- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 753/11849/19
Провадження 1-кп/991/194/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
25 лютого 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5, ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_5 про відвід колегії суддів в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 29 березня 2016 року за №42016000000000870 щодо обвинувачення
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Цвіклівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) за ч.5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 210 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 уселі РудняОвручьського району Житомирської області,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_2 ) за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 210 КК,
ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Озерянка Житомирського району Житомирської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК,
ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Мікрах Ахтинського району Республіки Дагестан,, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК,
ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 на ст. Арись Південно-Казахстанської області, Казахстан, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК,
ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Павлівка Чернігівського району Чернігівської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) за ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК,
ОСОБА_13 (народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Чугуївка Чугуївського району Приморського краю Російської Федерації, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, проживає за адресою: АДРЕСА_8 ) за ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 КК,
ОСОБА_14 (народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9, проживає за адресою: АДРЕСА_10 ) за ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205-1, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
10.12.2019 до Вищого антикорупційного суду з Дарницького районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 надійшли обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.03.2016 за №42016000000000870 щодо обвинувачення: ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 210 ККУ, ОСОБА_8 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 210 ККУ, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 ККУ, ОСОБА_10 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 ККУ, ОСОБА_11 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 ККУ, ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 ККУ, ОСОБА_13 за ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 ККУ, ОСОБА_14 за ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205-1, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 ККУ.
Ухвалою від11.12.2019у даному кримінальному провадженніпризначено підготовчесудове засідання на 15.01.2020, яке відкладалось на 05.02.2020 та 25.02.2020.
2. Короткий виклад поданої заяви.
У підготовчому судовому засіданні 25.02.2020 прокурор ОСОБА_5 заявив відвід колегії суддів у складі головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 75 КПК, оскільки матеріали даного провадження містять відомості, що становлять державну таємницю, а відтак розгляд даної справи повинні здійснювати особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми.
Прокурор ОСОБА_6 не підтримав таку заяву про відвід, вважаючи, що колегія суддів має продовжувати розгляд даного провадження, впродовж чого оформити допуск до державної таємниці відповідної форми.
Захисники ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 підтримали заяву про відвід та просили її задовільнити.
Захисники ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 не підтримали заяву про відвід, вважаючи, що слід відкласти розгляд даної справи до отримання колегією суддів допуску до відомостей, що становлять державну таємницю, або заявити самовідвід.
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтримали позиції своїх захисників.
3. Обґрунтування позиції суду.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК, й, зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 її, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019, відповідно до ч.3 ст.35 КПК для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Проте під час такого автоматизованого розподілу судової справи не було враховано те, що в листі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури від 11.06.2019 №06-18555-16, яким направлено обвинувальний акт з додатками до Дарницького районного суду міста Києва, а також під час розгляду даної справи Київським апеляційним судом та Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду, прокурорами повідомлялось, що матеріали досудового розслідування в такій справі містять відомості, що становлять державну таємницю, а відтак розгляд даної справи повинні здійснювати особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв, й тому пропонувалось врахувати вказану обставину при авторозподілі справи та визначенні суддів. Така обставина була виявлена під час ознайомлення з матеріалами даного провадження вже після надходження даної справи до Вищого антикорупційного суду та проведення її автоматизованого розподілу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.
Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності суду; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілейпункту 1 статті 6 Конвенціїповинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заяваN7577/02)від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій), та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Частинами 1-3 статті 517 КПК «Охорона державної таємниці під час кримінального провадження» визначено таке:
1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності. 2. Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю. 3. До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз`яснення йому вимог статті 28 Закону України «Про державнутаємницю» та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
За пунктом 6.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду (ВАКС), затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 №4 зі змінами, не розподіляються судді судові справи, які надійшли за відсутності у судді допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи.
За пунктом 22 тих же Засад розділу «Особливості розподілу судових справ, які містять відомості, що віднесені до державної таємниці», для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю» або іншу інформацію з обмеженим доступом, АСДС визначає суддю, з числа суддів, які мають допуск до державної таємниці необхідної форми та доступ до державної таємниці (дозвіл на роботу з іншими документами, що містять інформацію з обмеженим доступом).
Внаслідок відсутності у суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи (який є у інших суддів Вищого антикорупційного суду) існують обставини, які об`єктивно виключають участь зазначеного складу колегії суддів у даному кримінальному провадженні, оскільки визначення складу суду для даного кримінального провадження здійснено без дотримання наведених положень Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, а відтак це є підставою для відводу колегії суддів.
Щодо позиції прокурора ОСОБА_6 щодо можливості продовження розгляду даного провадження визначеною колегією суддів, впродовж чого можна оформити допуск до державної таємниці відповідної форми, суд зазначає, що згідно з частинами 1, 5статті 28 КПКпід час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Частина 3Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»передбачає, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства.
Розгляд даного провадження за теоретичної можливості оформлення допуску до державної таємниці відповідної форми не забезпечить його розгляд в розумні строки, враховуючи складність та характер кримінального провадження, велику кількість учасників, щодо яких здійснювалось розслідування, тобто негативно вплине на якість та ефективність здійснення судового провадження.
За пунктом 16.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, повторний автоматизований розподіл судової справи проводиться, зокрема, на підставі судового рішення про відвід (самовідвід) слідчого судді, судді-доповідача або всього складу суду у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчого судді, судді-доповідача або всього складу суду.
Керуючись статтями 75-81, 372, 376 КПК, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву прокурора ОСОБА_5 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні.
Передати кримінальне провадження від 29.03.2016 року №42016000000000870 для проведення повторного автоматизованого розподілу справи колегії суддів, які мають допуск до відомостей, що містять державну таємницю.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3