- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Справа № 991/1414/20
Провадження №11-сс/991/197/20
Слідчий суддя у суді 1-ї інстанції: Біцюк А. В.
Доповідач: Глотов М. С.
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
25 лютого 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Глотов М. С., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000862,
ВСТАНОВИВ:
25.02.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020 щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000862.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/197/20 справу призначено судді-доповідачеві Глотову М. С., інші судді, які входять до складу колегії: Павлишин О. Ф., Чорненька Д. С.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020 в кримінальному провадженні №52019000000000862 скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А. В. про арешт майна.
На цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання про можливість розгляду у судовому засіданні в певний день і час колегією суддів апеляційної скарги, яка надійшла від ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_1 .
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), «отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду».
Однак, наявність вищевказаного спеціального правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Оскільки, якщо суддя-доповідач не здійснить вищевказані дії з перевірки, це може призвести, наприклад, до того, що колегії суддів на розгляд потрапить не підсудна їй справа, апеляційну скаргу по якій суддя-доповідач мав повернути у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК, щоб не допустити істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 у поєднанні з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК.
Тобто, ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК визначають наслідки, застосування яких до конкретної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді позбавляє суддю-доповідача апеляційного суду обов`язку виконати щодо такої апеляційної скарги вимоги ч. 1 ст. 422 КПК в частині витребування з суду першої інстанції відповідних матеріалів, призначення справи до розгляду та повідомлення про час, дату і місце апеляційного розгляду всіх учасників.
У відповідності доп. 2 ч. 3 ст. 399 КПК «апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу».
У випадку, якщо апеляційна скарга на ухвалу подається особою, яка називає себе представником власника майна, то повноваження відповідної особи діяти від імені та в інтересах іншої особи (власника чи особи, яка називає себе власником) мають бути підтверджені за тими ж правилами, що й підтвердження повноважень захисника у кримінальному провадженні. Тобто, згідно з положеннями ч. 1 ст. 50 КПК.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 КПК «повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».
У висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеному в постанові від 18.11.2019 по справі №648/3629/17, зазначено: «відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».
Отже, для підтвердження повноважень представника власника майна на підписання і подання апеляційної скарги від імені такого власника адвокат має надати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та один із документів, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК. Й такі документи, як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 396 КПК повинні бути оформлені належним чином.
Із огляду на наведене, під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представника, на предмет їх відповідності ст. 50 КПК, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом №55 Держспоживстандарту України від 07.04.2003 (далі - Національний стандарт), Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі - Правила), інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами. Наведене узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який вказано в ухвалі від 15.07.2019 по справі №522/12089/14-к.
Так, відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил «копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Крім того, у п. 5.27 розділу 5 Національного стандарту зазначено, що «відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 до своєї апеляційної скарги, поданої ним ніби то від імені та в інтересах ОСОБА_1 , не долучив засвідчених належним чином копій свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та одного з документів, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а додав лише копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордеру на надання правової допомоги без відповідних написів про засвідчення таких копій, суддя-доповідач вважає, що ОСОБА_2 не надав доказів наявності у нього права на підписання та подання апеляційної скарги від імені та в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020.
При цьому, з огляду на висновок, якого дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду при розгляді справи №344/15549/17 у своїй постанові від 19.09.2018 р., суддя-доповідач за наведених вище обставин не вправі залишати без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 та надавати йому час на усунення недоліків, а тому повинен її повернути особі, яка звернулася з відповідною скаргою на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.
Керуючись ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 26, п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000862 повернути особі, яка її подала, тобто ОСОБА_2 .
Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.С. Глотов