Документ № 87918095

Справа № 991/1100/20

Провадження1-кс/991/1119/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурорів Перова А.В., Скибенка О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Козлова П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В., погоджене із прокурором Четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обіймає посаду генерального директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент», одружений,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

у кримінальному провадженні № 12014100010009784, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2014,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05.02.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Хамзіна Т. Р.

1. Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014. за фактом зловживання службовим становищем невстановленими особами ТОВ «Невірос», директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_1 та директором Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації в ході будівництва об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 131.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини, встановлені в ході досудового розслідування.

Рішенням Київської міської ради №67/227 від 24.10.2002 в оренду ТОВ «Невірос» передано земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Київ , Голосіївський район , вул. Антоновича, 131 , для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення.

Протягом 2007-2008 року ТОВ «Невірос» побудувало коробку житлового будинку згідно з раніше затвердженим проектом, в тому числі допоміжні приміщення басейну на 1-му поверсі будинку, проте, будівництво було припинено у зв`язку з відсутністю коштів.

29.03.2013 ТОВ «Невірос» уклало з ТОВ «Укрбуд Девелопмент» інвестиційний договір, відповідно до умов якого вказані товариства зобов`язувалися завершити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131.

Проте директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_1 було прийнято рішення без відома середньої школи № 130, Голосіївської у місті Києві Ради, про будівництво паркінгу на частині земельної ділянки, на якій запроектований вбудовано-прибудований басейн для середньої школи № 130, з метою отримання неправомірної вигоди від продажу незаконно побудованих паркомісць. З цією метою, ТОВ «Укрбуд Девелопмент» укладено договори підряду з ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», які не передбачали необхідності виконання підрядником будь-яких робіт щодо будівництва басейну для середньої школи №130, в порушення зобов`язань ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Невірос».

ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що для введення об`єкта, житлового будинку та об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 в експлуатацію необхідні містобудівні умови та обмеження та проектна документація, яка буде відповідати фактично побудованому об`єкту, а саме побудованому будинку без басейну для середньої школи № 130, що суперечить цільовому використанню земельних ділянок згідно договорів оренди зареєстрованих за №№ 79-6-00098, 79-6-00097 від 11.03.2003, договору №24 від 29.12.2005, інвестиційного договору від 29.03.2013, для реалізації злочинного наміру організував підготовку та видачу містобудівних умов та обмежень директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 .

В подальшому на підставі містобудівного розрахунку, складеного ТОВ «Архіграф-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент», Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131. Крім того, ТОВ «КС-Інжинірінг» була розроблена проектна документація, що не передбачала будівництво басейну, а ТОВ «Українська будівельна експертиза» видано експертний звіт про розроблення проектної документації відповідно до вихідних даних на проектування.

На підставі зазначених документів, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат про відповідність закінченого будівництва за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 131, проектній документації та підтверджуючий його готовність до експлуатації.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 92/7 від 08.09.2017 вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну ЗОШ № 130 разом зі спорудою теплого галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по вул. Антоновича, 131, в м. Києві станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 грн.

Таким чином, вищевказаними злочинними діями територіальній громаді Голосіївського району в особі Спеціалізованої школи № 130 м. Києва спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, в сумі 9 317 537 грн. станом на 25.11.2014, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

30.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: організації вчинення зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Підставою для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу стали:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розмір застави, який належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений органом досудового розслідування з урахуванням тяжкості та специфіки кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , розміру завданої шкоди, особи підозрюваного, його репутації та майнового стану та склав 10 000 000 грн. Саме такий розмір застави, за твердженням органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали з підстав наведених у ньому. Зазначили, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину у вчиненні якого він підозрюється та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням наведеного вважають, що досягнення мети обрання запобіжного заходу можливе лише у разі застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Доводи сторони захисту.

Захисник Козлов П.Б. проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.

