Документ № 88102720

Справа № 991/747/20

Провадження №11-п/991/25/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

10 березня 2020 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Глотов М. С., перевіривши клопотання, подане адвокатом Лазаренко Ельвірою Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду на розгляд іншого суду,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано клопотання адвоката Лазаренко Е. О., подане в інтересах ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до на розгляд до іншого суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-п/991/25/20 справу призначено судді-доповідачеві Глотову М. С., судді, які входять до складу колегії: Боднар С. Б., Калугіна І. О., Семенников О. Ю., Чорненька Д. С.

У клопотанні адвокат Лазаренко Е. О. просить передати кримінальне провадження №52017000000000889 від 20.12.2017 із Вищого антикорупційного суду до Оболонського районного суду міста Києва.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 і ч. 4 ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) «питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання».

Отже, на цій стадії суддя-доповідач має вирішити лише питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів клопотання, яке надійшло від адвоката Лазаренко Е. О.

Вирішуючи зазначене питання суддя-доповідач виходить з того, що детальний порядок розгляду питання щодо направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в КПК відсутній. Адже, ст. 34 КПК не врегульовує порядок дій судді-доповідача при призначенні судового засідання по розгляду подання щодо направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, встановлюючи лише загальну вимогу щодо строку його розгляду, кількісного складу колегії та необхідності повідомлення про час та місце розгляду учасників судового провадження. Крім того, будь-які спеціальні вимоги до форми клопотання щодо направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в КПК не передбачені.

У випадку, якщо клопотання подається особою в інтересах іншої особи, то повноваження цієї особи діяти від імені та в інтересах іншої особи мають бути підтверджені за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 50 КПК.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 КПК «повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».

У висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеному в постанові від 18.11.2019 по справі №648/3629/17, зазначено: «відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги».

Отже, для підтвердження повноважень особи на підписання і подання клопотання від імені іншої особи адвокат має надати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та один із документів, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК. Й такі документи, як вбачається з ч. 5 ст. 396 КПК, повинні бути оформлені належним чином. Зокрема, у разі надання копій документів, які підтверджують повноваження захисника, вони повинні бути належним чином засвідчені. Тому, під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження на предмет їх відповідності ст. 50 КПК, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом №55 Держспоживстандарту України від 07.04.2003 (далі - Національний стандарт), Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 (далі - Правила), інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами. Наведене узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який вказано в ухвалі від 15.07.2019 по справі №522/12089/14-к.

Так, відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил «копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Крім того, у п. 5.27 розділу 5 Національного стандарту зазначено, що «відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії дати засвідчення копії дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку, а отже не може підтверджувати відповідність такої копії оригіналу.

У зв`язку з тим, що Лазаренко Е. О. до свого клопотання, поданого нею ніби то від імені та в інтересах ОСОБА_1 , не долучила засвідченої належним чином копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги, суддя-доповідач вважає, що Лазаренко Е. О. не надала доказів наявності у неї права на підписання та подання клопотання від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Адже, на копії ордера на надання правничої (правової) допомоги не проставлено дати засвідчення відповідної копії. За наведених обставин, на думку судді-доповідача, слід застосувати загальні засади кримінального провадження і у зв`язку з ними виходячи з ч. 6 ст. 9 КПК застосувати положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.

Керуючись ч. 6 ст. 9, ст. 34, ч. 1 ст. 26, п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання, подане адвокатом Лазаренко Ельвірою Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду на розгляд іншого суду повернути особі, яка її подала, тобто Лазаренко Ельвірі Олександрівні .

Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців із дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.С. Глотов