- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Онуфрієнко І.В.
Справа № 991/2874/19
Провадження №11-сс/991/200/20
Слідчий суддя: Широка К.Ю.
Доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Онуфрієнко І.В.,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року скаргу особи, що подала апеляцію, ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Дуди Н.О. від 16.12.2019 про закриття кримінального провадження №52019000000000378 - відхилено.
На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 13.02.2020.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначає, що копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 він отримав 20.02.2020, а апеляційну скаргу подав через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 25.02.2020, що відповідає п`ятому процесуальному дню. Також, в додатках ОСОБА_1 зазначив копію Постанови Верховного Суду у справі № 461/1434/18 від 27.05.2019 року та роз`яснення Верховного Суду щодо поважності причин для поновлення пропущеного строку. (а.с.72)
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання, та подав довідку про перебування на лікуванні.
Детектив та прокурор у судове засідання не прибули, будучи повідомленими про час та місце апеляційного розгляду належним чином, про поважні причини неприбуття суд не повідомити, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали клопотання колегія суддів вважає, що клопотання не є обґрунтованим.
Матеріалами клопотання встановлено такі обставини.
Скарга розглядалася із викликом ОСОБА_1 і він був присутній в судовому засіданні 13.02.2020. Крім того, матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 14.02.2020 отримав резолютивну частину ухвали від 13.02.2020 (а.с. 51)
Датою проголошення повного тексту ухвали слідчим суддею визначено 10 год. 00 хв. 17.02.2020.
Таким чином, строк на оскарження ухвали слідчого судді від 13.02.2020 розпочався 14.02.2020 та останнім днем оскарження було 18.02.2020.
ОСОБА_1 отримав повний текст ухвали 18.02.2020. (а.с. 65)
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді ОСОБА_1 подав 25.02.2020, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Дотримання вказаної норми включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Також частиною третьою вказаної статті встановлено, що, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином ст.117 КПК України встановлює можливість поновлення процесуального строку лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
З рішень ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо, зокрема пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру.
Посилання ОСОБА_1 в клопотанні на те, що ним отримано копію ухвали 20.02.2020 спростовується даними розписки, відповідно до якої повний текст ухвали отримано 18.02.2020. (а.с.107)
В зв`язку з викладеним, слід дійти висновку про наявну можливість у ОСОБА_1 отримати копію ухвали 17.02.2020 та про фактичне отримання ним копії ухвали до закінчення строку на апеляційне оскарження.
Також, посилання лише на дату отримання повного тексту ухвали без зазначення мотивів неможливості подання апеляційної скарги у визначений законом строк не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З вказаних положень закону слідує, що рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
А тому, колегія суддів при самому лише посиланні на дату отримання копії ухвали та Постанову Верховного Суду, вважає неможливим самостійно визначати обставини, що спричинили неможливість подання апеляційної скарги у визначений законом строк, при тому, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в судовому засіданні таких не зазначив, не зазначив обставин, що досліджувались Верховним Судом, оскільки це призведе до порушення вимог ст. 22 КПК України.
Крім того, колегією суддів визнається безпідставним посилання на довідку ПП «Клініка доктора Василевича», відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на лікуванні з 10.02.2020, так як з вказаного часу ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях, тобто об`єктивні обставини не підтверджують неможливість вчинення останнім процесуальних дій.
Таким чином, в клопотанні не наведено і колегією суддів не встановлено обставин про те, що пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру.
А тому, оскільки поважність причин пропуску строку не встановлена, відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та, зокрема, суд за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і колегія суддів не вбачає підстав для його поновлення, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу слід повернути.
Керуючись ст.ст.117, 399 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року.
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2020 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Дуди Н.О. від 16.12.2019 про закриття кримінального провадження № 52019000000000378 від 08.05.2019 в частині передбаченій ч. 2 ст. 368, та ч. 2 ст. 364 КК України.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий: О. Ф. Павлишин
Судді: А.С. Никифоров
В.В. Чорна