- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 991/1928/20
Провадження1-кс/991/1971/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., перевіривши клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жуваки Сергія Олександровича про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019200350000035 від 30.03.2019, за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчому судді Вищого антикорупційного суду 04.03.2020 надійшло для розгляду зазначене клопотання, в якому детектив просить продовжити строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42019200350000035, відомості про яке 30.03.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до дванадцяти місяців, тобто до 08.09.2020. Клопотання погодив Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Холодницький Н.І.
Перевіривши матеріали клопотання на предмет його підсудності слідчому судді Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до пункту третього ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
У випадках, передбачених статтею 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого (ч. 1 ст. 295-1 КПК України).
Можливість розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42019200350000035 від 30.03.2019 визначається на підставі норм ст. 33-1 КПК України, якою врегульоване питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
До підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем, належить до переліку злочинів, що міститься в примітці до статті 45 КК України.
Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України закріплені умови, за наявності хоча б однієї з яких, злочин буде належати до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Ці умови передбачають, що злочин вчинено особою, яка обіймає певну посаду та/або має певне спеціальне чи військове звання (перелік наведений у пункті першому), розмір предмета злочину або завданої ним шкоди перевищує певний розмір і злочин вчинений відповідною службовою особою (пункт другий), або ж злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України повідомлено ОСОБА_1 , який обіймає посаду директора Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів», та ОСОБА_3 , який є директором ТОВ «Альгира». Зазначені посади, які обіймають підозрювані, не входять до переліку, визначеного пунктом першим частини п`ятої статті 216 КПК України.
Згідно із клопотанням та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, досудове розслідування здійснюється щодо розтрати у 2019 році бюджетних грошових коштів Міністерства оборони України шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке полягало у придбанні складальних одиниць та деталей виробу до РПВ-16 за завищеними цінами, вчинене у великому розмірі. Розмір спричинених злочином державним інтересам збитків визначений у сумі 917 726,47 грн.
Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 216 КПК України розмір предмета злочину або завданої ним шкоди повинен у п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 установлений у розмірі 1 921 гривня. Тобто у 2019 році п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 500 * 1 921 грн = 960 500 грн. Отже, мінімальний розмір завданої злочином шкоди, передбачений пунктом другим частини п`ятої статті 216 КПК України, перевищує розмір шкоди, встановлений у кримінальному провадженні № 42019200350000035 від 30.03.2019, на 960 500 грн - 917 726,47 грн = 42 773,53 грн.
Пункт третій частини п`ятої статті 216 КПК України стосується вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК України, тому передбачена ним умова не може застосовуватися у кримінальному провадженні щодо розслідування злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні № 42019200350000035 від 30.03.2019, в рамках якого подане клопотання детектива, немає жодної з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України, і тому таке клопотання не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду і відсутні правові підстави для його розгляду слідчим суддею цього суду. Клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування підлягає розгляду судом за місцезнаходженням органу, що здійснює досудове розслідування, - Солом`янським районним судом м. Києва.
Зважаючи на те, що правила статті 34 КПК України про порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого стосуються передачі на розгляд іншого суду кримінальних проваджень, що перебувають на стадії судового розгляду, та не поширюються на клопотання, подані слідчому судді на стадії досудового розслідування, то клопотання детектива необхідно повернути останньому для вирішення питання про звернення до слідчого судді того суду, який вповноважений на його розгляд.
Керуючись ст. 33-1, 295-1, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жуваки Сергія Олександровича про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019200350000035 від 30.03.2019, за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повернути особі, яка його подала, як таке, що не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Копію ухвали направити особі, яка подала клопотання, разом з клопотанням і усіма доданими до нього документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз`яснити особі, яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя О.В. Олійник