В обґрунтування своїх заперечень послався на такі обставини:

1) відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, який йому інкримінується. Так, за твердженням захисника усі доводи сторони обвинувачення є надуманими та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначає, що повідомлення про підозру не містить таких обов`язкових ознак як час, місце та спосіб вчинення конкретних дій, осіб, що можуть бути причетні до вчинення злочинних дій. Також посилається на те, що ні повідомлення про підозру, ні матеріали досудового розслідування не містять доказів безпосередньої участі ОСОБА_1 у вчиненні дій, які описуються у клопотанні чи вчиненні ним будь-яких організаційних дій;

2) недоведення існування жодного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- щодо ризику переховування від органів досудового розслідування. Захисник посилається на те, що протягом усього строку досудового розслідування ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку, жодного разу не ухилявся від явки до органу досудового розслідування чи прокурора, не відмовлявся від надання показань, сприяв встановленню обставин у цьому кримінальному провадженні, а тому посилання на існування цього ризику вважає безпідставними;

- щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Захисник вважає, що з урахуванням тривалості досудового розслідування цей ризик є надуманим;

- щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених у кримінальному провадженні. Посилання на існування цього ризику захисник вважає також надуманими з тих підстав, що на підтвердження цього органом досудового розслідування не надано жодного доказу, який б свідчив, що протягом строку досудового розслідування ОСОБА_1 намагався чинити тиск на будь-кого із свідків у цьому кримінальному провадженні;

- щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Заявник вказує, що ті обставини на які детектив посилається в обґрунтування цього ризику є надуманими та не відповідають дійсності, а тому не можуть враховуватися при оцінці наявності цього ризику;

- щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку захисника ті обставини, на які посилається детектив жодним чином не підтверджують факту існування цього ризику;

3) необґрунтованість розміру застави. Захисник стверджує, що застава у сумі 10 000 000 грн. є неспівмірною із законодавчо визначеними межами розмірів застави та є непомірною для ОСОБА_1 . Вважає, що орган досудового розслідування, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 значних матеріальних статків, жодних чином не обґрунтовують за яким принципом це майно визначено саме як значні матеріальні статки.

У разі ж якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з обмеженням свободи.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу просив врахувати відомості про особу ОСОБА_1 та стан його здоров`я на підтвердження чого надав відповідні матеріали, що характеризують особу ОСОБА_1 та довідки з медичних установ.

До клопотання також додано документи на обґрунтування доводів, наведених у запереченнях.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

В судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до вчинення злочину у якому він підозрюється:

- висновок судово-економічної експертизи №92/7 від 08.09.2017 відповідно до якої вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну ЗОШ № 130 разом зі спорудою теплого галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по вул. Антоновича (Горького), 131, в м. Києві станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 грн. з ПДВ;

- висновок судово будівельно-технічної експертизи № 181/8 від 26.06.2017 відповідно до якої вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну ЗОШ № 130 разом із спорудою теплового галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по вул. Антоновича, 131 (вул. Горького) в м. Києві, станом на 25.11.2014 становила 7 764 645 грн. (без ПДВ), або 9 317 573 грн. (з ПДВ);

- договір про оренду земельної ділянки від 26.02.2003 р., згідно з яким Київською міською радою передано в довгострокову оренду ТОВ «Невірос» земельну ділянку, місце розташування м. Київ, вул. Антоновича, 131 у Голосіївському районі м. Києва, для завершення будівництва та подальшого введення в експлуатацію житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення;

- договір № 24 від 29.12.2005 р., укладений між Голосіївською районною у м. Києві Ради та Спеціалізованою школою № 130 з поглибленим вивченням англійської та італійської мов та ТОВ «Невірос», про співробітництво в реалізації інвестиційного проекту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи № 130;

- інвестиційний договір від 29.03.2013 про будівництво будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі, укладений між ТОВ «Невірос» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент», відповідно до п. 1.1.8. якого, будівництво об`єкта - комплекс усіх дій, спрямованих на завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення, будівництво якого планується завершити;

- матеріали містобудівних розрахунків до проекту будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Антоновича, 131 (Горького) в Голосіївському районі м. Києва виготовленого в 2013 р. ТОВ «Архіфаг-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент»;

- містобудівні умови та обмеження № 13390/0/12/009-13 від 30.07.2013 забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ вул. Антоновича (Горького), 131 , в яких згідно заявлених намірів забудови: завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення (в рамках нового проекту);

- наказ № 2/2013 від 05.03.2013 згідно з яким ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент»;

- статут ТОВ «Укрбуд Девелопмент»

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Отже, враховуючи наведене слідчий суддя вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, зокрема можливістю використання майнових активів для переховування та факт багаторазово виїзду за межі України.

Так із документів, наданих до клопотання, зокрема інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що у власності дружини та матері ОСОБА_1 перебувають декілька земельних ділянок та житлових будинків у Київській області загальною площею 601,7 кв.м та 61,4 кв.м.

ОСОБА_1 згідно з реєстраційними картками транспортних засобів належать автомобілі: Mercedes-Benz S 350, 2014 року випуску, Toyota Camry, 2015 року випуску, Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску Lamborghini Urus SUV, 2018 року випуску.

Зазначений майновий стан у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Інші ж ризики на існування яких посилається орган досудового розслідування, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику на які наявне посилання вище, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зокрема, з урахуванням тривалості досудового розслідування (відомості про кримінальне правопорушення внесені 30.10.2014), характеру доказів, якими орган досудового розслідування обґрунтовує підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання сторони обвинувачення на існування ризиків знищення, спотворення та приховання доказів та впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Крім цього, посилаючись на факт зникнення із Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради містобудівних умов забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул . Антоновича (Горького), 131 , і відповідно обґрунтовуючи цим існування ризику того, що ОСОБА_1 може вчинити дії із спотворення, приховання чи знищення доказів, орган досудового розслідування не надає жодних доказів на підтвердження того, що це сталося із вказівки ОСОБА_1 .

Не містять матеріали клопотання і відомостей про здійснення ОСОБА_1 тиску на будь-кого із учасників кримінального провадження (заяв свідків про тиск та ін.).

Отже при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя не враховує ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи вказане питання слідчий суддя, зокрема, враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, як зазначалося вище, злочин передбачений ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено;

- особу підозрюваного, який відповідно до матеріалів клопотання та документів, наданих стороною захисту має достатньо міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи на території України, яке і є джерелом доходу ОСОБА_1 . Стороною обвинувачення доказів, які характеризують ОСОБА_1 з негативного боку за місцем роботи чи проживання не надано.

- протягом усього строку досудового розслідування ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку. Таку ж поведінку ОСОБА_1 демонструє і у іншому кримінальному провадженні, в якому він перебуває у статусі підозрюваного і де до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З урахуванням цих обставин, а також строку, протягом якого здійснюється досудове розслідування слідчий суддя вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

З урахуванням ризику переховування від органу досудового розслідування, який знайшов підтвердження під час досудового розслідування, особи підозрюваного, його майнового стану та процесуальної поведінки під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що запобіжним заходом, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризиком є застава, що буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути встановлених ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

4.4. Щодо розміру застави.

Вирішуючи питання про розмір застави слідчий суддя виходив із такого.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив просив визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 10 000 000 грн.

Визначаючи таку суму детектив відштовхувався від: розміру завданих збитків, які становлять 9 317 537 грн.; майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї, наявності у них значної кількості земельних ділянок, декількох житлових будинків; наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав дружині та матері ОСОБА_1 належать декілька земельних ділянок та житлових будинків у Київській області загальною площею 601,7 кв.м та 61,4 кв.м.

Особисто ОСОБА_1 , згідно з реєстраційними картками транспортних засобів належать автомобілі: Mercedes-Benz S 350, 2014 року випуску, Toyota Camry, 2015 року випуску, Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску Lamborghini Urus SUV, 2018 року випуску.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя з урахуванням характеру злочину, попереднього розміру завданої шкоди, майнового стану підозрюваного, доведених ризиків, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Водночас, застава у розмірі 10 000 000 грн. на визначенні якої наполягає орган досудового розслідування, є непомірною для підозрюваного. Згідно з наданими до клопотання матеріалами хоча і можна дійти висновку, що ОСОБА_1 володіє значними статками, проте на думку слідчого судді, їх недостатньо для внесення застави у сумі 10 000 000 грн.

З огляду на наявні відомості щодо майнового стану підозрюваного, характеру та обставин кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 500 276,00 грн. є такою, що здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

4.5. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

У клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;

2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю.

Водночас з урахуванням медичних показань, що підтверджується відповідними медичними довідками, наданими стороною захисту та необхідності проходження лікування за межами України, слідчий суддя вважає за можливе не покладати на ОСОБА_1 такі процесуальні обов`язки, як здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та носити електронний засіб контролю.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується також на тому, що у межах іншого кримінального провадження, де до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, останній демонструє належну процесуальну поведінку і без покладення цих обов`язків.

За наведених вище підстав, клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Колісника Д.В., погоджене із прокурором Четвертого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у 238 (двісті тридцять вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500 276 (п`ятсот тисяч двісті сімдесят шість) гривень.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати такі обов`язки:

1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду;

2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14, ОСОБА_15 .

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12014100010009784.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін