Документ № 87918069

Справа № 203/94/18

Провадження №11-п/991/19/20

У Х В А Л А

27 лютого 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів Боднара С.Б., Павлишина О.Ф., Панаіда І.В., Панкулича В.І.,

секретаря судового засідання Марисенко Л.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Кіровським районним судом м.Дніпропетровська),

прокурора Кравченка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві клопотання ОСОБА_1 , про визначення підсудності кримінального провадження, відомості про яке 11 серпня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002089,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Запорізького районного суду Запорізької області надійшли для розгляду матеріали кримінального провадження, відомості про яке 11 серпня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002089, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.354, ч.4 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

14 лютого 2020 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про визначення підсудності вказаного кримінального провадження за іншим судом у відповідності з нормами кримінального процесуального законодавства.

Вимоги та узагальненні доводи клопотання.

У вказаному клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на непідсудність вищевказаного провадження Вищому антикорупційному суду, наводить доводи, які стосуються суті обвинувачення та за своїм змістом полягають у запереченні нею своєї вини. Обвинувачена вказує про відсутність в обвинувальному акті зазначення мотиву та мети вчинення нею умисних дій як обов`язкових ознак суб`єктивної сторони інкримінуємого їй злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Також наголошує на тому, що Вищий антикорупційний суд створено для боротьби з топ-корупцією, а з огляду на те, що вона обвинувачується у скоєнні злочину, пов`язаного з виконанням нею обов`язків на посаді лікаря-невропатолога, вона не є суб`єктом злочину, підслідність якого визначена за Національним антикорупційним бюро України.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 у поданому клопотанні просить Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду визначити підсудність кримінального провадження у відповідності до КПК України, оскільки вважає, що кримінальне провадження за її обвинуваченням не повинно розглядатися Вищим антикорупційним судом.

Позиції учасників судового провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені у клопотанні вимоги підтримала у повному обсязі, вважала що за вимогами територіальної підсудності провадження повинно розглядатися Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, оскільки як події за пред`явленим обвинуваченням, так і особи обвинувачених та свідків, перебували у м.Дніпрі.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечив та просив у ньому відмовити на підставі підсудності кримінального провадження саме Вищому антикорупційному суду.

На підставі положень ч.4 ст.34 КПК України, з врахуванням позиції учасників судового провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання ОСОБА_1 за відсутності інших учасників судового провадження.

Мотиви суду.

У відповідності до ст.30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Засади розгляду справ незалежним і безстороннім судом регламентовані ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, право на «суд, встановлений законом», як структурний елемент права на справедливий суд, яке передбачене ст.6 Конвенції, та за своїм змістом є основоположною засадою, що визначає організацію судової системи держави та загалом містить дві складові: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Зокрема, у рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом, в контексті статті 6 Конвенції.

За ч.1 ст.5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» саме цей суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

За положеннями ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з приміткою до ст.45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366?1, 368-369-2 цього Кодексу.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.354, ч.4 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Таким чином, одна з обвинувачених ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які наведені в примітці ст.45 КК України, та відповідно є корупційними.

Так, однією з умов передбаченою абзацом 5 п.1 ч.5 ст.216 КПК України є вчинення злочину суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду).

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 відповідно до Постанови Верховної ради України від 24 травня 2001 року №2464-ІІІ «Про обрання суддів» обрана безстроково суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, за рішенням Вищої ради правосуддя №2504/0/15-17 від 22 серпня 2017 року звільнена з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_2 на час можливого вчинення корупційних кримінальних правопорушень обіймала посаду судді, що не оспорюється учасниками судового провадження.

Суд зауважує, що положеннями статті 34 КПК України врегульовано питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.

Пунктом 1 ч.1 ст.34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Абзацом 2 ч.3 ст.34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується лише колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно з п.20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абзацу третього пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Як вбачається з обвинувального акту, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42016000000002089 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2016 року, досудове розслідування здійснювалося групою детективів Національного антикорупційного бюро України та групою прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Обвинувальний акт підписано старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нєдовим Р.С. та затверджено 10 січня 2018 року прокурором у кримінальному провадженні - начальником другого відділу управління процесуального курівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенко В.В.

При цьому вбачається, що матеріали кримінального провадження №42016000000002089 передано на розгляд Вищому антикорупційному суду з дотриманням передбаченого пунктом 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України порядку.

З огляду на викладене враховуючи, що у вказаному кримінальному провадженні окрім інших висунуто обвинувачення особі, яка на час можливого вчинення корупційних кримінальних правопорушень обіймала посаду судді, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що кримінальне провадження №42016000000002089 надійшло до Вищого антикорупційного суду з дотриманням порядку передачі справ до Вищого антикорупційного суду та є підсудним саме вказаному суду.

Підстави для направлення кримінального провадження до іншого суду в порядку ст.34 КПК України відсутні, а питання виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , яка не обвинувачується у вчиненні корупційного злочину, не може вирішуватись при розгляді клопотання про визначення підсудності.

Окрім вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа.

Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засад організації судової влади, окреслених розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч.1 ст.17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

У той же час оскільки у клопотанні ОСОБА_1 ставиться питання саме про визначення підсудності кримінального провадження, є необхідним зазначити, що відповідно до статті 34 КПК Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду може вирішувати питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, проте не питання визначення підсудності, про що просить заявник у поданому клопотанні.

При розгляді клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності колегія суддів не надає оцінку зазначеним у ньому іншим доводам та обставинам, які фактично стосуються правомірності кваліфікації та обставин пред`явленого їй обвинувачення у кримінальному провадженні.

Посилаючись в судовому засіданні на наявність судового рішення, яке стосується предмету розгляду клопотання ОСОБА_1 , учасниками судового провадження відповідного рішення на підтвердження зазначених ними обставин до суду не надано, у зв`язку з чим колегія суддів позбавлена можливості надати відповідну оцінку відомостям про встановлені якимось судовим рішенням факти та обставини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про підсудність вищевказаного кримінального провадження саме Вищому антикорупційному суду, заявлені ж вимоги за клопотанням ОСОБА_1 є необґрунтованими та непідтвердженими дослідженими в судовому розгляді обставинами, у зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33-1, 34, 216, 369-372, 376, 532, п.20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про визначення підсудності кримінального провадження, відомості про яке 11 серпня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002089, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Боднар С.Б. Павлишин О.Ф. Панаід І.В. Панкулич В.І.