Пошук

Документ № 87984864

  • Дата засідання: 26/02/2020
  • Дата винесення рішення: 26/02/2020
  • Справа №: 991/1426/20
  • Провадження №: 52017000000000905
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
  • Секретар : Чеботаренка А.П.

Справа № 991/1426/20

Провадження1-кс/991/1456/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу потерпілого ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Шаповаленка А.В. від 20 січня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

у с т а н о в и в:

17 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , за результатом розгляду якої він просить: скасувати постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Шаповаленка А.В. від 20.01.2020 про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та зобов`язати детектива відновити досудове розслідування по кримінальному провадженню.

Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України (далі-Національним бюро) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000905 від 29.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яке постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро Шаповаленка А.В. від 20.01.2020 закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, оскільки детективом не вчинено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів та перевірку їх у кримінальному провадженні.

Зазначає, що в описовій частині оскаржуваної постанови наводиться зміст постанови від 30.03.2018, якою детектив уже закрив кримінальне провадження. При цьому сам детектив констатує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.02.2019 по справі № 760/11893/18 постанову від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження скасовано. Проте жодних слідчих дій після цього детектив не вчинив, про що свідчить відсутність відповідних посилань в тексті оскаржуваної постанови.

Посилається на те, що в межах провадження за його заявою детектив допитав тільки ОСОБА_2 при цьому, наводячи його показання, робить висновок про невстановлення об`єктивних відомостей, що могли свідчити про зловживання службовим становищем органів влади в інтересах засновника ТОВ «Безпека» ОСОБА_3 та інших осіб.

Також стверджує, що детектив не провів одночасний допит ОСОБА_2 і його з метою з`ясування розбіжностей в показаннях, не допитав інших осіб з приводу зазначених в заяві та при його допиті обставин.

Крім того, зазначив, що детективом не проведено допит свідків, зазначених ним у його заявах та клопотаннях, поданих протягом проведення досудового розслідування, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддю Господарського суду Одеської області ОСОБА_19., суддю Одеського апеляційного господарського суду ОСОБА_18, як і не проведено його одночасний допит з допитаними свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з метою з`ясування усіх обставин справи та усунення суперечливості у показаннях зазначених осіб.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу, просив задовольнити з підстав викладених у ній. Додатково пояснив, що при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження детективом не враховано, що свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 надали неправдиві показання; не допитано ключових осіб по кримінальному провадженню, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суддів Господарського суду Одеської області ОСОБА_19 . та суддю Одеського апеляційного господарського суду ОСОБА_18. Всупереч нормам КПК України детективом об`єднанні в одне провадження його заяви від 07.12.2017, 31.07.2018, 09.10.2019, проте не надана оцінка кожному епізоду окремо.

У судовому засіданні детектив Національного бюро Шаповаленко А.В. проти скарги заперечував, просив у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що прийнята ним постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, при її ухваленні дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником може бути оскаржене рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що Національним бюро здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000905 від 29.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про які внесено за заявами ОСОБА_1 від 07.12.2017, 31.07.2018, 09.10.2019.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 07.12.2017, на підставі якої розпочато провадження, у 2011 році відбувся рейдерський захват його бізнесу з реалізації продукції «Commax», у зв`язку з чим він неодноразово звертався до ГУ НП в Одеській області із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, відомості про які до ЄРДР не вносяться, а по внесеним відомостям правоохоронні органи не проводять відповідні процесуальні дії. Вважає, що Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище сприяє уникненню відповідальності наведених ним осіб, що завдало та продовжує завдавати шкоди його правам та інтересам, а також інтересам його підприємства.

У заяві від 31.07.2018 ОСОБА_1 зазначив, що посадові особи органів місцевого самоврядування м. Одеса та службові особи правоохоронних органів ініціювали дії, що містять ознаки зловживання службовим становищем, з метою заволодіння належного заявнику нерухомого майна.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 09.10.2019 посадові особи судової гілки влади та органів місцевого самоврядування м. Одеса вчинили злочинні дії, направлені на заволодіння його нерухомим майном у вигляді 1/2 частини готельного комплексу у м. Одеса, провулок Єлісаветградський, 1, що містять ознаки зловживання службовим становищем.

Встановлено, що 20.01.2020 року постановою детектива Національного бюро Шаповаленка А.В. закрито кримінальне провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017 у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Постанова детектива від 20.01.2020 обґрунтована тим, що в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем Міністром внутрішніх справ України всупереч інтересам служби в інтересах директора та засновника ТОВ «Безпека». Детектив зазначає, що під час допиту ОСОБА_1 встановлено, що він оперує тотожними фактами та пов`язує з ними одних і тих же осіб, що і в провадженні № 52019000000000067, а також надав слідству для доручення однакові матеріали, тому ці два провадження об`єднані в одне - № 52017000000000905. Детектив дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 в частині причетності до заволодіння його активами як фізичної особи-підприємця та активами ТОВ «Укртехнопроект» службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, не підтверджені матеріалами провадження, а проведення перевірок та інших заходів реагування, мають адміністративно-правовий характер та можуть бути оскарженні у передбаченому заявником порядку.

За таких обставин, детективом зроблено висновок, що досудовим слідством у кримінальному провадженні № 52017000000000905 від 29.12.2017 не встановлено об`єктивних відомостей, що могли б свідчити про зловживання службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб. Об`єктивно підтверджена діяльність суб`єктів, зазначених ОСОБА_1 у своїх заявах, не підпадає під ознаки злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.

Згідно ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективом постановами від 30.03.2018 та від 15.05.2019 закривалось зазначене кримінальне провадження, однак ці постанови були оскаржені ОСОБА_1 до слідчого судді, та скасовані.

