Документ № 87918049

Справа № 991/1561/20

Провадження1-кс/991/1594/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, має повну вищу освіту, одружений, раніше не судимий, адвокат,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

у кримінальному провадженні №52019000000001205, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 із вимогою про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 168160 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 20.02.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52019000000001205 від 24.12.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Детектив посилається на такі фактичні обставини, що були встановлені у ході досудового розслідування.

Ухвалою слідчого Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 від 16.12.2019 у межах кримінального провадження №12019180230000534 від 15.12.2019 накладено арешт на вантажний автомобіль марки «MAN» д.н НОМЕР_1, із причіпом д.н. НОМЕР_2, в якому знаходилася дошка хвойних порід обрізна в асортименті, належна ФОП ОСОБА_8 .

З метою вирішення питання про повернення майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_9, який допомагає ФОП ОСОБА_8 у підприємницькій діяльності, уклав із адвокатом ОСОБА_10 відповідний договір на представництво інтересів ФОП ОСОБА_8 у кримінальному провадженні.

17.12.2019 у розмові з головою Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_11 . ОСОБА_10 повідомив йому, що слідчий суддя, який приймав рішення про арешт майна, не врахував всіх обставин справи, а тому ОСОБА_9 має намір звертатися до суду із клопотанням про повернення арештованого майна.

З метою особистого збагачення ОСОБА_11 за неправомірну вигоду пообіцяв посприяти у вирішенні питання про повернення належного ФОП ОСОБА_8 майна.

Для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 залучив свого знайомого адвоката ОСОБА_4

27.12.2019 близько 08:00 ОСОБА_4 на виконання домовленостей із ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_9, якому призначив зустріч у смт. Володимирець о 09:00.

Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9, що для позитивного вирішення справи у Володимирецькому районному суді він має передати ОСОБА_11 через нього грошові кошти у сумі 9000 грн.

07.02.2020 близько 09:00 біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Вишнева, 11 під час розмови з ОСОБА_9 . ОСОБА_11 висловив прохання у наданні неправомірної вигоди у розмірі 10000 грн. за зняття арешту з деревини, вказавши, що зазначені грошові кошти необхідно передати ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_11 під час телефонної розмови повідомив ОСОБА_4, що ОСОБА_9 має надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн., замість 9000 грн., про які він казав раніше.

Також голова Володимирецького районного суду ОСОБА_11 07.02.2020 близько 09:00, знаходячись біля приміщення Володимирецького районного суду Рівненської області, під час розмови із ОСОБА_9, який прибув на зустріч із ОСОБА_12, висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 10000 грн. за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12, що грошові кошти він має передати ОСОБА_4 до обіду цього ж дня.

В той же день близько 12:00 біля адміністративної будівлі за адресою: Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборона, 49 ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 гроші у сумі 10000 грн. для їх подальшої передачі ОСОБА_11 .

У подальшому ОСОБА_13 передав ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 10000 грн., отримані від ОСОБА_9, за вплив на суддю Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_7 за прийняття ним рішення про незастосування до ОСОБА_12 адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП.

17.02.2020 заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України пособництві в проханні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої з використанням наданого їй службового становища;

- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2 КК України пособництві в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

У клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. Злочин, передбачений ч. 3 ст.368КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При визначенні розміру застави детектив керувався тяжкістю та специфікою злочинів, майновим станом підозрюваного.

2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 168160 грн. підтримала з підстав, наведених у ньому. Зазначила, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За твердженням прокурора застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків.

Розмір застави, визначений у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є непомірним для останнього.

3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 зазначили, що ризики на які посилається сторона обвинувачення відсутні, проте не заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Водночас зазначили, що сума застави яку просить визначити орган досудового розслідування є непомірною.

При застосуванні запобіжного заходу просили врахувати той факт, що ОСОБА_4 до кримінальної раніше не притягувався, одружений, має двох дітей, є єдиним годувальником своєї родини, має усталені соціальні зв`язки, позитивно характеризується.

До клопотання надані документи, що характеризують особу ОСОБА_4 .

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_4 до злочинів у вчиненні яких він підозрюється:

- заява ОСОБА_9 від 23.12.2019 із додатками. У заяві зазначено, що голова Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_11 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду;

- заява ОСОБА_9 від 07.02.2020. У заяві зазначено, що ОСОБА_11 висловив прохання надати неправомірну вигоду за непритягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.12.2019, 30.12.2019, 07.02.2019 та 10.02.2020;

- протокол обшук домоволодіння ОСОБА_11, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти з яких 500 грн. ідентифіковані як предмет неправомірної вигоди;

- реєстраційні документи ФОП ОСОБА_8 ;

- протокол допиту ОСОБА_7 ;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю особи ОСОБА_4 від 05.02.2020;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відео контролю особи ОСОБА_11 від 13.02.2020;

- ухвала слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.12.2019 у справі № 556/2287/19;

- копії матеріалів судової справи № 556/2287/19 за клопотанням ОСОБА_15 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.12.2019 у справі № 556/2287/19;

- копії матеріалів судової справи № 556/49/20 у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_12 за ст. 130 КУпАП;

- протокол огляду інформації, розміщеної на веб-сайті Єдиного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_4 .

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочинів у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування детектив посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 ; проживання у місцевості, що розташована на невеликій відстані від кордону з Білорусією та Польщею; багаторазове перетинання кордону України з Республікою Білорусь.

Існування ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні детектив обґрунтовує характером професійної діяльності ОСОБА_4 та наявністю у зв`язку із цим певних зв`язків та авторитету серед працівників суду, правоохоронних органів, які він зможе використати з метою впливу на свідків задля зміни останніми своїх показань.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, за твердженням детектива, полягає у тому, що ОСОБА_4 в силу своєї професії обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень. Ці знання він може використовувати для створення перешкод у встановленні обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Також орган досудового розслідування зазначає, що існує ризик того, що ОСОБА_4 зможе використати набуті ним в силу професійної діяльності знайомства з метою штучного створення доказів своєї невинуватості чи винуватості іншої особи, тиску на учасників кримінального провадження.

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Так, зокрема, злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При оцінці цього ризику слідчий суддя поряд із тяжкістю кримінального правопорушення враховує і територіальний фактор. Так, смт. Володимирець, Рівненської області знаходиться на невеликій відстані від кордону із Республікою Білорусь. Згідно з інформацією з реєстру АРКАН ОСОБА_4 неодноразово перетинав кордон України із Республікою Білорусь.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя бере до уваги той факт, що кримінальне провадження перебуває фактично на початковому етапі та органу досудового розслідування потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя не виключає, що без застосування запобіжного заходу, ОСОБА_4 із ОСОБА_11 зможуть узгоджувати показання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень та намагатись узгоджувати позицію з іншим підозрюваним.

Разом з цим посилання сторони обвинувачення на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. До клопотання не надано доказів, що ОСОБА_4 вчиняє якісь конкретні дії, спрямовані на створення перешкод встановленню обставин у кримінальному провадженні. Отже цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу для забезпечення дієвості кримінального провадження слідчий суддя виходить із тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, доведених ризиків, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Так, ОСОБА_4 :

- має постійне місце проживання у АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною довідкою № 533 від 18.02.2020 Володимирецької селищної ради;

- одружений, має двох дітей. Дочка та дружина ОСОБА_4 є інвалідами ІІ групи;

- має матір, 1937 року народження, яка потребує догляду;

- є пенсіонером МВС;

- згідно з характеристикою селищного голови Володимирецької селищної ради від 18.02.2020 ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради не притягувався, скарг на поведінку в громадських місцях, побуті, в сім`ї та нарікань і зауважень від сусідів до виконкому селищної ради не надходило;

- за час роботи в органах внутрішніх справи нагороджувався почесними грамотами, пам`ятними відзнаками.

За наведених підстав слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечить можливість здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Разом з цим інший більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.

4.4. Щодо розміру застави

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у вчиненні тяжкого злочину - у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підтвердження майнового стану ОСОБА_4 орган досудового розслідування посилається на відомості з ДФС, згідно з якою дохід ОСОБА_4 за 2010-2012 склав близько 175 тис. грн., а також на наявність у нього автомобілю Hyundai Tucson 2008 року випуску, земельної ділянки площею 0,003 га та частини квартири у смт. Володимирець загальною площею 79,6 кв.м

В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що основним джерелом доходу є пенсія розміром приблизно 5,5 тис. грн.

З урахуванням встановлених обставин щодо майнового стану, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 єдиний, хто утримує сім`ю, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 168160 грн. є непомірною для нього.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, що характеризують підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 грн. здатна забезпечити належну процесуальну поведінку, запобігти встановленим ризикам та не є непомірною для підозрюваного. Водночас перспектива втрати застави дійсно дозволить уникнути встановлених ризиків, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

4.5. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрювану у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту в якому проживає, а саме смт. Володимирець Рівненської області, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та іншими свідками у кримінальному провадженні, а також ОСОБА_11 .

Оскільки мати підозрюваного ОСОБА_17 проживає у с. Озеро Володимирецького району Рівненської області, що підтверджується, зокрема копією її паспорта, слідчий суддя вважає за можливе розширити межі території якою можна переміщуватися без дозволу органу досудового розслідування територією с. Озеро Володимирецького району Рівненської області.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки про підозру ОСОБА_17 повідомлено 17.02.2020, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк виконання обов`язків слід визначити до 16.04.2020 включно.

За наведених вище обставин клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із смт. Володимирець Володимирецького району Рівненської області без дозволу детектива, прокурора або суду, за виключенням поїздок до с. Озеро Володимирецького району Рівненської області;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та іншими свідками у кримінальному провадженні №52019000000001205, а також підозрюваним ОСОБА_11 .

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

Термін дії покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 16.04.2020 включно в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізнішеп`ятиднів здня обраннязапобіжного заходуу виглядізастави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000001205.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1