Документ № 88102717

Справа № 991/1408/20

Провадження №11-сс/991/211/20

Слідчий суддя: Олійник О.В.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Халітова С.І.,

захисника - адвоката Ігнатьєва В.С.,

прокурора Олефіра Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20.02.2020 відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковичана постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 05 лютого 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42016000000000785. Захисник подав апеляційну скаргу. Захисник стверджує, що ухвала від 20 лютого 2020 року не є законною, обґрунтованою, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам скарги, та наявні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на такі обставини.

Рішення від 05.02.2020 про відмову у задоволенні клопотання про припинення розшуку ОСОБА_1 є невмотивованим та є проявом бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні № 42016000000000785, у зв`язку з чим захисник його оскаржує згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Слідчий суддя зробив неправильний висновок щодо оскарження захисником рішення, а не бездіяльності, не встановив, що сторона захисту навела у скарзі аргументи щодо наявності у прокурора обов`язку вчинити процесуальні дії.

Слідчий суддя не врахував, що у даному випадку КПК України визначає строк для вжиття процесуальних дій, спрямованих на забезпечення завдань кримінального провадження та дотримання прав ОСОБА_1 як особи, щодо якої внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Прокурор, розглядаючи клопотання сторони захисту, фактично відмовив у виконанні такої процесуальної дії як оцінка доказів, а тому допустив бездіяльність, яка полягає у невчиненні цієї процесуальної дії. Ненадання прокурором належної оцінки доказам унеможливлює об`єктивне, повне, всебічне дослідження всіх обставин справи, зокрема і щодо захисту державою ОСОБА_1 від безпідставного обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не враховано, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ухилився від належного виконання покладених на нього завдань в частині виконання процесуальних дій, зазначених у клопотанні захисника № 191 від 31.01.2020, а саме: оцінки доказів.

Будь-яке обмеження можливості особи оскаржити неправомірні рішення, дії чи бездіяльність державних органів, якими звужуються його права, є не тільки грубим порушенням права особи на справедливий суд, закріпленого та гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та свобод, а й істотним порушенням вимоги кримінального процесуального закону щодо забезпечення особі права на доступ до правосуддя, згідно з ст. 21 КПК України.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2020, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича на бездіяльність прокурора в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 42016000000000785 та призначити новий розгляд у Вищому антикорупційному суді.

У судовому засіданні захисник - адвокат Ігнатьєв В.С. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та стверджував, що рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження є правильним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника - адвоката Ігнатьєва В.С., прокурора Олефіра Ю.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення з наступних підстав.

У постанові прокурора від 05.02.2020 наявна мотиваційна частина, в якій містяться доводи та підстави рішення про відмову у задоволенні клопотання. Таким чином, те, що захисник не погоджується з наведеними доводами та підставами відмови у задоволенні його клопотання не є проявом бездіяльності чи свідченням відсутності мотивації рішення прокурора, яке підлягає оскарженню згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Постановляючи ухвалу слідчий суддя правильно визначив, що захисник фактично оскаржує не бездіяльність прокурора, а його рішення у вигляді постанови від 05.02.2020, прийняте за результатами розгляду клопотання сторони захисту щодо припинення розшуку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016000000000785. Оскільки можливість оскарження такого рішення на досудовому розслідуванні не передбачена КПК України, відмовив у відкритті провадження.

Стаття 220 КПК України визначає строк розгляду органом слідства клопотань під час досудового розслідування. Так, зокрема, клопотання сторони захисту слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Захисник Федоренко І.Л. 31.01.2020 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням № 191 про виконання процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України, а саме: припинити розшук ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016000000000785; забезпечити направлення копій процесуальних документів та викликів або повідомлень стосовно ОСОБА_1 з додержанням вимог ст. 542, 566 КПК України за адресою його поточного перебування (проживання): АДРЕСА_1 .

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка І.Л. розглянуто прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора протягом трьох днів та постановою від 05.02.2020 відмовлено у задоволенні та надіслано йому.

Так, процесуальне реагування полягає в діях прокурора у відповідь на клопотання відповідно до положень ст. 220 КПК України, які в даному випадку вчинено згідно з вимогами закону - клопотання розглянуто у встановлений законом строк та про відмову в його задоволенні винесено вмотивовану постанову, яку надіслано особі, яка заявила клопотання, а тому такі дії не можуть бути визнаними неналежним процесуальним реагуванням.

Прокурор, розглядаючи клопотання сторони захисту, оцінює всі докази та обставини необхідні для об`єктивного та повного дослідження всіх обставин справи, та винесення їм правомірного та мотивованого рішення. Факт відмови прокурором у клопотанні сторони захисту не є свідченням неналежної оцінки доказів. Також, твердження сторони захисту про те, що неналежна оцінка доказів може становити бездіяльність, яка може бути оскаржена згідно з КПК України є помилковою, оскільки ст. 303 КПК України не передбачає оскарження таких дій на стадії досудового провадження.

Також, твердження сторони захисту про те, що будь-яке обмеження можливості особи оскаржити неправомірні рішення, дії чи бездіяльність державних органів, якими звужуються його права, є порушенням права особи на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та свобод; та істотним порушенням вимоги кримінального процесуального закону щодо забезпечення особі права на доступ до правосуддя, згідно з ст. 21 КПК України, є помилковим.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій не входить до переліку рішень, які згідно зі ст. 303 КПК України можуть бути оскаржені стороною захисту під час досудового провадження. Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність прокурора можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з ст.ст. 314 - 316 КПК України, а тому відсутнє порушення прав особи на справедливий суд та відсутнє обмеження можливості сторони захисту оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів, які на його думку звужують права його підзахисного.

Згідно ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дію чи бездіяльності слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню.

За даних обставин слідчий суддя постановив правильне рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою сторони захисту, що відповідає положенням ст.ст. 303, 304 КПК України.

В силу вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули скасування судового рішення, під час його ухвалення, колегія суддів не вбачає, тому нема підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2020 про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Ігоря Люсиковичана постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 05 лютого 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42016000000000785 - залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О. Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна