Документ № 88013507

Справа № 991/2874/19

Провадження №11-сс/991/200/20

Слідчий суддя: Широка К.Ю.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

04 березня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Онуфрієнко І.В.,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_1 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В.,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 заявив відвід суддям Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В., посилаючись на відсутність компетентності суду, оскільки в судовому засіданні до нього застосовувалося звернення «пан ОСОБА_1 », а не «громадянин» або « ОСОБА_1 », суддями ухвалено неправосудне рішення, порушено його право на приватне життя, медичну таємницю. Вважає, що судді, знаючи, що він ініціює кримінальне провадження щодо них повинні були взяти самовідвід. При дослідженні розписки судді озвучили, що цифра на «5» не подібна, що призвело до ухвалення рішення на припущеннях. Суддями порушено Бангалорські принципи. Також, в супереч положенням КПК України, йому не було видано копію ухвали після проголошення судового рішення.

Заслухавши ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення відводу.

Обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.

Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство України висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, для більш детального аналізу. Так, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює (пріоритет) міжнародного права в Україні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були висвітлені у справі "Мироненко і Мартенко проти України".

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_1 на звернення «пан ОСОБА_1 », а не «громадянин» або « ОСОБА_1 », на ухвалення суддями неправосудного рішення, порушення його права на приватне життя, медичну таємницю, порушення Бангалорських принципів та, що судді, знаючи, що він ініціює кримінальне провадження щодо них повинні були взяти самовідвід не є підставами для відводу, оскільки це посилання ґрунтується на суб`єктивній думці останнього, яка пов`язана з незгодою з попереднім рішенням цієї колегії суддів в іншому апеляційному провадженні.

Також, безпідставним є посилання ОСОБА_1 на ухвалення рішення на припущеннях, озвучення суддями не подібності цифри «5» при дослідженні розписки так як повний текст рішення, колегією суддів не проголошувався, і датою проголошення повного тексту ухвали визначено 05 березня 2020 року.

Крім того, відповідно до положень ч. 6 ст. 376 КПК України, негайно після проголошення вручається лише копія вироку обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Також, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. А тому, оскільки ОСОБА_1 не скористався своїм правом на отримання копії ухвали, підстав для негайного вручення копії судового рішення колегія суддів не мала.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що немає обґрунтованих підстав для сумнівів в неупередженості суддів Павлишина О.Ф., Никифорова А.С., Чорної В.В при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , а тому, в задоволенні відводу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Павлишину О.Ф., Никифорову А.С., Чорній В.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. Ф. Павлишин А.С. Никифоров

В.В. Чорна