Так, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 760/11983/18 скасовано постанову детектива НАБУ Шаповаленка А.В. від 30.03.2018 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017.

В цій ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що висновки детектива про закриття кримінального провадження є передчасними, оскільки, детектив не дослідив усіх обставин кримінального провадження та не провів ряд слідчих дій, детективом не з`ясовано обставин справи, як наслідок наявність події кримінального правопорушення не встановлювалися.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 у справі № 760/16994/19 (провадження № 1-кс/910/586/19) скасовано постанову детектива Національного бюро Шаповаленка А.В. від 15.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000905 від 29.12.2017, у якій слідчий суддя дійшов висновку, що детективом не виконано у повному обсязі вимоги ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.02.2019, не проведено достатньої кількості слідчих дій, які є необхідними для встановлення істини по кримінальному провадженню, не перевірені всі обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві від 07.12.2017.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування детективом за вказаними заявами ОСОБА_1 проведені такі слідчі дії:

допитано заявника ОСОБА_1 - протоколи допитів від 18.01.2018, 19.03.2019, 20.03.2019, 25.11.2019;

допитано свідка ОСОБА_3 - протокол допиту від 26.03.2018;

отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 станом на 24.01.2019;

отримано з Державної міграційної служби України особові картки на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

отримано повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей від імені ОСОБА_2 станом на 24.01.2019р.;

отримано судові рішення за позовами ОСОБА_1 , зокрема по справі № 815/5205/17;

отримана на запит Національного бюро відповідь Головного управління ДФС в Одеській області вих. № 3760/9/15-32-13-04-07 від 11.02.2019 з додатком: актом від 28.08.2017 № 1134/15-32-13-05/2649122050; наказом ГУ ДФС в Одеській області від 02.02.2017 № 2725; наказом ГУ ДФС в Одеській області від 14.08.2017 № 3546; направлення, виданого ГУ ДФС в Одеській області від 19.07.2017 № 4164/13-05;

отримана на запит Національного бюро відповідь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вих. № 0119/763-06 від 29.03.2019 з доданими копіями документів на 13-ти аркушах;

отримано з Державної міграційної служби України особові картки на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

допитано свідка ОСОБА_2 - протокол допиту від 15.05.2019;

допитано свідків: ОСОБА_11 - протокол допиту від 06.12.2019р., ОСОБА_12 - протокол допиту від 26.12.2019р., ОСОБА_15 протокол допиту від 17.01.2020р..

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вимоги, викладені в ухвалах слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.02.2019 у справі № 760/11983/18 та слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 у справі № 760/16994/19 (провадження № 1-кс/910/586/19) детективом виконані в повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що кримінальне правопорушення Міністром МВС полягає у непроведенні досудового розслідування у 14 кримінальних провадженнях, які розслідуються органами Національної поліції за його заявами; міський голова Труханов підписав довіреність на представництво юрисконсульта міської ради у адміністративних справах щодо земельної ділянки, яка перебуває у його ( ОСОБА_1 ) власності, а також він убачає вчинення кримінального правопорушення з боку судді ОСОБА_16 , якого він бачив у ресторані з бувшим прокурором Мамедовим Б.А.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Частина 1 ст. 364 КК України передбачає відповідальність за «Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб», а ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України - за «Те саме діяння (що й зазначено в ч. 1), якщо воно спричинило тяжкі наслідки».

Згідно з п. 3. Примітки до ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 365, 367, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Обов`язковими ознаками вказаного складу злочину, насамперед, є ознаки, які прямо названі в диспозиції ч. 1 ст. 364 КК України і наявність яких необхідно доводити під час досудового розслідування: 1) вина - у формі умислу; 2) мета - отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи для іншої фізичної чи юридичної особи; 3) діяння - використання влади або службового становища всупереч інтересам служби; 4) наслідки - істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; 5) об`єкт злочину - інтереси служби; 6) суб`єкт - службова особа.

Крім того, ознаками складу цього злочину є також ті, обов`язковість яких випливає з положень Загальної частини КК : причинний зв`язок між діянням та наслідками; загальні ознаки суб`єкта: а) статус службової особи; б) досягнення 16-річного віку (визначено з урахуванням ч. 2 ст. 22 КК); в) осудність.

У судовому засіданні встановлено, що детективом вжиті заходи, спрямовані на отримання інформації та її аналіз з точки зору кримінально-правової кваліфікації обставин, викладених у заявах ОСОБА_17 .

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у детектива була обґрунтована підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, оскільки продовження досудового розслідування суперечитиме ч. 1 ст. 284 КПК України, згідно з якою наявність відповідних обставин породжує обов`язок слідчого, прокурора прийняти рішення про закриття провадження.

Посилання ОСОБА_1 на те, що детективом не виконані вимоги його клопотань щодо допиту певних осіб та вчинення інших процесуальних дій, слідчий суддя оцінює критично, оскільки за матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 має процесуальний статус заявника, до прав якого не віднесено звернення з клопотанями в порядку ст. 220 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Таким чином, визначення видів та кількості проведення слідчих і процесуальних дій для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є дискреційними повноваженнями детектива.

Разом з цим, судом не приймаються до уваги посилання ОСОБА_1 на безпідставність об`єднання його заяв про вчинення кримінальних правопорушень від 01.12.2017, 31.07.2018, 09.10.2019 в одне провадження, оскільки, враховуючи вимоги ст. 36, 217 КПК України, вирішення питання щодо об`єднання матеріалів досудового розслідування, є дискреційним повноваженням прокурора, і таке рішення не підлягає оскарженню.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що винесена детективом постанова від 20.01.2020 про закриття кримінального провадження відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню, тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 303-307, 372 КПК України слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан