Документ № 87980695

Справа № 760/11359/16-к

Номер провадження 1-кп/991/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Козачини С.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Бєжанової А.В.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

29 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С.С. про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні 30 листопада 2019 року вищевказане клопотання прокурором Козачиною С.С. було відкликане.

25 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов лист за підписом прокурора Козачини С.С., в якому він просив суд повернутися до розгляду клопотання, яке було ним подане до суду 29 листопада 2019 року, про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У своєму листі прокурор посилався на те, що до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 12 лютого 2020 року щодо необхідності надання у термін до 28 лютого 2020 року належним чином завіреної копії ухвали слідчого судді, суду про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В вказаного листа вбачається, що у разі ненадходження у визначений термін до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва копії вищевказаної ухвали клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) до України буде відкликано як таке, що не відповідає Правилам та Статуту МОКП-Інтерпол.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

2. Прокурор подане ним клопотання підтримав у повному обсязі, зазначивши, що у разі ненадання Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва ухвали суду про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) до України буде відкликано як таке, що не відповідає Правилам та Статуту МОКП-Інтерпол.

Також прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за які передбачене покарання до 10 років позбавлення волі. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено у передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб. Так, 23 січня 2016 року о 09 годині 06 хвилин ОСОБА_1 , знаючи про досудове розслідування цього кримінального провадження, перетнув кордон України в пункті пропуску Просяне та на територію України більше не повертався, у зв`язку з чим при будь-яких засобах комунікацій не було можливості отримати підпис обвинуваченого ОСОБА_1 про отримання повідомлення про підозру. Тобто останній залишив своє місце проживання, у зв`язку з чим наявні підстави вважати, що він переховується від правосуддя.

Крім того, прокурор вказав, що 28 січня 2016 року постановою детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю. ОСОБА_1 оголошено у розшук, а 24 травня 2016 року останнього оголошено у міжнародний розшук. На його думку, про перебування особи в міжнародному розшуку свідчить постанова детектива про оголошення особи у розшук, а не відомості з бази даних Інтерполу. Оскільки у цьому кримінальному провадженні така постанова є, на думку прокурора, ОСОБА_1 є особою, оголошеною в міжнародний розшук.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Бєжанова А.В. зазначила, що на її думку на цей час клопотання прокурора задоволенню не підлягає, оскільки обвинувачений не має можливості відстоювати свою позицію, у зв`язку з чим буде порушено його право на захист.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився.

ІІІ. Мотиви суду

3. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками та клопотання прокурора з додатками, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, обрати захід забезпечення кримінального провадження. При розгляді такого клопотання суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. Вирішення питання щодо обрання, зокрема, запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом встановлено, що прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`являється, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомляється належним чином за останньою відомою адресою, зазначеною в обвинувальному акті.

Відповідно до частини першої статті 193 Кримінального процесуального кодексу України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно з частиною шостою статті 193 Кримінального процесуального кодексу України суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

З вищевикладеної норми слідує, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого можливі за наявності двох обов`язкових умов:

1) наявність підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу, для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого;

2) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.

Відсутність хоча б однієї з цих обов`язкових умов унеможливлює обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частин першої та другої статті 281 Кримінального процесуального кодексу України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

З матеріалів справи вбачається, що постановою детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Плюшкіна А.Ю. від 28 січня 2016 року ОСОБА_1 оголошено у розшук.

З пункту 4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами

можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої Наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2, слідує, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

Згідно з абзацом 7 пункту 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511?550/0/4?13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» факт перебування підозрюваного, обвинуваченого в міжнародному розшуку підтверджується відповідними відомостями, серед яких названо довідку, витяг із бази даних Інтерполу тощо.

Тобто факт внесення до обліків Генерального Секретаріату Інтерполу відомостей звернення слідчого органу про публікацію картки щодо особи без отримання жодного зворотного рішення від Генерального секретаріату Інтерполу не є свідченням оголошення особи в міжнародний розшук, оскільки матеріали, якими слідчий орган підтверджує оголошення особи в міжнародний розшук, мають містити повідомлення безпосередньо з Інтерполу, довідки або витягу з його бази даних.

Повідомлення щодо оголошення в розшук публікується у вигляді так званої картки (notice) оповіщення, яка може бути не лише інструментом міжнародного розшуку, але й способом обміну інформацією. Залежно від мети розшуку «картці» надається колір. Метою «синьої картки» є встановлення місцезнаходження особи, а картка з червоним кутом має додаткову та ключову мету - арешт особи для подальшої екстрадиції.

В попередніх підготовчих судових засідання судом долучалися до матеріалів кримінального провадженні надані прокурором копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 15 листопада 2019 року, з якого вбачається, що станом на день надання відповіді відомості про ОСОБА_1 заблоковані Генеральним секретаріатом Інтерполу (том № 5 а.с. 87), та копія листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 02 грудня 2019 року, з якого вбачається, що 19 червня 2017 року Департаментом до Генерального секретаріату Інтерполу направлено проект червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України, та клопотання про його публікацію в обліках Генерального секретаріату Інтерполу. Станом на день надання відповіді інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію вказаного вище червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 в обліках Генерального секретаріату Інтерполу не прийнято. Жодна країна-член МОКП-Інтерпол не має доступу до червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том № 5 а.с. 89).

Аналогічні відомості містяться у листі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 20 грудня 2019 року, який 23 грудня 2019 року надійшов до Вищого антикорупційного суду (том № 5 а.с. 123-124).

Також прокурором було надано суду лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 27 грудня 2019 року, з якого вбачається, що станом на день надання відповіді інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію червоного оповіщення в обліках Генерального секретаріату Інтерполу не прийнято. Таким чином, станом на дату надання відповіді на запит є підстави чітко і конкретно зазначити лише те, що інформаційна система Інтерполу для розшуку ОСОБА_1 не застосовується (том № 5 а.с. 143-144).

В листі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 12 лютого 2020 року зазначається, що згідно з рішенням Комісії з контролю файлів Інтерполу, ухваленого на дев`яносто дев`ятій сесії, яка відбулася у період з 27 лютого до 03 березня 2017 року, ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжними заходами і відповідно ордерами на арешт у розумінні статті 83.2 (b, іі) Правил Організації.

19 червня 2017 року Департаментом до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) до України.

Проект червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 було внесено на підставі ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2017 року про надання дозволу на затримання вказаної особи з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Станом на 11 лютого 2020 року зазначене оповіщення заблоковано інституціями Генерального секретаріату Інтерполу на період вивчення його відповідності Правилам та Статуту МОКП-Інтерпол (том № 5 а.с. 199-200).

Тобто з наведеної у листі інформації вбачається, що проект червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 було внесено майже через чотири місяці після того, як Комісією з контролю файлів Інтерполу прийнято рішення про те, що ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжними заходами і відповідно ордерами на арешт у розумінні статті 83.2 (b, іі) Правил Організації.

З викладеного слідує, що публікація червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_1 взагалі не здійснювалася, а внесення проекту такого оповіщення не прирівнюється до його публікації.

Більше того, у кожному з листів Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, які були надані прокурором чи надійшли безпосередньо на адресу суду, повідомляється про те, що інституціями Генерального секретаріату Інтерполу рішення про публікацію червоного оповіщення в обліках Генерального секретаріату Інтерполу щодо ОСОБА_1 не прийнято.

Крім того, в цих листах відсутня будь-яка інформація про публікацію синього оповіщення стосовно обвинуваченого.

Поряд із цим, у листі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва від 27 грудня 2019 року повідомляється, що інформаційна система Інтерполу для розшуку ОСОБА_1 не застосовується, що свідчить про те, що рішення про публікацію синього оповіщення також не прийнято.

Виходячи зі змісту наведених в цій ухвалі положень законодавства України, саме з моменту внесення публікації до бази даних Інтерполу особа є такою, що оголошена у міжнародний розшук, оскільки міжнародний розшук включає комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів компетентних органів держави-ініціатора розшуку та органів запитуваних зарубіжних країн, спрямованих на встановлення, арешт та видачу (екстрадицію) розшукуваних осіб, що проводиться на території кожної з держав-учасниць відповідно до загальних норм та принципів міжнародного права, а також до міжнародних договорів, укладених між цими країнами та національним законодавством у рамках міжнародного співробітництва.

Тобто одне лише прийняття детективом постанови про оголошення особи в міжнародний розшук не означає, що такий розшук розпочато, оскільки активні дії щодо розшуку особи здійснюються з того моменту, коли інформація щодо розшукуваної особи стає доступною для всіх держав-учасниць.

Таким чином, оскільки інформаційна система Інтерполу для розшуку ОСОБА_1 не застосовується, останнього не можна вважати особою, яка оголошена у міжнародний розшук.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не надано достатніх доказів оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

За наведених обставин, немає необхідності з`ясовувати наявність підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 315, 369, 372, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання прокурора Козачини С.С. про обрання до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич