Документ № 87918036

Справа № 991/1182/20

Провадження1-кс/991/1205/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Кравченка М.М.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Плахотнюка О.М., Романюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене із прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Смичин, Городнянського району Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює директором Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія», одружений,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

у кримінальному провадженні № 42016270000000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2016,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене із прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000308 від 25.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання директором КП «Чернігівводоканал» ОСОБА_1 службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у розмірі більше 12 млн. грн.

За твердженням органу досудового розслідування ОСОБА_1 протягом 2015 року, перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність на підприємстві достатніх коштів, одержаних від споживачів при оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, у тому числі як фінансові витрати і розрахунковий прибуток у складі затвердженого тарифу, частину з яких необхідно було спрямовувати на оплату кредитних зобов`язань перед Міжнародним банком реконструкції та розвитку для погашення відповідної заборгованості за Угодою про субкредитування № 28000-04/205 від 10.12.2007 та Договору про субкредитування № 28010-02/117 від 28.10.2009, штучно створив заборгованість по цих угодах, припинивши їх оплату. В результаті цього з Державного бюджету України було отримано субвенцію на погашення кредиторської заборгованості перед МБРР, а отримані від господарської діяльності кошти були використані на інші цілі.

Так само ОСОБА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про наявність на підприємстві достатніх коштів, одержаних від споживачів при оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, частину з яких необхідно було спрямовувати на погашення задекларованих сум податку на додану вартість, штучно створив заборгованість, припинивши їх оплату. В результаті цього з Державного бюджету України було отримано субвенцію на погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість, а отримані від господарської діяльності кошти були використані на інші цілі.

Згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи від 14.03.2019 за № 25938/25939/18-71 розмір збитків державі, завданих КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради за несплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях з ПДВ за травень-жовтень 2015 року складає 7 808 372,00 грн. Розмір збитків державі, завданих КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради за несплату боргу по кредитах за договорами про субкредитування № 28000-04/205 від 10.12.2007 та № 28010-02/117 від 28.10.2009 за серпень-листопад 2015 року складає 5 062 812,60 грн.

23.01.2020 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефір Ю.О. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші запобіжні заходи, з урахуванням наведених обставин, на думку органу досудового розслідування, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

Розмір застави про яку просить орган досудового розслідування визначений, з урахуванням тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор Кравченко М.М. клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 підтримав з наведених у ньому підстав. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків, про які зазначається у клопотанні.

На думку прокурора застосування більш м`якого запобіжного заходу або ж незастосування жодного, на цій стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти наявним ризикам.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Захисники Романюк В.В. та Плахотнюк О.А. заперечили проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Так, зокрема захисники зазначили про відсутність належних доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри.

За твердженням сторони захисту усі вчинювані ОСОБА_1 дії попередньо узгоджувалися із відповідними контролюючими органами та були направлені виключно на зменшення заборгованості держави перед КП «Чернігівводоканал» з різниці в тарифах. Такий порядок отримання коштів на погашення заборгованості відповідав вимогам законодавства та сталій практиці відшкодування різниці в тарифах надавачам житлово-комунальних послуг.

Також захисники вважають необґрунтованими та документально не підтвердженими посилання сторони обвинувачення про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із висновком органу досудового розслідування про те, що його дії є протиправними та спричинили таку шкоду. Розмір збитків завданих державі нібито внаслідок його дій є невиправданим. Сума застави, яку просить визначити орган досудового розслідування є для нього непомірною, оскільки складає його піврічний дохід. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, то просив застосувати до нього особисте зобов`язання.

До клопотання стороною захисту надано письмові заперечення та докази на підтвердження доводів, наведених у них. Також до клопотання стороною захисту надано документи, що характеризують особу ОСОБА_1 та підтверджують його майновий стан.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до вчинення злочину у якому він підозрюється:

- акт Головного Управління ДФС у Чернігівській області «Дослідження діяльності комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради щодо можливих фактів порушень чинного законодавства України при здійсненні господарської діяльності у період з 01.01.2015 по 31.12.2015» від 31.05.2017 №20/25-01-16-13/0335822. За змістом цього висновку, несплата податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях з ПДВ за травень-жовтень 2015 року, грошовими коштами, отриманими підприємством у якості сплати за послуги водопостачання та водовідведення, для погашення такого боргу за рахунок отриманих за субвенцією (з державного бюджету місцевими бюджетами) державних коштів, може свідчити про нанесення збитків державі на загальну суму 10 273903,89 грн. Несплата боргу за Договорами про субкредитування №28000-04/205 від 10.12.2007 та №28010-02/117 від 28.10.2009, грошовими коштами, отриманими підприємством в якості сплати за послуги водопостачання та водовідведення, для погашення такого боргу за рахунок отриманих за субвенцією державних коштів, може свідчити про нанесення збитків державі на загальну суму 8119,9 тис. грн.

- висновок комісійної судово-економічної експертизи від 14.03.2019 за №25938/25939/18-71, згідно з яким розмір збитків державі, завданих КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради за несплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податкових деклараціях з ПДВ за травень-жовтень 2015 року складає 7 808 372,00 грн. Розмір збитків державі, завданих КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради за несплату боргу по кредитах за договорами про субкредитування № 28000-04/205 від 10.12.2007 та № 28010-02/117 від 28.10.2009 за серпень-листопад 2015 року складає 5 062 812,60 грн.

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16.07.2019. Свідок надала пояснення про те, що ОСОБА_1 умисно створював заборгованість з податку на додану вартість та за договорами про субкредитування задля отримання додаткових субвенцій з державного бюджету;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 . Свідок надала пояснення про те, що на підприємстві завжди були вільні кошти для сплати ПДВ і сплати заборгованості за угодами про субкредитування, але директор КП «Чернігівводоканал» давав їй вказівку не здійснювати оплату задля отримання субвенцій з Державного бюджету України;

- первинна бухгалтерська документація КП «Чернігівводоканал»;

- договір про субкредитування № 28010-02/117 із графіком погашення заборгованості;

- постанова НКРЕКП № 877 від 26.03.2015 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради.

- статут Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради;

- контракт № 190 від 24.03.2015 з керівником комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради;

- наказ КП «Чернігівводоканал» № 79ВК про те, що ОСОБА_1 з 04.05.2007 приступив до виконання обов`язків.

Досліджені докази свідчать про те, що дійсно міг мати місце факт зловживання службовим становищем, шляхом описаним органом досудового розслідування у клопотанні, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним державі інтересам.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про існування обґрунтованої підозри на достатньому для застосування запобіжного заходу рівні.

З огляду на заперечення сторони захисту слідчий суддя зазначає, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, в обґрунтування існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду детектив посилається на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення детектив обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 як директор Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» постійно спілкується з керівниками водоканалів України, зокрема з директором КП «Чернігівводоканал», та без застосування запобіжного заходу, може використати свій статус та зв`язки для спотворення чи знищення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

Існування ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні детектив обґрунтовує тим, що оскільки більшість свідків є працівниками КП «Чернігівводоканал», ОСОБА_1 , використовуючи набуті зв`язки може здійснювати тиск на цих свідків для того, щоб останні надавали неправдиві показання.

Ризик того, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином детектив обґрунтовує тривалістю перебування ОСОБА_1 на посаді директора КП «Чернігівводоканал» та наявністю у зв`язку із цим певних зв`язків, які він може використати з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування обґрунтовує характером вчиненого злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи без запобіжного заходу може вчиняти й інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином. Ввідповідальність за його вчинення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя також враховує розмір завданої шкоди, яка становить понад 12 млн. грн.

Наведені у сукупності обставини дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Інші ж ризики, на існування яких посилається орган досудового розслідування, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зокрема, з урахуванням тривалості досудового розслідування (відомості про кримінальне правопорушення внесені 25.08.2016), характеру доказів, якими орган досудового розслідування обґрунтовує підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, того факту, що підозрюваний вже не працює директором КП «Чернігівводоканал», слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання сторони обвинувачення на існування ризиків знищення, спотворення та приховання доказів та впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Не містять матеріали клопотання доказів на підтвердження існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, зокрема заяв таких свідків про тиск на них з боку підозрюваного чи посилання на конкретні факти, які можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 може вчиняти такі дії.

Отже при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя не враховує ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема:

1) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

2) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

3) репутація підозрюваного;

4) майновий стан підозрюваного.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи вказане питання слідчий суддя враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Як було зазначено, злочин, передбачений ч. 4 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином;

- особу підозрюваного. Так, ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м. Києві, одружений, має постійне місце роботи - є директором Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія», до кримінальної відповідальності не притягувався. Стороною захисту до матеріалів клопотання надано характеристику за місцем роботи ОСОБА_1 . Так відповідно до змісту цього документа, ОСОБА_1 силу свого досвіду має авторитет серед директорів водоканалів України, користується повагою керівників Мінрегіону, Мінприроди та інших відомств, є членом громадської ради НКРЕКП, підтримує зв`язки з колегами з Білорусії, Молдови та інших країн, з якими організовує різні проекти.

Також до матеріалів клопотання надано копії подяк, грамот, відзнак, дипломів якими нагороджувався ОСОБА_1 за весь час своєї роботи;

- майновий стан підозрюваного. Згідно з наявними у клопотанні документамии єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 є його робота директора в Українській асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія». Згідно з довідками про доходи, наданими стороною захисту дохід ОСОБА_1 з урахуванням утримань за 2016 рік склав 92 36388 грн., за 2017 - 151 539,02 грн., за 2018 - 289 528,40 грн., за 2019 - 313 413,79 грн.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,1 га за адресою Чернігівська область, Городнянський район, с. Смичин, кадастровий номер 7421487600:01:000:0034 та земельна ділянка площею 0,09 га за адресою Чернігівська область, Городнянський район, с. Смичин, кадастровий номер 7421487600:01:000:0035. На праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 .

Відомостей про наявність інших джерел доходу та майна слідчому судді не надано.

Враховуючи факт доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри та ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, беручи до уваги розмір завданої шкоди, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Проте, з урахуванням наявних у матеріалах клопотання відомостях про майновий стан підозрюваного слідчий суддя вважає, що застава у сумі 168 160 грн., хоча і визначена у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, але є непомірною для ОСОБА_1 .

Водночас, зважаючи на наявні в матеріалах клопотання відомості, що характеризують підозрюваного, його сімейний стан та соціальні зв`язки, репутацію та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що запобіжним заходом, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризиком є особисте зобов`язання, що буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути встановленому ризику та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

У зв`язку із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

За наведених вище підстав, клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 179, 194, 372

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погодженого із прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 13 квітня 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що згідно з ч. 2 ст. 179 КПК України в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 особистого зобов`язання покласти на детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016270000000308.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін