Документ № 88013793

Справа № 991/1825/20

Провадження1-кс/991/1867/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

детектива НАБУ Яреми В.В.,

власника майна ОСОБА_1 ,

представника власника майна Логоши В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А.В. про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

В клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч ст.ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2 000 га. Земельні ділянки перебували у постійному користуванні державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України. Такою діяльністю спричинено тяжкі наслідки державі.

25.02.2020 у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено речі, які можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 26.02.2020 ці речі визнано речовими доказами.

Оскільки під час проведення обшуку пароль системи логічного захисту органу досудового розслідування повідомлений не був, а телефон зберігався у сейфі разом із документами, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, у прокурора є підстави вважати, що телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, що унеможливить його подальше використання під час доказування у сукупності з іншими доказами, просить накласти арешт на цей телефон.

У судовому засіданні детектив Ярема В.В. клопотання прокурора підтримав з підстав, що у ньому наведені. Просив клопотання задовольнити та накласти арешт на телефон, вилучений у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 . Зазначив, що арешт майна забезпечить виконання завдань кримінального провадження, оскільки надасть змогу дослідити цей мобільний носій на наявність у ньому інформації, яка може стосуватися обставин, які досліджуються у цьому кримінальному провадженні.

До клопотання детектив також надав протокол огляду від 28.02.2020 за результатами огляду, вилученого у ОСОБА_1 телефону.

Власник майна ОСОБА_1 та його представник - адвокат Логоша В.В. проти задоволення клопотання про арешт майна заперечили, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначили, що цим мобільним телефоном ОСОБА_1 не користується, а тому пароль системи логічного захисту він не приховує, а просто не пам`ятає. Жодної інформації, яка цікавить орган досудового розслідування цей мобільний телефон не містить, а тому підстав для накладення арешту на цей мобільний телефон вони не вбачають.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що було вчинено кримінальне правопорушення про яке зазначається в клопотанні.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор серед іншого має право тимчасово вилучати речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зокрема використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 надавався дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, мобільних телефонів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, за допомогою яких вчинявся злочин та підтримувався зв`язок між ОСОБА_1 та іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичних носіїв інформації (компакт-диски), флеш-накопичувачів, флеш-карт накопичувачів або інших карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших носіїв електронної інформації, на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення.

Отже речі, що були вилучені під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 167-168 КПК є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 закінчено о 15:50, 25.02.2020. Отже, виходячи із вимог абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна мало б бути подане не пізніше 15:50, 27.02.2020.

Клопотання про арешт подано 27.02.2020 о 00:40, що підтверджується відмітками на конверті, описі вкладення, інформацією за результатами пошуку відправлення за ідентифікатором.

Згідно зі ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо, зокрема, скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Отже, клопотання про арешт майна подано з дотриманням строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Із змісту протоколу обшуку від 25.02.2020 вбачається, що серед речей, які мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585, виявлено мобільний телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору. У зв`язку із ненаданням графічного ключа від телефону та неможливістю скопіювання наявної на цьому телефоні інформації, детективом було прийнято рішення про його вилучення з метою подолання системи логічного захисту.

Згідно з протоколом огляду від 28.02.2020 скопіювати інформація наявну на вилученому телефоні органу досудового розслідування не вдалося.

Постановою старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Яремою В.В. від 26.02.2020 мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52019000000000585.

Необхідність накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно обумовлена тим, що відомості, які містяться на вилученому мобільному терміналі систем зв`язку, з огляду на місце його виявлення нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження та забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України. Зокрема за таких підстав у органу досудового розслідування буде можливість отримати інформацію, яка має значення для досудового розслідування, але яку з об`єктивних причин неможливо було зчитати під час проведення обшуку.

Носій інформації - це матеріальний об`єкт, призначений для запису, передачі та зберігання інформації, який, зокрема, може бути електронним (дискети, лазерні диски, флеш-накопичувачі, жорсткі магнітні диски тощо), а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється шляхом її зчитування. Мобільні термінали систем зв`язку також відносяться до носіїв інформації, оскільки за допомогою них через смс-повідомлення, електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, може передаватися інформація шляхом здійснення листування, відправлення різного роду файлів тощо, а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється також шляхом її огляду та зчитування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вилучене у ході обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 майно, а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, містить інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та які можуть бути зчитані із цього мобільного носія протягом деякого проміжку часу.

Вилучення означеного майна органом досудового розслідування, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на відшукання та вилучення мобільних терміналів та носіїв електронної інформації та того факту, що отримання повної інформації з таких носіїв здійснюється, шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, яка дозволяє вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі, у зв`язку із необхідністю подолання системи логічного захисту чи проведення відповідного дослідження.

На підставі наданих пояснень та документів слідчий суддя дійшов висновку, що власником майна щодо якого вирішується питання про накладення арешту є ОСОБА_1 . Зазначене підтверджено також ОСОБА_1 під час судового засідання.

Враховуючи, що у межах кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 перевіряється, зокрема, причетність ОСОБА_1 до процесу незаконної передачі особливо цінних земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», є достатні підстави вважати, що в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наявний ризик переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування. В такому разі передача вилученого майна володільцю майна не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованим.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

З урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідується у межах цього кримінального провадження такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у мирне володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільця майна не створює.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А.В. у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 25.02.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін