- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Суддя (ВАКС): Коліуш О.Л., Ткаченко О.В.
- Секретар : Борух А.С.
- Захисник/адвокат : Борак Г.Л.
- Прокурор : Демків Д.М.
Справа № 760/1279/19
Провадження 1-кп/4910/8/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 лютого 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Дубаса В.М.,
суддів: Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.
за участі секретаря судового засідання Борух А.С.
прокурора Демківа Д.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Боряк Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Боряк Г.Л. про відвід колегії суддів у складі Дубаса В.М, Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 25.09.2018 року за №52018000000000920 щодо обвинувачення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Свердловськ Луганської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК).
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
Вищим антикорупційним судом (ВАКС) здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25.09.2018 року за №52018000000000920 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»
2. Короткий виклад поданої заяви про відвід.
24.02.2020 року в судовому засіданні захисник Боряк Г.Л. усно заявила відвід колегії суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), обґрунтовуючи це тим, що судом винесена необґрунтована ухвала про визнання неповажними причин її неявки у судове засідання 11.02.2020 року та порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва, вбачаючи у цьому переслідування адвоката та втручання в її приватне життя, порушення Конституції України та принципу верховенства права.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити.
Прокурор Демків Д.М. заперечував проти задоволення заяви про відвід суду внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених в статті 75 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді (суду), передбачений статтею 75 КПК, й, зокрема, відповідно до її пункту 4 частини 1, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку про необґрунтованість зазначеного відводу, оскільки підставою для відводу суду не може бути незгода сторони з прийнятим процесуальним рішенням, в заяві про відвід не наведено будь-яких переконливих доводів наявності конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості як кожного з суддів, так і колегії суддів в цілому.
Керуючись статтями 75-81, 372, 376 КПК, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні заяви захисника Боряк Г.Л. про відвід колегії суддів у складі Дубаса В.М, Коліуша О.Л., Ткаченка О.В.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді - Коліуш О.Л.
Ткаченко О.В.