Документ № 87793048

Справа № 991/1574/20

Провадження1-кс/991/1607/20

УХВАЛА

21 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Пономаренка В.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Марфіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Статури І.С., погоджене з прокурором у кримінальному провадженні Пономаренком В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000120 від 14.02.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Статури І.С., погоджене з прокурором у кримінальному провадженні Пономаренком В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000120 від 14.02.2019,

Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що детективами Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000120 від 14.02.2019 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а також за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - БФ ДП «АМПУ») зловживаючи службовим становищем в ході проведення БФ ДП «АМПУ» процедури відкритих торгів по предмету закупівлі «ДК 021:2015: 42410000-3 - «Підіймально-транспортувальне обладнання» (автокран), діючи умисно, в інтересах Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське монтажно-виробниче підприємство «Електропівденмонтаж»» (далі - ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж», залучивши до вчинення злочину підпорядкованих йому осіб - заступника начальника БФ ДП «АМПУ» з операційної діяльності ОСОБА_2 та інженера 2 категорії сектору матеріально-технічного забезпечення БФ ДП «АМПУ» ОСОБА_3 , сприяв перемозі у відкритих торгах ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж», пропозиція якої не відповідала умовам тендерної документації. В подальшому, незважаючи на численні грубі порушення при проведенні процедури закупівель, відсутності ряду документів у тендерній пропозиції ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж», продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та економічним інтересам БФ ДП «АМПУ», з метою отримання вигоди для ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж», діючи від імені БФ ДП «АМПУ», підписав договір № 48-В-БЕФ-18 та Додаток №1 (далі - Специфікація) між ДП «АМПУ» та ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» в особі директора ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» ОСОБА_4 .

Відповідно до договору № 48-В-БЕФ-18 та специфікації до нього, ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» зобов`язалось поставити БФ ДП «АМПУ» автокран QCQLY16T, у кількості 1 шт., рік виробництва - 2018, максимальна вантажопідйомність - від 16т, висота підйому максимальна - від 39,5 м, тип двигуна - дизельний, загальна вартість - 2 490 000,0 грн з ПДВ. Зазначений автокран, за версією органу досудового розслідування, так і не був поставлений БФ ДП «АМПУ».

Крім цього, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на скоєння службового підроблення, за невстановлених обставин, діючи умисно, з метою приховання вчиненого злочину та створюючи видимість реальної поставки автокрану QCQLY16T 2018 року виробництва, підписав складений 18.01.2019 невстановленими особами акт приймання-передачі автокрану QCQLY16T для заміни (усунення недоліків), який також підписала ОСОБА_4 .

19.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 366 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 366 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Пономаренко В.П. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 366 КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Адвокат Марфін В.В. проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 ,злочинів, які йому інкримінуються. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім цього, адвокат Марфін В.В посилаючись на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зазначив, що стороною обвинувачення ні в клопотанні, ні в судовому засіданні, не наведено жодного переконливого аргументу на користь його застосування до ОСОБА_1 .

Також сторона захисту зазначила про те, що клопотання не містить належної аргументації саме такого розміру застави. За твердженням адвоката Марфіна В.В. застава у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень є непомірною для ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) тендерною документацією із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 42410000-3 «Підіймально-транспортувальне обладнання» (Автокран), яка у цілому вказує на наявність порушень, допущених під час проведення процедури закупівлі службовими особами БФ ДП «АМПУ» автокрану QCQLY16T; (2) обґрунтуванням уповноваженого з антикорупційної діяльності БФ ДП «АМПУ» ОСОБА_5 від 18.06.2019 на ім`я начальника БФ ДП «АМПУ» ОСОБА_1 , яким він відмовся погоджувати проект договору із закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 42410000-3 «Підіймально-транспортувальне обладнання» (Автокран), оскільки недоліки, виявлені за результатами антикорупційної перевірки проекту договору та проведеної процедури відкритих торгів, не можуть вважатися технічними (формальними) помилками, відтак тендерним комітетом повинно бути прийнято рішення про відміну вказаних торгів згідно вимог статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; (3) договором від 26.06.2018 № 48-В-БЕФ-18, укладеним між ДП «АМПУ» в особі начальника БФ ДП «АМПУ» ОСОБА_1 та ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» в особі директора ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» ОСОБА_4 щодо поставки автокрану QCQLY16T; (4) рахунком на оплату від 09.07.2018 № 09071, на якому міститься резолюція ОСОБА_1 «До оплати»; (5) Актом передачи товарно-материальных ценностей № ЭЮМ00000202, на якому містяться підписи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та згідно якого було прийнято товар, поставлений на виконання умов договору від 26.06.2018 № 48?В?БЕФ?18; (6) актом приймання-передачі від 18.01.2019 автокрану QCQLY16T від БФ ДП «АМПУ» до ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» для заміни (усунення недоліків); (7) протоколом огляду від 03.07.2019 АСМО «Інспектор», згідно якого операцій з імпорту/експорту (ввезення/вивезення) на митну територію України товарів (у тому числі автокранів), які б містили у їх найменуванні (назві) ідентифікатор «QCQLY16T» не здійснювалось; (8) протоколом огляду від 10.07.2019 Єдиного реєстру податкових накладних, згідно якого ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» здійснило продаж автокрану QCQLY16T на користь БФ ДП «АМПУ», хоча до цього закупівлю такого крану не здійснювало; (9) довідкою спеціаліста Державної аудиторської служби України від 04.09.2019, відповідно до якої ДП «АМПУ» завдано матеріальних збитків на суму 2 490 000 грн; (10) висновком експерта від 03.12.2019 № 19/13/2-106/СЕ/19, відповідно до якого ДП «АМПУ» завдано матеріальних збитків на суму 2 490 000 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що один із злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

Також суттєво підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування наявність у підозрюваного родичів за кордоном, зокрема у Російській Федерації.

Наявність соціальних зв`язків за кордоном та паспорта громадянина України для виїзду за кордон у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають слідчому судді підстави для висновку про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення. Зазначений висновок слідчого судді ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, які підтверджують, що ОСОБА_1 вже вдавався до таких дій, а саме: 26.03.2019 в ході проведення обшуку в приміщенні БФ ДП «АМПУ» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 6, працівниками Національного антикорупційного бюро України було виявлено та вилучено автокран жовтого кольору на базі вантажного автомобіля китайського виробництва, кронштейн підйому кабіни №50n-01003, площадка крана № НОМЕР_1 , електродвигун. Постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 26.03.2019 вказаний автокран визнано речовим доказом та визначено місце його зберігання, а саме: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26.03.2019, постанови про передачу речового доказу на відповідальне зберігання від 26.03.2019 та відповідного протоколу від 26.03.2019, зазначений речовий доказ передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , якому роз`яснено порядок зберігання речового доказу та відібрано відповідну розписку. Проте, 19.02.2020 у ході проведення обшуку земельної ділянки, будівель, споруд, приміщень за місцем знаходження БФ ДП «АМПУ» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 6, вказаного речового доказу на території БФ ДП «АМПУ» не виявлено. Де саме він знаходиться - не встановлено.

З огляду на те, що більшість свідків у даному кримінальному провадженні, а також підозрюваних є співробітниками БФ ДП «АМПУ», які тривалий час перебували та перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_1 , переконливими слідчий суддя вважає надані стороною обвинувачення доводи щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні.

Про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадження іншим чином свідчить те, що ОСОБА_1 за своїм власним підписом направив лист від 14.12.2018 № 11-04-14/288 на адресу ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж», в якому зазначив про намір ініціювати розірвання договору від 26.06.2018 № 48?В-БЕФ-18 в односторонньому порядку з додержанням передбаченого строку 15 календарних днів через невиконання зобов`язань Постачальника. На вищевказаний лист ДФ ТОВ «ХМВП «Електропівденмонтаж» листом від 22.12.2018 № 231 (який 26.12.2018 надійшов до БФ ДП «АМПУ» та зареєстрований за № 2507-ф /11185/11Вх) повідомила БФ ДП «АМПУ» про поставку 26 грудня 2018 року на її адресу автокрану за договором від 26.06.2018 № 48-В-БЕФ-18. Втім зазначений кран так і не буд поставлений БФ ДП «АМПУ». Не дивлячись на це ні ОСОБА_1 , ні будь-якою іншою службовою особою БФ ДП «АМПУ», не було проведено жодних реальних дій щодо розірвання договору від 26.06.2018 № 48-В-БЕФ-18, що свідчить про намір ОСОБА_1 та інших співучасників злочину приховати вчинення злочину та надати злочину вигляду цивільно-правових відносин.

Також суттєво підвищує ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином те, що ОСОБА_1 з грудня 2001 року по вересень 2009 року працював на оперативних посадах в органах Служби безпеки України. Вказане свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про форми та методи оперативно-розшукової роботи та досудового розслідування.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають слідчому судді підстави для висновку про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

Доводи сторони обвинувачення про існування іншого ризику, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, той факт, що розмір шкоди у завданні якої він підозрюється становить2 490 000 грн, беручи до уваги, що ОСОБА_1 в силу наявних соціальних зв`язків з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Позитивних характеристик підозрюваного, на які посилається сторона захисту заявляючи клопотання про застосування запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , розміру завданої шкоди та підтвердження ризику можливості переховування від слідства недостатньо для доведення того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

З цих підстав на переконання слідчого судді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути застосований у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, розміру завданої шкоди погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак, застава у розмірі у розмірі 290 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 609 580 (шістсот дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 є непомірною. Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 294 280 (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Зменшуючи суму застави, слідчим суддею враховано надана у судовому засіданні стороною захисту довідка про доходи ОСОБА_1 за 2019 рік. Відповідно до зазначеної довідки дохід підозрюваного із січня 2019 по грудень 2019 становить 537 479, 44 грн. Окрім цього слідчим суддею взяті до уваги позитивна характеристика особи підозрюваного танаявність на утриманні ОСОБА_1 двох неповнолітніх дітей (сини - 9 та 14 років).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Статури І.С., погоджене з прокурором у кримінальному провадженні Пономаренком В.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000120 від 14.02.2019 - задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 квітня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 294 280 (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 строком до 17.04.2020 включно, обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С.М. Мойсак