Документ № 87918117

Справа № 910/304/19

Провадження 1-кп/910/55/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Сікора К.О.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Андронова А.В.,

сторона захисту:

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисники - Колісник С.А., Іваненко Т.М., Федур А.А.,

Федур А.А., Пушко І.О., Мірошниченко Р.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції із Ленінським районним судом м. Харкова кримінальне провадження № 52017000000000618 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України;

- ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

у с т а н о в и в:

1. У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) на розгляді перебуває кримінальне провадження № 52017000000000618 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.

Суть питання, що вирішується

2. У судовому засіданні захисник Колісник С.А. заявив клопотання про залишення без руху цивільного позову, пред`явленого АТ «Укрзалізниця» до обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

3. Заява обґрунтована тим, що:

1) АТ «Укрзалізниця» не дотримано вимоги ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме у позовній заяві не зазначено: поштові індекси сторін, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або серію та номер паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) всупереч ч. 1 ст. 177 ЦПК України представником АТ «Укрзалізниця» за довіреністю Щербак Ю.В. до цивільного позову не додано його копії та копії документів, що додаються до нього, відповідно до кількості сторін. Натомість суд, встановивши невідповідність позовної заяви вимогам закону, порушуючи статті 185, 259 ЦПК України та ст. 371 КПК України, постановив усну, а не письмову ухвалу про залишення позову без руху. Окрім того, ця ухвала, на думку захисника, за змістом не відповідає вимогам, встановленим ст. 185 ЦПК України та постановлена з порушенням строку, встановленого цією ж статтею. Захисник також вважає, що судом проігноровано інші недоліки позовної заяви, які згідно з вимогами ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху;

3) суд, порушуючи вимоги ст. 187 ЦПК України, не постановив ухвалу про відкриття провадження на підставі цивільного позову АТ «Укрзалізниця».

Позиції учасників судового провадження

4. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та захисники Федур А.А., Іваненко Т.М., Федур А.А., Пушко І.О., Мірошниченко Р.О. клопотання про залишення цивільного позову без руху підтримали.

5. Прокурор Андронова А.В. заперечила проти задоволення клопотання. Зазначила, що цивільний позов АТ «Укрзалізниця» вже прийнятий судом до розгляду. Форма і зміст позовної заяви, на думку прокурора відповідають вимогам закону, а недоліки, на які звертає увагу захисник, будуть предметом розгляду під час вирішення самого позову.

6. Захисники Янченко С.П. та Федур Г.А. у судове засідання не з?явилися, причини їх неявки суду невідомі, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

7. Представник потерпілого й одночасно цивільного позивача АТ «Укрзалізниця» Щербак Ю.В. у судове засідання не з?явилася. По телефону остання повідомила секретарю судового засідання про те, що подану нею заяву про розгляд справи 14 лютого 2020 року за її відсутності, вважає такою, що поширюється і на інші судові засідання.

Встановлені судом обставини

8. 4 грудня 2019 року до суду надійшла заява, подана Щербак Ю.В. на підставі довіреності № Ц/2-45/171-19 від 20 червня 2019 року в інтересах АТ «Укрзалізниця» про залучення як потерпілого АТ «Укрзалізниця» у цьому кримінальному провадженні. Також у цій заяві Щербак Ю.В. просила визнати її представником потерпілого (т. 3, а.п. 49-56).

9. Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання, задоволено заяву представника АТ «Укрзалізниця», товариство визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні, а Щербак Ю. В. -представником потерпілого (т. 3, а.п. 100).

10. Окрім того, 4 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява, подана Щербак Ю.В. на підставі довіреності № Ц/2-45/171-19 від 20 червня 2019 року в інтересах АТ «Укрзалізниця» про стягнення з обвинувачених на користь АТ «Укрзалізниця» завданої кримінальним правопорушенням шкоди. У позовній заяві Щербак Ю.В. , зокрема, просить визнати АТ «Укрзалізниця» цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні, а її - представником цивільного позивача (т. 3, а.п. 57-70).

11. Згідно з розпискою, яка міститься в матеріалах справи, у судовому засіданні 13 грудня 2019 року обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та захисники Колісник С.А., Федур А.А., Іваненко Т.М., Федур А.А., Пушко І.О., Мірошниченко Р.О. ознайомились із зазначеною вище позовною заявою (т. 3, а.п. 97).

12. Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання, позовну заяву залишено без руху і запропоновано представнику позивача Щербак Ю.В. усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня винесення ухвали, тобто до 23 грудня 2019 року, шляхом надання копій позовної заяви з додатками для учасників кримінального провадження (т. 3, а.п. 101).

13. 19 грудня 2019 року, тобто в межах встановленого судом строку, представником АТ «Укрзалізниця» Щербак Ю.В. до суду подано копії позовної заяви з додатками для учасників кримінального провадження (т. 3, а.п. 105).

14. 26 грудня 2019 року суд надіслав копії позовних заяв з додатками усім обвинуваченим (т. 3, а.п. 107-113).

15. Надіслані обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 копії позовної заяви повернулись на адресу суду (т. 3, а.п. 117-119, 123, 124).

16. Листами від 14 січня 2020 року суд, з метою здійснення кримінального провадження та забезпечення представництва інтересів обвинувачених запропонував захисникам Коліснику С.А., Іваненку Т.М., Федуру А.А., Федуру Г.А., Федуру А.А., Пушку І.О. отримати в суді копію позовної заяви (т. 3, а.п. 125, 128, 129, 130).

17. У зв`язку з усуненням недоліків, на яких наголошував суд, ухвалою від 4 лютого 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання, позовну заяву Щербак Ю.В., подану в інтересах АТ «Укрзалізниця» про стягнення з обвинувачених на користь АТ «Укрзалізниця» завданої кримінальним правопорушенням шкоди, прийнято до розгляду разом з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні (т. 3, а.п. 198, 199).

Положення закону, яким керувався суд та мотиви, з яких він виходив при постановленні ухвали

18. Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

19. Частиною 3 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

20. Цивільним позивачем у кримінальному провадженні, зокрема, є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (частини 1, 2 ст. 61 КПК України).

21. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

22. Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

23. Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

24. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

25. Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

26. Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлено ряд вимог до форми та змісту позовної заяви. Недотримання цих вимог може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення у порядку, передбаченому частинами 1-3 ст. 185 ЦПК України.

27. Отже, з огляду на це, суд дійшов висновку, що оскільки ЦПК України встановлює порядок здійснення виключно цивільного судочинства, вимоги до форми і змісту позовної заяви, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, мають застосовуватись з урахуванням специфіки кримінального провадження та не повинні суперечити засадам кримінального судочинства.

28. Так, одночасний розгляд судом обвинувального акта і цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист, зокрема, законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від злочину та сприяють більш швидкому і повному її відшкодуванню. Головний обов`язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод, тому вся діяльність осіб, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення прав і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).

29. Статтею 91 КПК України до обставин, що підлягають доказуванню серед іншого віднесені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

30. Зазначені елементи предмету доказування у кримінальному провадженні взаємопов`язані з предметом доказування за позовами про відшкодування позадоговірної (деліктної) шкоди у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, та відповідно, окремими змістовними вимогами до оформлення позовної заяви, перелік яких наведений у ст. 175 ЦПК України.

31. Проте, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), у кримінальному провадженні, доказування цих обставин, у тому числі, факту завдання шкоди кримінальним правопорушенням, особи, яка її завдала, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (ст. 92 КПК України), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.

32. Суд вважає, що єдиною легітимною метою вимоги закону стосовно зазначення у позовній заяві поштових індексів сторін є виключно забезпечення можливості направлення учасникам справи судових викликів та повідомлень про дату, час та місце судового засідання. Проте, не зазначення у позові цієї інформації не може бути перешкодою в реалізації права на доступ до суду.

33. Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, згідно з пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначаються лише, якщо вони відомі позивачу.

34. Також, на переконання суду, винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатами розгляду обвинувального акта по суті у вироку суду і, відповідно, не завжди може бути достеменно відома потерпілому (цивільному позивачу) на момент звернення з цивільним позовом. Тому, звертаючись до суду з позовом, особа не завжди може визначити конкретну суму, яку вона просить стягнути з кожного з відповідачів.

35. Слід також зауважити, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зазначається у позові лише тоді, коли позивач просить їх стягнути з іншої сторони. Однак, у цивільному позові АТ «Укрзалізниця» не заявляє до стягнення судові витрати.

36. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Як зазначалося вище, статтями 21, 61 та 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди гарантується право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Отже, зважаючи на це, незазначення позивачем у позовній заяві інформації про те, що ним не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, на думку суду не перешкоджає розгляду цивільного позову, пред`явленого у рамках кримінального провадження.

37. Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні повинні застосовуватись в обмеженому вигляді, з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, взаємозв`язку предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженнях за позовом про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

38. Правові наслідки, передбачені ст. 185 ЦПК України, такі як залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі недотримання вимог ст. 175 ЦПК України, можуть бути застосовані судом лише тоді, коли недоліки позовної заяви унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті та ухваленню за результатами такого розгляду рішень, передбачених ст. 129 КПК України.

39. Окрім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

40. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05) зазначив, зокрема, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

41. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви - є порушенням права на справедливий судовий захист.

42. Тому, на переконання суду, висунення додаткових вимог до змісту позовної заяви, поданої представником АТ «Укрзалізниця» Щербак Ю.В., окрім тих, про які йшлося в усній ухвалі суду від 13 грудня 2019 року про залишення позову без руху, свідчитиме про надмірний формалізм та про очевидну непропорційність вжитого обмеження права доступу до правосуддя.

43. Усе зазначене вище у повній мірі спростовує безпідставні твердження захисника Колісника С.А. про те, що в АТ «Укрзалізниця» відсутнє право пред`являти цивільний позов, а у Вищого антикорупційного суду відсутні правові підстави приймати та розглядати позов у рамках цього кримінального провадження.

44. Суд вважає помилковими посилання захисника Колісника С.А. на необхідність постановлення протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви ухвали про залишення позовної заяви без руху, позаяк норми КПК України не передбачають постановлення таких ухвал і саме у такі строки.

45. Окрім того, на відміну від правил здійснення цивільного судочинства, КПК України не покладає на суд обов`язок постановляти ухвалу про відкриття провадження на підставі цивільного позову. Згідно з пунктом 24 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. Отже, у кримінальному провадженні відсутня така стадія як відкриття провадження на підставі позовної заяви.

46. Суд відхиляє через необґрунтованість посилання захисника Колісника С.А. на те, що суд начебто не вправі постановляти усні ухвали, у тому числі ухвали з приводу залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.

47. Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

48. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали (ч. 2 ст. 369 КПК України).

49. Відповідно до частин 3, 4 ст. 371 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

50. Пунктом 5 ч. 1 ст. 108 та ч. 2 ст. 372 КПК України встановлено, що під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

51. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення (ч. 5 ст. 376 КПК України).

52. Отже, із зазначеного вище слід дійти висновку про те, що виключно у випадках, передбачених законом, суд зобов`язаний постановляти ухвалу в нарадчій кімнаті. В інших випадках, питання процедури постановлення ухвали (в нарадчій кімнаті чи без виходу до неї) відноситься до суддівського розсуду та вирішується в залежності від можливості без виходу до нарадчої кімнати вирішити відповідне питання.

53. У КПК України наведено вичерпний перелік питань, які вирішують ухвалою суду першої інстанції виключно в нарадчій кімнаті, а саме: вирішення питання про відвід (ч. 3 ст. 81 КПК України), усунення присяжного (ч. 2 ст. 390 КПК України) та застосування примусових заходів медичного характеру (ч. 3 ст. 512 КПК України).

54. З огляду на це, суд вважає, що постановлення інших ухвал, у тому числі ухвали про залишення позовної заяви без руху, можливе без виходу суду до нарадчої кімнати із занесенням такої ухвали секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

55. Захисник Колісник С.А. вірно зазначив у клопотанні, що ухвали, на які він посилається, постановлені у справах № 369/10079/17 та № 760/18987/18 не мають для суду жодного преюдиціального значення. Окрім того, вони постановлені судом за обставин, які не є тотожними обставинам цієї справи. І до того ж, ухвала суду від 25 жовтня 2019 року, на яку посилається захисник, скасована судом апеляційної інстанції.

56. Усі інші аргументи захисника, викладені у клопотанні, зводяться до його незгоди з ухвалою суду, яка набрала законної сили та не підлягає оскарженню, однак заперечення на яку можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Отже, розгляд цих аргументів відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції.

57. Підсумовуючи усе вищевикладене, суд доходить висновку, що правових підстав для залишення позовної заяви АТ «Укрзалізниця» про стягнення з обвинувачених майнової шкоди немає, а отже у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника Колісника Сергія Анатолійовича про залишення без руху цивільного позову АТ «Укрзалізниця» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 на користь АТ «Укрзалізниця» майнової шкоди у розмірі 13 685 445,49 грн у кримінальному провадженні № 52017000000000618 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

__________В.В. Маслов _________К.О. Сікора __________І.Л. Строгий