, захисник повідомив, що йому не відомо про існування об`єктивних причин, які б перешкоджали обвинуваченому ОСОБА_1 з`явитись до суду в Україні.
Захисник Грицишен К.П. просить задовольнити заявлене адвокатом Кругляком Р.Є. клопотання.
Прокурор Кравець В.В. заперечив проти задоволення клопотання захисника Кругляка Р.Є., посилаючись на те, що відсутні підстави для проведення відеоконференції, які передбачені ст.336 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном держави на законних підставах, є громадянином України і зобов`язаний, як обвинувачений, з`явитись до суду за викликом. Зауважив, що ОСОБА_1 виїхав за межі України саме тому, що затримали особу, яка була пов`язана з ним.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальним обов`язком обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - обов`язок заздалегідь повідомити про це суд.
Частиною першою статті 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Отже, для того, щоб суд міг ухвалити рішення проводити судове провадження у режимі відеоконференції, мають бути встановлені випадки, визначені пунктами 1-4 ч.1 ст.336 КПК України, або наявність інших підстав, які суд визнає достатніми.
За адресою, яку повідомив обвинувачений ОСОБА_1 як адресу свого проживання в м.Києві у заяві від 21 листопада 2019 року(т.3 а.с.108), та адресою його місця реєстрації в м.Києві, яка міститься в копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (т.3 а.с.109-110), які було подано суду стороною захисту, судом неодноразово надсилались повістки про виклик до суду, які повернулись з відмітками про неможливість їх вручення. Інших адрес свого проживання обвинувачений ОСОБА_1 раніше суду не повідомляв.
У своїй заяві на адресу Вищого антикорупційного суду, яка містить дату 16 грудня 2019 року, та яку захисник Кругляк Р.Є. подав суду 06 лютого 2020 року, ОСОБА_1 вказав адресу місця своєї реєстрації в м.Київ, а також повідомив, що з 14 листопада 2006 року постійно проживає в Австрії, м. Відень, а з 07 вересня 2015 року отримав там посвідку на постійне проживання. До заяви додав адресу проживання в м.Відень та копію посвідки, що є основою для перебування в країні, дійсність якої встановлена до 07 вересня 2020 року.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 не проживає за адресами в м.Київ, які були повідомлені ним самим і тому відомі суду, жодного разу не повідомив суду про поважність причини своєї неявки до Вищого антикорупційного суду для участі в судовому провадженні, не навів у своїй заяві від 16 грудня 2019 року жодної з підстав, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.336 КПК України для здійснення провадження у режимі відеоконференції, не навів інших підстав, які б могли бути розцінені судом як достатні для ухвалення такого рішення, тому суд не може ухвалити рішення про задоволення клопотання сторони захисту про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції.
Також, суд вважає за необхідне вказати на те, що фактично сторона захисту у своєму клопотанні про проведення дистанційного судового провадження у вигляді відеоконференції з відповідною судовою інституцією Австрії веде мову про проведення процесуальних дій в порядку надання міжнародної правової допомоги, хоча й прямо про це не вказує, однак, ст.567 КПК України передбачає можливість проведення допиту особи за допомогою відео- або телефонної конференції у визначених цією статтею випадках, а не здійснення судового провадження у режимі відеоконференції.
Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.7 ст.42 та ч.1 ст.139 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути на виклик суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити суд про причини свого неприбуття, інакше настають наслідки у вигляді накладення грошового стягнення, застосування приводу(ч.2 ст.139 КПК України), а у випадку неприбуття на виклик суду без поважної причини більш як два рази, за наявності додаткових умов, може бути здійснено спеціальне судове провадження(ч.5 ст.139 КПК України).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника Кругляка Р.Є. про проведення дистанційного судового провадження у вигляді відеоконференції з відповідною судовою інституцією Австрії.
Керуючись ст.ст.372, 376 КПК України, суд -
постановив:
В задоволенні клопотання захисника Кругляка Романа Євгенійовича про проведення дистанційного судового провадження у вигляді відеоконференції з відповідною судовою інституцією Австрії, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча: Л.І. Задорожна
Судді: О.В. Федоров
Я.В. Шкодін